Рішення № 43959881, 24.04.2015, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/3878/14-ц

Провадження № 2/682/63/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2015 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мацюка Ю.І.,

при секретарі Захарчук С.П.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Славутської міської ради Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Славутської міської ради Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що її чоловіку спадкодавцю ОСОБА_4 на праві приватної власності за життя належали: квартира № 5, загальною площею 49,8 кв.м, розташована по вулиці Кузовкова, 16 «б» в місті Славута Хмельницької області, та приміщення бару, яке розташоване по вулиці Острозька (Кірова), 92 в місті Славута Хмельницької області. На письмову заяву про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачці було відмовлено в зв'язку з відсутністюдержавної реєстрації права власності на квартиру та приміщення бару. Оскільки неможливо оформити та здійснити реєстрацію права власності на спадкове майно, позивачка просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті чоловіка.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_1 позов підтримали.

Представник відповідача Славутської міської ради Хмельницької області ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечує щодо їх задоволення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2013 року помер чоловік позивачки ОСОБА_4, що підтверджено даними копії свідоцтва про смерть серії І-БВ № 222054.

ОСОБА_4 за життя був власником квартири № 5, загальною площею 49,8 кв.м, розташованої по вулиці Кузовкова, 16 «б» в місті Славута Хмельницької області, що підтверджено даними: копії свідоцтва про право власності від 20 серпня 2009 року; технічного паспорту на квартиру КП «Славутське БТІ»; та власником приміщення бару, загальною площею 116,3 кв.м, розташованого по вулиці Острозька (Кірова), 92 в місті Славута Хмельницької області, що підтверджено даними: копії договору дарування приміщення бару від 19 лютого 2001 року; технічного паспорту КП «Славутське БТІ»; акту-висновку № 15 від 02 червня 2014 року, згідно яких будівля бару, яка належала померлому ОСОБА_4 на праві приватної власності, придатна для використання за призначенням.

Згідно звіту про оцінку вартості нерухомого майна, вартість спадкової однокімнатної квартири становить 122928 гривень.

Згідно звіту про ринкову вартість майна, вартість будівлі бару становить 245870 гривень.

Після смерті ОСОБА_4 заведено спадкову справу № 99/2013. Із заявою про прийняття спадщини звернулася дружина спадкодавця позивачка ОСОБА_3 06 листопада 2013 року. Родинні відносини спадкодавця й спадкоємця підтверджено даними копії свідоцтва про шлюб, серії І-БВ № 109107.

За даними копії заповіту від 16 жовтня 2013 року, ОСОБА_4 заповів позивачці ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 «б» в місті Славута Хмельницької області, автомобіль, приміщення бару по вулиці Острозька (Кірова), 92 в місті Славута Хмельницької області, та земельну ділянку, що розташована в селі Крупець Славутського району Хмельницької області.

19 червня 2014 року позивачці ОСОБА_3 були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на автомобіль та земельну ділянку.

Таким чином, судом обєктивно встановлено, що ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_4 та спадкоємцем майна померлого за заповітним розпорядженням, що підтверджується самим заповітом спадкодавця від 16 жовтня 2013 року, який не змінений і не скасований на даний час. Позивачка ОСОБА_3 прийняла спадщину, що підтверджується даними копії заяви про прийняття спадщини.

Згідно вимогст. 1216 ЦК Україниспадкування є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно дост. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1268 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.ч. 1, 5).

Свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених ч. 2 ст.1270, ст.1276 ЦК України, - не раніше зазначених у цих статтях строків. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3ст.1296 ЦК Українивідсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином, аналіз норм права, що регламентують порядок оформлення права на спадщину, що відкрилась після 1 січня 2004 року передбачає звернення спадкоємця як за законом так і за заповітом до нотаріуса і видачі ним відповідного свідоцтва.

Відповідно до розяснень п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 5,47,49 Закону України «Про нотаріат», п. 22.31Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,документи, які не відповідають вимогам законодавства, не приймаютьсядля вчинення нотаріальних дій.

Відповідно п.4.18 Інструкції … , якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Приватним нотаріусом 19 червня 2014 року та 26 травня 2014 року відмовлено позивачці ОСОБА_3 у видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_4, оскільки не було зареєстроване його право власності на спадкове майно квартиру та приміщення бару.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст.16та ст.392 ЦК Україниспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_4,в порядку, встановленому ст.ст.1233-1236,1268-1272 ЦК України, звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом. У видачі свідоцтва їй відмовлено з підстав відсутності державної реєстрації, тобто порушено її цивільне право на отримання спадщини.

Будучи спадкоємцем майна померлого за заповітом, позивачка не може отримати свідоцтва на спадкове майно, оскільки спадкодавець при житті не зареєстрував право власності на квартиру та приміщення бару.

Враховуючи зазначене, позивачка ОСОБА_3 позбавлена права оформити належним чином право власності на спадкове майно - квартиру та приміщення бару не у зв'язку з відсутністю необхідних документів для вчинення даної нотаріальної дії, а у зв'язку зі смертю особи - спадкодавця, який уповноважений зареєструвати право власності на нерухоме майно. Позивачка вимушена була звернутись з даним позовом до суду з метою набуття прав спадкоємця, щоб зареєструвати право власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень, іншого способу захисту своїх законних прав та інтересів у позивачки немає.

Тобто порушено її цивільне право на отримання спадщини, яке згідно ст.16 ЦК Українипідлягає судовому захисту шляхом визнання права на спадкове майно.

Керуючись ст.ст.10,60,88,212,213,215,294 ЦПК України, ст.ст.3,16, 392, 1216,1218,1223, 1233-1236, 1268-1272, 1276, 1296 ЦК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, яке залишилося після смерті чоловіка ОСОБА_4, який помер 21 жовтня 2013 року, а саме на:

однокімнатну квартиру № 5, загальною площею 49,8 кв.м, у житловому будинку № 16 «б» по вулиці Кузовкова в місті Славута Хмельницької області;

приміщення бару, загальною площею 116,3 кв.м, з надвірними будівлями і спорудами, розташоване в місті Славута по вулиці Острозька (Кірова) 92 Хмельницької області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає чинності після закінчення терміну подання апеляційної скарги, якщо її не було подано; після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.

Суддя Мацюк Ю. І.