Рішення № 43955167, 28.04.2015, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/3621/14-ц

Провадження № 2/311/23/2015

28.04.2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді Носика М.А.

при секретареві: Кудіновій В.І.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

представника третьої особи ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Василівка цивільну справу за позовом Державного навчального закладу «Василівський професійний ліцей» (надалі ДНЗ «Василівський професійний ліцей»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державної фінансової інспекції в Запорізькій області в особі Василівської міжрайонної державної фінансової інспекції, до ОСОБА_3, про відшкодування шкоди, суд,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року до Василівського районного суду Запорізької області звернувся ДНЗ «Василівський професійний ліцей» із позовом до ОСОБА_3 У первісній позовній заяві, що згодом була уточнена, зазначено, що з 01 березня 2000 року по 01 березня 2014 року ОСОБА_3 перебував на посаді директора ДНЗ «Василівський професійний ліцей».

В ході проведення перевірки виявлено ряд порушень вимог законодавства в сфері фінансово господарської діяльності з вини колишнього директора ОСОБА_3, а саме, ОСОБА_3В нараховувалася та виплачувалася премія за результатами роботи за місяць без врахування фактично відпрацьованого часу. Дане порушення призвело до безпідставно нарахованої та виплаченої премії в сумі 2535.80 грн., фактично отримана сума на руки з урахуванням утримань складає 2052.47 грн.

При розрахунку щорічних відпусток та розрахунку компенсації за 7 календарних днів відпустки у грудні 2011 року, у липні та грудні 2012 року, у липні 2013 року та при виплаті компенсації при звільнені у березні 2014 року до розрахунку включалися суми одноразових премій, що призвело до нарахування та виплати заробітної плати за час відпустки у завищеному розмірі на загальну суму 20839.47 грн., та як наслідок зайво нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок на загальну суму 7564.73 грн., з якої за липень-грудень 2011 року за КЕКВ 1111 на 6921.64 грн., за КЕКВ 1120 на 2512.56 грн., за 2012 рік за КЕКВ 1111 на 10891 грн., за КЕКВ 1120 на 3953.43 грн., за 2013 рік за КЕКВ 2111 на 1246.52 грн., за КЕКВ 2120 на 452.49 грн., за січень-березень 2014 року КЕКВ 2111 на 1780.31 грн., за КЕКВ 2120 на 646.25 грн., фактично отримана ОСОБА_3 сума на руки з урахуванням утримань складає 16867.47 грн.

Ліцеєм недоотримана суму надходжень за проживання в гуртожитку сторонніх осіб, які тимчасово мешкають в гуртожитку у загальній сумі 4 930 грн., в тому числі за 2012 рік - 4 615 гри., за 2013 рік - 315 грн.

Директором ліцею в межах строку позовної давності не забезпечено використання права вимоги від мешканців гуртожитку ОСОБА_4С, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 виконання їх обов'язку, щодо проведення оплати за отримані комунальні послуги та послуги за проживання, як це визначено умовами договору, що призвело до пропущення строку стягнення дебіторської заборгованості з ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та як наслідок, до втрати доходу на суму 11784.53 гривень. В ході ревізії порушення частково усунуто в сумі 1427.10 грн., а всього втрачено дохід 10357.43 грн.

Загалом ДНЗ «Василівський професійний ліцей» колишнім директором ОСОБА_3 завдано збитків на суму 38 662 грн. 70 коп.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 безпідставно нараховану та виплачену премію в сумі 2052.47 грн., а також нараховану і виплачену заробітну плату за час відпустки у завищеному розмірі на загальну суму 16867.47 грн., а всього - 18 919 гривень 94 коп. Стягнути з ОСОБА_3 збитки, нанесені Установі внаслідок заниження вартості проживання в гуртожитку сторонніх осіб, в сумі 4 930 грн., а також збитки, нанесені Ліцею, внаслідок пропущення строку стягнення дебіторської заборгованості з ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7 в сумі 10357.43 грн., а всього - 15 287 грн. 43коп. Крім того, стягнути з ОСОБА_3 на користь ДНЗ «Василівський професійний ліцей» понесені витрати зі сплати судового збору.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала та просить суд задовольнити позовні вимоги за підставами, що викладені у письмовій формі. Крім того, суду пояснила, що ДНЗ «Василівський професійний ліцей» звернувся із позовом до ОСОБА_3 за результатами ревізії, що проведена в ліцеї фінансовою інспекцією, внаслідок якої було виявлено численні порушення. Нинішнє керівництво вирішило стягнути шкоду з колишнього директора установи ОСОБА_3

