Постанова № 43960780, 30.04.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2015 р. Справа № 809/1422/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Черепія П.М.

при секретарі судового засідання Дубінській І.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: Пшибили Р.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до відповідача: Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування рішення № 000038 від 05.12.2014 року,-

ВСТАНОВИВ:

02.04.2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 000038 від 05.12.2014 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що працівниками Головного управління ДФС в Івано-Франківській області проведено огляд магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, де позивач здійснює свою підприємницьку діяльність, про що складено протокол огляду від 11.04.2014 року і прийнято рішення № 000038 від 05.12.2014 року про застосування фінансових санкцій в сумі 17000 грн. Вважає спірне рішення необгрунтованим та просить суд визнати його протиправним та скасувати.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав викладених в адміністративному позові. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, щодо задоволення адміністративного позову заперечив з підстав наведених в письмовому запереченні від 28.04.2015 року, що долучене до матеріалів справи. (а.с. 36 - 37).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

11.04.2014 року старшим оперуповноваженим ВОВЕЗ ОУ ДПІ у м. Івано-Франківську з дозволу та в присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, за участю понятих, проведено огляд магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, де позивач здійснює свою підприємницьку діяльність.

Під час проведеного огляду виявлено алкогольні напої з наклеєними стрічками з зображенням "Козачка" та марками акцизного податку з наступними серіями та номерами, а саме: горілка "Maximum" ємкістю о,5 л. 17 АААМ 096594, 17 АААГ 096002, 17 АААВ 096904, 17 АААЇ 096818, 17 АААМ 096834; бальзам "Давній рецепт" ємкістю 0,5 л., 23 АААВ 120234, 23 АААЕ 333697, 23 АААВ 120066, 23 АААО 333277, 23 АААО 333445. (а.с. 18).

Вказані лікеро-горілчані вироби, у зв'язку із тим, що марковані марками акцизного податку не встановленого взірця, вилучено та дві марки акцизного податку на алкогольні напої серіями та номерами 17 АААГ 096002, 01/13, 9,174 грн.; 23 АААЕ 333697, 08/13, 9,898 грн. відповідачем направлено до Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України в Івано-Франківській області для встановлення чи відповідають за способом нанесення зображення та первинними елементами захисту надані на дослідження марки акцизного податку тим, які перебувають в офіційному обігу, якщо ні, то яким способом виготовлені такі марки.

Згідно висновку експерта за № 09/07-231 від 22.06.2014 року дві марки акцизного податку на алкогольні напої серіями та номерами 17 АААГ 096002, 01/13, 9,174 грн.; 23 АААЕ 333697, 08/13, 9,898 грн. за способом нанесення зображень та первинними елементами захисту не відповідають маркам акцизного податку на алкогольні напої, які знаходяться в офіційному обігу. Всі зображення на наданих двох марках акцизного податку на алкогольні напої серіями та номерами 17 АААГ 096002, 01/13, 9,174 грн.; 23 АААЕ 333697, 08/13, 9,898 грн. виготовлені плоским офсетним способом друку без ірисового розкату. (а.с. 19 -21).

Відповідач на підставі матеріалів кримінального провадження № 32014000000000012 від 11.03.2014 року прийняв рішення № 000038 від 05.12.2014 року про застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених абзацом п'ятнадцятим статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", у розмірі 17000 гривень за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка. (а.с. 11).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до абзацу 3 частини 4 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі - Кодекс), марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

У відповідності до підпункту 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Згідно пунктів 226.6, 226.7 статті 226 Кодексу, маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки.

Постановою Кабінету Міністрів України за № 1251 від 27.12.2010 року, відповідно до пункту 226.3 статті 226 Податкового кодексу України Кабінетом Міністрів України затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Відповідно пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Пунктом 226.11 статті 226 Кодексу встановлено, що ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Таким чином, суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють зберігання алкогольних напоїв, повинні додержуватись вимог абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", статті 226 Кодексу та пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 1251 від 27.12.2010 року щодо належного маркування алкогольних напоїв.

Згідно положень пункту 83.1 статті 83 Кодексу, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: експертні висновки (підпункт 83.1.3); інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (підпункт 83.1.6).

Пунктом 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 790, передбачено, що однією з підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Враховуючи те, що висновком експерта № 09/07-231 від 22.06.2014 року, встановлено підроблення марок акцизного податку, суд робить висновок про наявність підстав для застосування до позивача фінансових санкцій у відповідності до абзацу 15 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Суд, у відповідності до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.

Як встановлено судом, відповідачем виявлено зберігання суб'єктом підприємницької діяльності алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка 11.04.2014 року, таким чином, моментом виникнення даних правовідносин є дата виявлення допущеного порушення.

Відповідач, у відповідності до абзацу 15 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (в редакції Закону чинної з 31.07.2014 року) рішенням про застосування фінансових санкцій за № 000038 від 05.12.2014 року застосував фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, тобто у відповідності до редакції закону діючої на момент винесення оскаржуваного рішення.

Однак, відповідно до абзацу 15 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (в редакції Закону від 19.12.2013 року чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.

Таким чином, штрафна санкція за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, передбачена абзацом 15 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" чинним на момент виникнення даних правовідносин, складає 8500 гривень.

Оскільки, судом встановлено зберігання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, відповідальність за таке порушення передбачена абзацом 15 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (в редакції Закону від 19.12.2013 року чинній на момент виникнення спірних правовідносин), тому до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 слід було застосувати фінансові санкцій у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень.

Посилання позивача на ту обставину, що їй невідомо було що алкогольні напої, щодо яких зроблено висновок про наявність акцизних марок, що містять ознаки підроблення, не обґрунтовують позовних вимог, оскільки суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний пересвідчитись про належну якість товару, яку придбаває для реалізації.

Відповідно до статті 68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що рішення за № 000038 від 05.12.2014 року Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області в частині застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до частини 3 статті 4 ЗУ "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 182,70 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 2, 3).

Відповідно до задоволених вимог підлягають стягненню з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в дохід Державного бюджету України решту суми судового збору у розмірі 730,80 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення за № 000038 від 05.12.2014 року Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області в частині застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до задоволених вимог стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідент. номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України решту суми судового збору у розмірі 730,80 грн. (сімсот тридцять гривень вісімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Черепій П.М.

Постанова складена в повному обсязі 05.05.2015 року.