Рішення № 43957182, 28.04.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/4324/14-ц 28.04.2015 28.04.2015 28.04.2015

Провадження № 22ц- 784/961/15 Головуючий у 1-й інстанції Мельничук О.В.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Рішення

Іменем України

28 квітня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Кушнірової Т.Б.,

суддів: Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

при секретарі Свіщуку О.В.,

за участю:

- представника позивача Сметанюка І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна»

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 лютого 2015 року

за позовом

приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна»

до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

про

стягнення боргу,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2014 року приватне акціонерне товариство «АІСЕ Україна» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу.

Позивач зазначав, що 06 серпня 2005 року між ЗАТ «АІСЕ Україна» та ОСОБА_3 було укладено договір - Угоду № 107565 та підписано Додатки № 1 та № 2 до вказаної угоди, які є невід'ємними частинами угоди, на придбання автомобіля. Відповідно до даної угоди ОСОБА_3 зобов'язався оплатити стовідсоткову вартість автомобіля та вартість наданих йому послуг шляхом сплати 84 щомісячних повних внесків.

Проте, свої зобов'язання в повній мірі не виконав, оскільки, починаючи з листопада 2011 року припинив сплату щомісячних внесків, а тому має заборгованість за угодою в загальному розмірі 8 829 грн. 55 коп., що складається із заборгованості зі сплати чистих внесків за угодою в сумі 7 363 грн.66 коп. та зі сплати адміністративних витрат в сумі 1 465 грн. 89 коп.

В забезпечення умов Угоди № 107565 18 грудня 2006 року між позивачем та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 було укладено договір поруки, відповідно до якого останні зобов'язалися солідарно відповідати перед позивачем в повному обсязі за виконання ОСОБА_3 зобов'язань, що виникають з Угоди № 107565. На адресу відповідачів було направлено вимогу про сплату всієї суми заборгованості ОСОБА_3 за угодою не пізніше 27 серпня 2012 року, але станом на жовтень 2014 року вимога не виконана, борг не погашено.

Посилаючись на наведене, позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку 8 829 грн. 55 коп. заборгованості та судові витрати.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «АІСЕ Україна» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з ліквідацією ОСОБА_3, як фізичної особи - підприємця грошове зобов'язання останнього перед «АІСЕ Україна» припинилося. Відтак й порука, що має похідний характер від основного зобов'язання в силу ч.1 ст. 559 ЦК України теж припинилася.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна.

З матеріалів справи вбачається, що 06 серпня 2005 року між ЗАТ «АІСЕ Україна» та ОСОБА_3 було укладено договір - Угоду № 107565, предметом якої є надання Учаснику системи послуг, спрямованих на придбання автомобіля, зазначеного в Додатку № 1 до Угоди, через систему «Автоплан», організовану Фірмою. Опис діяльності системи «Автоплан» відображено у Правилах діяльності «Автоплану» (Додаток № 2 до Угоди), які відповідно до ст.10 Угоди є невід'ємними складовими частинами цієї Угоди.

Відповідно до Додатку № 1, предметом Угоди є система послуг, спрямованих на придбання автомобіля ЗАЗ Славута за ціною 21 470 грн. 82 коп. Відповідно до даної угоди ОСОБА_3 зобов'язався оплатити стовідсоткову вартість автомобіля та вартість наданих йому послуг шляхом сплати 84 щомісячних повних внесків.

Згідно ст.10 Додатку № 2, сторони зазначили, що вказана заборгованість може змінюватись в разі зміни ціни автомобіля.

Відповідач, реалізуючи своє право, передбачене ст..9 Додатку № 2 до Угоди на вибір іншого автомобіля, звернувся до ПАТ «АІСЕ Україна» із заявою про заміну автомобіля із ЗАЗ Славута на ЗАЗ Таврія пікап.

У грудні 2006 року ОСОБА_3 через дану систему отримав автомобіль ЗАЗ Таврія пікап , кузов № НОМЕР_1, 2006 року випуску та 03 лютого 2007 року його зареєстрував на своє ім'я.

Як вбачається з розрахунку платежів, наданого позивачем, за період з вересня 2005 року по жовтень 2011 року, ОСОБА_3 сплачено 71 щомісячних повних та адміністративних внесків, що за даними позивача складає 84,7632 % (а.с. 12-14).

При цьому, враховуючи визначену позивачем вартість автомобіля, яка станом на 17 жовтня 2011 року складала 48 328 грн.15 коп. , заборгованість по сплаті чистих внесків складає 7 363 грн. 66 коп. та 1 465 грн.89 коп. - заборгованості зі сплати адміністративних внесків.

Наведене свідчить про те, що відповідачем не в повній мірі виконувались умови договору по сплаті чистих та адміністративних витрат.

Обставини щодо погашення заборгованості за договором та розмір заборгованості відповідач ОСОБА_3 не оспорював.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Таким чином, на користь ПАТ «АІСЕ Україна» із відповідача ОСОБА_3 за договором - Угодою № 107565 підлягає стягненню 7 363 грн. 66 коп. -заборгованості по сплаті чистих внесків та 1 465 грн.89 коп. - заборгованості зі сплати адміністративних внесків.

Вирішуючи спір, суд не звернув увагу на умови укладеного договору, обставини справи та помилково вважав, що дія договору припинилася, оскільки боржника фізичну особу-підприємця, визнано банкрутом, при цьому не врахував, що між ПАТ «АІСЕ Україна» та ОСОБА_3, укладено договір як між фізичною особою, а не як фізичною особою - підприємцем.

До того ж, відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-125 цс 13 від 4 грудня 2013 року.

Що стосується вимоги ПАТ «АІСЕ Україна» про стягнення в солідарному порядку заборгованості із ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як поручителів, то колегія виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14.

Як видно з умов договору поруки, сторони домовились, що строк дії цього договору складає до 31 серпня 2012 року (п.4.4 Договору).

Враховуючи викладене, оскільки ПАТ «АІСЕ Україна» звернулось з даним позовом в жовтні 2014 року, то порука за спірним договором є припиненою.

Тому, в позові ПАТ «АІСЕ Україна» про стягнення заборгованості з ОСОБА_4, ОСОБА_5 слід відмовити.

Враховуючи наведене, рішення на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна»задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 лютого 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» до ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3,на користь приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» заборгованість за договором - Угодою № 107565 від 06 серпня 2005 року укладеною між ЗАТ «АІСЕ Україна» та ОСОБА_3 в розмірі 8 829 грн. 55 коп., яка складається з 7 363 грн. 66 коп. - заборгованості по сплаті чистих внесків та 1 465 грн.89 коп. - заборгованості зі сплати адміністративних внесків, а також 365 грн. 40 коп. судового збору.

В задоволенні позову акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді