Ухвала суду № 43953346, 26.03.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження:№ 22ц/790/2454/15 Головуючий 1 інст. - Бібік О.В. Справа № 621/3290/14-ц Доповідач - Карімова Л.В.

Категорія: стягнення заборгованості

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого - Карімової Л.В.

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

за участю секретаря Маковецької О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 12 лютого 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку (ПАТ КБ) «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

18 листопада 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення за укладеним між ними кредитним договором № DN81AR03110134 від 28.08.2007 р. заборгованості в сумі 106898,36 грн., що утворилася станом на 31.07.2014 р., посилаючись на те, що відповідачка не виконує свої обов'язки по погашенню кредитної заборгованості.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 20.11.2014 р. з урахуванням ухвали судді цього ж суду від 23.01.2015 р. відкрито провадження у вказаній справі.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 12.02.2015 р. відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 про закриття провадження у справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати цю ухвалу суду як постановлену з порушенням вимог процесуального права, та закрити провадження у справі, посилаючись на те, що районним судом не враховано, що рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 12.06.2013 р. за цивільною справою № 2014/2-1245/11 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» та на його на користь з неї вже стягнута заборгованість за кредитним договором № DN81AR03110134 від 28.08.2007 р.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про відмову у закритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав, передбачених п. 2 ч.1 ст. 205 та ч.2 ст. 223 ЦПК України, а саме з того, що позов ПАТ КБ «ПриватБанк» за цією справою не є тотожним з позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» у справі № 2014/2-1245/11, в якій за рішенням суду з ОСОБА_3 стягнута заборгованість, що виникла станом на 26.10.2011 р. за вказаним кредитним договором.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду ґрунтуються на законі та матеріалах справи.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладення мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Згідно рішення Зміївського районного суду Харківської області від 12.06.2013 р. за цивільною справою № 2014/2-1245/11 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 з останньої на користь банку стягнута заборгованість за кредитним договором № DN81AR03110134 від 28.08.2007 р. в сумі 41027,90 грн. за період до 26.10.2011 р.

Як вбачається з позовної заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» за цією справою позивач просить стягнути з ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором заборгованість в розмірі 106898,36 грн., яка утворилася станом на 31.07.2014 р.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі на підставі вимог п. 2 ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що вищевказані позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» не є тотожними, оскільки в них при наявності тих же сторін не збігається предмет позову, яким є сума заборгованості за інший період дії кредитного договору.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховані роз'яснення, викладені в пункті 17 постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», колегія суддів вважає помилковими.

Як вбачається з позовної заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» за цією справою позивач заявив вимоги до ОСОБА_3 не з приводу невиконання рішення Зміївського районного суду Харківської області від 12.06.2013 р., а з підстав невиконання відповідачем вимог кредитного договору, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 106898,36 грн. станом на 31.07.2014 р.

При цьому ОСОБА_3 не позбавлена можливості надавати до суду заперечення проти заявлених до неї вимог, в тому числі й щодо розміру цих вимог та періоду їх нарахування.

Підстав для застосування до виниклих правовідносин вимог п. 2 ч.1 ст. 205 ЦПК України матеріали справи не містять.

Доводи апеляційної скарги на те, що в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції помилково зазначено, що клопотання про закриття провадження у справі заявлено безпосередньо ОСОБА_3, а неї представником, не є підставою для скасування цієї ухвали, оскільки суд першої інстанції не позбавлений можливості виправити цю описку відповідно до ст.. 219 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, п.1 ч. 1 ст. 312, ст. ст. 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 12 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: