Постанова № 43960820, 30.04.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2015 року 810/1324/15

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Укр СПП» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

31 березня 2015 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Укр СПП» (ТОВ «Укр СПП», товариство) із позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (ДПІ, інспекція) про скасування податкового повідомлення-рішення від 9 вересня 2014 року №2841/0006552201.

Зазначали, що викладені у Акті перевірки твердження Інспекції про порушення товариством вимог пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України та відсутність зв'язку проведеної уцінки металокерамічних корпусів з господарською діяльністю товариства не відповідають дійсності. Стверджували, що товариством не було занижено податкових зобов'язань із податку на додану вартість за операцією із продажу корпусів, з урахуванням уцінки, оскільки випадки для визначення грошових зобов'язань, передбачені у пункті 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, не стосуються уцінки товарів.

Посилаючись на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, просили його скасувати.

27 квітня 2015 року представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, надала усні пояснення, а також заявила клопотання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження. Представник відповідача у судові засідання 16 квітня 2015 року та 27 квітня 2015 року не з'явився, про дату, місце і час розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно; про причини неявки суд не повідомив. Тому судом, зважаючи на відсутність потреби заслухувати свідка чи експерта, на підставі положень частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, протокольною ухвалою від 27 квітня 2015 року, вирішено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Документи, що витребовувалися судом ухвалою про відкриття провадження від 31 березня 2015 року у податкового органу - відповідачем до суду не надано. Крім того, суд звертає увагу, що відповідач, належним чином повідомлений про дати, час і місце судового розгляду у судові засідання двічі не з'явився, причин такої неявки не повідомив. Також не подано і заперечень на позовну заяву.

Дослідивши докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення, виходячи із такого.

Як видно з Акта №2617/10-02-22-01/24886882/82 від 26 серпня 2014 року, у період з 29 липня 2014 року по 18 серпня 2014 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ фірма «Укр СПП» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2013 року (а.с.7-33).

За висновками цього Акта, на переконання посадових осіб ДПІ, товариством порушено вимоги:

- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 287883 грн.;

- пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, через що занижено податок на додану вартість на загальну суму 50941 грн. за грудень 2013 року;

- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 169.2.2 пункту 169.2 статті 169, абзацу «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на 657,93 грн.;

- абзацу «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме: в розрахунках за 2 - 4 квартали 2013 року невірно зазначались суми утриманого податку на доходи фізичних осіб по працівникам підприємства.

Не погоджуючись із висновками Акта перевірки, позивачем подано до ДПІ заперечення на нього (а.с.42-44).

Листом від 4 вересня 2014 року №8002/10-02-22-01 Інспекцією повідомлено ТОВ Фірма «Укр СПП», що висновок Акта перевірки залишено без змін (а.с.45).

На підставі висновків Акта перевірки позивача, у зв'язку твердженням про порушення положень пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, 9 вересня 2014 року відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №2841/0006552201, згідно якого ТОВ Фірма «Укр СПП» збільшено суму грошового зобов'язання із податку на додану вартість на 50941 грн. за основним платежем і на 12735 грн. за штрафними санкціями (а.с.36).

Крім того, суд звертає увагу, що висновки про порушення позивачем вимог пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України обґрунтовано констатацією податковим органом відсутності зв'язку проведеної уцінки металокерамічних корпусів ККШВ 3-25 із господарською діяльністю товариства.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Укр СПП» є юридичною особою, зареєстроване 31 липня 1997 року, тобто є суб'єктом господарської діяльності (а.с.52-53).

Видами діяльності товариства є: неспеціалізована оптова торгівля; вантажний автомобільний транспорт; купівля та продаж власного нерухомого майна; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с.52).

У ході судового розгляду встановлено, що в березні 2010 року позивачем, згідно договору №01/03 від 1 березня 2010 року (а.с.59), придбано у ТОВ «Вітан Трейдінг» товар, а саме: корпуси для СПП ККШТ 3-25 у кількості 1220 шт. на суму 61207,40 грн., корпуси для СПП ККШВ 3-25 у кількості 5050 шт. на суму 271538,50 грн. та корпуси для СПП ККШТ 3-30 у кількості 1670 шт. на суму 107033,30 грн., що підтверджується видатковою накладною №РП-0002403 від 24 березня 2010 року, податковою накладною №2403 від 24 березня 2010 року, платіжним дорученням №109 від 15 березня 20100 року на суму 527735,04 грн. та специфікацією №1 (а.с.55, 56, 58,60).

У грудні 2013 року ТОВ фірма «Укр СПП» продано корпуси ККШВ 3-25 у кількості 5050 шт., з урахуванням уцінки, по ціні 20200 грн., у тому числі податок на додану вартість - 3366,67 грн. (а.с.57).