Представник третьої особи ОСОБА_2 вважає позов обґрунтованим та суду пояснила, що вона працює заступником начальника Василівської міжрайонної державної фінансової інспекції, працівниками якої у травні-липні 2014 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДНЗ «Василівський професійний ліцей» за період з 01 серпня 2011 року по 30 квітня 2014 року. За результатами ревізії складено акт, в якому зафіксовані численні порушення, допущені посадовими особами установи, внаслідок яких заподіяно збитки бюджету.

Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечує та суду пояснив, що він дійсно тривалий час очолював ДНЗ «Василівський професійний ліцей». Після закінчення контракту звільнений. У травні-липні минулого року проведено ревізію. Однак він не мав можливості надати пояснення щодо тих питань, які вирішувалися в ході ревізії. Лише по закінченні ревізії працівники фінансової інспекції запропонували йому надати пояснення, коли фактично ревізія була проведена та підготовлено акт. Він вважає позовні вимоги необґрунтованими, постільки не виписував собі премії. Директори ліцеїв отримували премії на підставі наказів Управління освіти і науки Запорізької облдержадміністрації на підставі нарахувань, що проводили працівники бухгалтерії. Грошові суми за час відпустки також нараховували працівники бухгалтерії. Він вважає вказані нарахування правильними та законними. Оплата за гуртожиток стягувалася на підставі затвердженої калькуляції. Велася також робота по стягненню заборгованості з наймачів гуртожитку. Тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що вона працює головним бухгалтером ДНЗ «Василівський професійний ліцей» з липня 2005 року. Вважає, що належним чином виконувала свої посадові обовязки. Зокрема вона розробляла калькуляцію за проживання у гуртожитку, яку затверджував директор ОСОБА_3 Арифметичних помилок при нарахуванні премій директору та заробітної плати за час відпустки, не було.

Вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи, відповідача, свідка, вивчивши письмові докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав:

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичний осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (ч.1 ст.60 ЦПК України).

Судом встановлено, що у період часу з 01 березня 2000 року по 01 березня 2014 року на підставі контракту відповідач ОСОБА_3 перебував на посаді директора ДНЗ «Василівський професійний ліцей».

Після звільнення ОСОБА_3, у термін з 05 травня 2014 рок по 18 липня 2014 року Василівською міжрайонною фінансовою інспекцією проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності ДНЗ «Василівський професійний ліцей» за період з 01 серпня 2011 року по 30 квітня 2014 року. За результатами ревізії складено ОСОБА_1 від 25 липня 2014 року.

В ОСОБА_1 зафіксовані порушення, допущені посадовими особами ДНЗ «Василівський професійний ліцей».

За результатами ревізії, на підставі ОСОБА_1, позивач ДНЗ «Василівський професійний ліцей» звернувся до суду із позовом про відшкодування збитків та шкоди, яка спричинена посадовими особами ДНЗ «Василівський професійний ліцей» за рахунок стягнення коштів з колишнього директора ОСОБА_3

Однак вказані позовні вимоги є незаконним та необґрунтованими.

Посилання позивача на ст.1166 ЦК України суд визнає необґрунтованим, постільки зазначена правова норма визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

Зміст глави 82 ЦК України, в якій міститься ст.1166, присвячений зобов`язанням, що виникають не з договорів, а із завдання шкоди.

Відповідач ОСОБА_3 працював в ДНЗ «Василівський професійний ліцей» на підставі трудового договору контракту від 01 березня 2009 року. Відсутні відомості про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення.

