Рішення № 43957726, 28.04.2015, Приморський районний суд м. Одеси

28.04.2015

Справа № 522/2081/14ц

Провадження № 2/522/1622/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2015 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого -судді: Абухіна Р.Д.

За участю секретаря: Гонтар Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_1 Про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, по якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ Дельта Банк заборгованість за кредитним договором у розмірі 631161,68 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ Дельта Банк витрати по сплаті судового збору у розмірі 3654,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, заперечувала проти його задоволення. Надала до суду заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

Суд, ознайомившись та дослідивши матеріали цивільної, надані докази, вважає позов позивача таким, що не підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

03.09.2008 року між ТОВ Український промисловий банк та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 623-013/ ФКВІП, згідно умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 189 295,00 дол. США зі сплатою 13,4 % річних, строком на 180 місяців, що підтверджується копією договору, наявною в матеріалах справи ( а.с.5-11).

30.06.2010 року між ТОВ Укрпромбанк, АТ Дельта Банк та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобовязань ТОВ Укрпромбанк на користь АТ Дельта Банк, відповідно до умов якого ТОВ Укрпромбанк відступив право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобовязань перед Національним банком України, внаслідок чого АТ Дельта Банк замінює ТОВ Укрпромбанк як кредитора ( а.с. 21-25).

Позивач свої зобовязання виконав в повному обсязі, надав кредит в сумі 189 295,00 дол. США.

Моментом погашення кредиту вважається день зарахування коштів на розрахунковий рахунок кредитора в повному обсязі: суми кредиту, нарахованих процентів за його користування, всіх інших плат, передбачених договором.

У відповідності до ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст.. 1049,1054 ЦК України передбачено, що позичальник зобовязаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строк та на умовах, встановлених договором.

ОСОБА_1, згідно досудової вимоги, була повідомлена банком про виникнення заборгованості по оплаті, передбачених договором платежів перед банком ( а.с.18). На даний час кредитна заборгованість не погашена.

Таким чином, станом на 16.12.2013 року у відповідача перед банком по кредитному договору існує заборгованість на загальну 631 161, 68 грн., яка складається з :

- Заборгованість за сумою кредиту 448 268, 38 грн.

- Заборгованість за відсотками 140 717, 32 грн.

- Заборгованість за ведення кредиту 42 175,97 грн.

Положеннями договору передбачено, що банк у випадку порушення позичальником строків сплати передбачених договором платежів банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту в повному обсязі та сплатити процентів за його користування, а також плати за ведення кредитної справи. При несвоєчасній сплаті позичальником платежів в строки, передбачені договором, кредитор має право вимагати від позичальника оплати боргового зобовязання в примусовому порядку згідно чинного законодавства.

Відповідно до п. 1, 4 ст. 611 ЦКУ у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п. 1, 3, 4 ст. 623 ЦКУ боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобовязання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст.22 ЦКУ збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

З метою повного та всебічного розгляду справи, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30.10.2014 року був витребуваний оригінал кредитної справи за кредитним договором № 623-013/ФКІВП-08 від 03.09.2008 року, укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк, у тому числі оригінал кредитного договору № 623-013/ФКІВП-08 від 03.09.2008 та графік платежів за даним договором для огляду в судовому засіданні.

З огляду вищенаведених доказів вбачається, що п. 6.2 кредитного договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору.

Згідно п.4.3.4 договору, при настанні будь-яких із випадків, передбачених п.6.2 договору банк має право вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів за фактичний період користування ним, комісій та штрафних санкцій та інших платежів.

З матеріалів кредитної справи вбачається що 26.03.2009 року, на підставі вищенаведених п.4.3.4 і п.6.2 договору, банк звернувся до ОСОБА_1 з вимогою про дострокове повне виконання зобовязань, у звязку з невиконанням останньою договірних зобовязань протягом 15-ти робочих днів з моменту надіслання банком відповідної письмової вимоги повернути в повному обсязі отриманні кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом та пеню ( а.с. 100, т.1).

З аналогічною вимогою банк звернувся до відповідача 02.04.2010 року, встановивши строк 30 календарних днів для повернення повної заборгованості ( а.с. 98, т.1). Тим самим банк встановив 26.03.2009 року днем порушення його прав з боку ОСОБА_1 і змінив строк повернення кредиту, тобто строк виконання зобовязання з 31.08.2023 року на 16 квітня 2009 року згідно листа від 26.03.2009 року і 04.05.2010 року згідно листа від 02.04.2010 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується лише судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

З матеріалів справи вбачається, що позивач подав позов до суду 06.02.2014 року, після спливу строку позовної давності, тобто на момент звернення позивача до суду трирічний строк позовної давності минув, що згідно вимог ч.4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови в позові.

Суд, на підставі сукупності зібраних по справі доказів, прийшов до обґрунтованого висновку, що у звязку із спливом строків позовної давності,що є підставою для відмови в позові, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11,15, 16, 22, 256,257,261, 267, 509,526,610,611, 623 ЦК України, ст. ст. 7, 8, 10, 15, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_1 Про стягнення заборгованості, - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: Р.Д. Абухін