Так, ТОВ фірма «Укр СПП» проведено уцінку товарів, про що складено акт (затверджений директором) та акт-опис уцінки товарів на складі, які частково втратили свою первинну якість станом на 1 грудня 2013 року (а.с.54,зв.54). Як зазначено у таких документах, на складі підприємства знаходяться металокерамічні корпуси ККШВ 3-25 (комплектуючі до СПП), придбані в 2010 році; продукція має відхилення від ТУ 16-528.061-83 по зовнішньому вигляду, наявністю мікротріщин кераміки, напливів припою. Також судом досліджено акт приймання продукції по якості від 18 серпня 2013 року, підписаний комісією у складі посадових осіб підприємства позивача за результатами проведення оцінки стану якості металокерамічних корпусів ККШВ 3-25 і затверджений директором позивача (а.с.81), за висновками якого названі металокорпуси мають відхилення від ТУ 16-528.061-83.

Крім того, представник позивача у судовому засіданні пояснила, що на момент придбання товару, останній був належної якості і не потребував виставлення претензії стосовно якості та комплектності отриманої продукції постачальнику. Однак, внаслідок довготривалого зберігання такого товару, понад три роки, продукція втратила первинні якості. Також зазначила, що уцінено лише придбані у ТОВ «Вітан Трейдінг» корпуси ККШВ 3-25, решта придбаної у такого контрагента продукції за названим вище договором (ККШТ 3-25 у кількості 1220 шт. та ККШТ 3-30 у кількості 1670 шт.) була реалізована майже одразу після придбання і не уцінювалась.

Судом з'ясовано і те, що відповідні корпуси придбавалися позивачем з метою виконання зобов'язань за договором №1 від 19 травня 2011 року із товариством «Электровыпрямитель» (Російська Федерація) щодо поставки товарів (а.с.83-84).

Разом із тим, такий контрагент позивача повідомив у листі від 2 вересня 2013 року №18/7-256-4108 про відмову придбавати у ТОВ фірма «Укр СПП» металокерамічні корпуси ККШВ 3-25 у кількості 5050 шт. у зв'язку із відхиленнями від ТУ 16-528,061-83 по зовнішньому вигляду та наявністю мікротріщин (а.с.82).

Загальна вартість товару (металокерамічних корпусів ККШВ 3-25 у кількості 5050) до уцінки складала 271538,5 грн. без податку на додану вартість, сума реалізованого товару з урахуванням уцінки - 16833,33 грн. без податку на додану вартість.

За операцією з продажу товару, що був уцінений, позивачем до складу податкового зобов'язання в грудні 2013 року віднесено 3366,68 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

За визначенням у пункті 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

За правилами пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку). У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

У силу положень пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

За нормами пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Як закріплено у пункті 152.10 статті 152 Податкового кодексу України якщо платник податку приймає рішення про уцінку/дооцінку активів згідно з правилами бухгалтерського обліку, - така уцінка/дооцінка з метою оподаткування не змінює балансову вартість активів та доходи або витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням зазначених активів. Норми цього пункту не застосовуються до операцій, стосовно яких іншими нормами цього Кодексу передбачено визнання доходів та витрат за даними бухгалтерського обліку.

У відповідності до пунктів 1 та 2 Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого наказом Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України 10 вересня 1996 року №120/190, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 1996 року за №546/1571, за таким положенням проводиться уцінка товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, що залежалися (не мають збуту більше трьох місяців) і не користуються попитом у споживачів, а також таких товарів та продукції, які частково втратили свою первісну якість, та надлишкових товарно-матеріальних цінностей (матеріалів, комплектуючих виробів, інших матеріальних цінностей, що більше трьох місяців не можуть бути використані на виробництво продукції, оскільки таку продукцію виробляти недоцільно за відсутності попиту на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках). Уцінка товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей проводиться на виробничих і торговельних підприємствах та в організаціях усіх форм власності, які виробляють продукцію, продають (постачають) товари, у міру потреби за рішенням керівника (власника) підприємства (організації).

На підставі викладеного суд констатує, що доводи податкового органу про те, що операції з продажу уцінених корпусів відносяться до операцій, що не є господарською діяльністю платника податку позивача і, як наслідок, база оподаткування за результатами такої операції визначається виходячи із вартості придбання товарів, - у ході розгляду справи не підтвердились. Також не було встановлено будь-яких інших обставин, які б тягли за собою необхідність визначення бази оподаткування за операцією із продажу уцінених корпусів ККШВ 3-25 за нормами пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, а не за загальними правилами у відповідності до положень пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України.

Таким чином, твердження Інспекції, викладені у Акті перевірки, про заниження позивачем податкового зобов'язання із податку на додану вартість за результатами розгляду справи також не знайшли свого підтвердження і спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. У цьому ж випадку заперечення на адміністративний позов - відсутні.

На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як встановлює частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 182,70 грн., згідно платіжного доручення №23 від 27 березня 2015 року, доказів понесення інших судових витрат не надано. Тому судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області №2841/0006552201 від 9 вересня 2014 року.

Стягнути із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Укр СПП» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.