Підстави, умови та порядок покладення на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, визначений трудовим законодавством.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 29 грудня 1992 року з наступними змінами «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 135-3, 137 КЗпП залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з'ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

Як визначено абз.2 п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 29 грудня 1992 року з наступними змінами, під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати. Згідно зі ст.130 КЗпП не одержані або списані в доход держави прибутки з підстав, пов'язаних з неналежним виконанням працівником трудових обов'язків (так само як і інші неодержані прибутки) не можуть включатися до шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

Випадки обмеженої матеріальної відповідальності визначені статтею 133 КЗпП України, повної матеріальної відповідності - статтею 134 КЗпП України.

Зокрема, відповідно до п.2) ч.1 ст.133 КЗпП України, у редакції чинній на час контракту між сторонами, у відповідності з законодавством, обмежену матеріальну відповідальність несуть керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям заходів за запобіганням простоям.

Відповідно до абз.2 п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 29 грудня 1992 року з наступними змінами, до зайвих грошових виплат відносяться, зокрема, суми стягнення штрафів, заробітної плати, виплачені звільненому працівникові у зв'язку з затримкою з вини службової особи видачі трудової книжки, розрахунку, неправильним формулюванням причин звільнення, тощо.

Підстави для покладення на ОСОБА_3 повної або обмеженої матеріальної відповідальності відсутні.

Між сторонами не був укладений письмовий договір про взяття на себе відповідачем повної матеріальної відповідності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей. Позивачем не надано суду доказів, що таке майно та інші цінності були передані ОСОБА_3

Згідно трудового договору контракту від 01 березня 2009 року (а.с.16-22), також не передбачена повна матеріальна відповідальність Відповідача.

ДНЗ «Василівський професійний ліцей» не надав обґрунтування, що є підстава повної матеріальної відповідальності ОСОБА_3

Позивачем не надано докази, що мали місце зайві грошові виплати працівникам з вини директора ДНЗ «Василівський професійний ліцей» ОСОБА_3

Позивач посилається у позовній заяві на ОСОБА_1 планової ревізії фінансово-господарської діяльності ДНЗ «Василівський професійний ліцей» за період з 01 серпня 2011 року по 30 квітня 2014 року.

Однак в ОСОБА_1 зазначено про зайві, на думку ревізорів Василівської міжрайонної державної фінансової інспекції, нараховану та виплачену ОСОБА_3 премію в сумі 2052.47 грн., а також нараховану і виплачену заробітну плату ОСОБА_3 за час відпустки у завищеному розмірі на загальну суму 16867.47 грн.

Разом з тим, як виявлено в результаті ревізії та зазначено у вказаному ОСОБА_1, нарахування премії ОСОБА_3 у завищеному розмірі допущено з вини бухгалтера ОСОБА_10 (а.с.7); порушення щодо зайвого нарахування заробітної плати за час відпусток ОСОБА_3 допущено з вини бухгалтерів ОСОБА_10 та ОСОБА_11, якими проведено нарахування оплати праці за час щорічних відпусток (а.с.10).

Вина ОСОБА_3 у вказаних виплатах позивачем не доведена.

Зазначені Позивачем збитки, нанесені ДНЗ «Василівський професійний ліцей» внаслідок заниження вартості проживання в гуртожитку сторонніх осіб, в сумі 4 930 грн., а також збитки, нанесені Ліцею, внаслідок пропущення строку стягнення дебіторської заборгованості з ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7 в сумі 10357.43 грн., а всього - 15 287 грн. 43коп., не є прямою дійсною шкодою, відповідальність за яку можуть нести працівники згідно ст.130 КЗпП України. Фактично ДНЗ «Василівський професійний ліцей» просить суд стягнути з колишнього директора ОСОБА_3 не отриманий прибуток установи, що не передбачено вказаними вище нормами КЗпП України.

Суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі та не стягує з Відповідача понесені Позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст.10,60,88,209,212,215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ДНЗ «Василівський професійний ліцей», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державної фінансової інспекції в Запорізькій області в особі Василівської міжрайонної державної фінансової інспекції, до ОСОБА_3, про відшкодування шкоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.А. Носик