Рішення № 43953154, 28.04.2015, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/9247/14-ц

Провадження № 2/645/318/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 квітня 2015 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федорової О.В.,

при секретарях судового засідання Петленко І.І., Сєрковій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення аліментів на утримання дітей, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Фрунзенського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/2 від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи від дати подання позовної заяви і до досягнення дітьми повноліття. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дітей не надає, хоча має змогу надавати таку допомогу.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просили позов задовольнити.

Крім того, в судовому засіданні позивач вказала, що до цього часу вона з дітьми та своєю матір'ю проживають у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, яка належить відповідачеві. Разом з тим, позивач наголосила, що її мати ОСОБА_6 має намір придбати у власність квартиру, у зв'язку з чим позивач з дітьми будуть проживати окремо від відповідача.

У зв'язку з тим, що вона з відповідачем не можуть дійти згоди про розмір аліментів, просить суд стягнути їх за рішенням суду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_7, який діє на підставі угоди про надання правової допомоги, в судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач та відповідач знаходились в зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей. Сторонами та свідками визнано та підтверджено, що після розірвання шлюбу діти залишились проживати з батьком та матір'ю у квартирі АДРЕСА_2, яка належить відповідачу на праві власності. Відповідач одноособово сплачує всі комунальні послуги, які нараховані на всю кількість осіб що проживають у зазначеній квартирі, в тому числі на обох дітей, постійно купляє харчі та одяг дітям, та додатково сплачує кошти на розвиток здібностей дітей і на їх участь у різних заходах, які влаштовуються у школі та дитячому садку, купує необхідні для лікування дітей ліки.

Крім того, представник відповідача послався на правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постанові від 04.02.2015 року по справі № 6-222цс14, згідно з якою відповідно до частини 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши надані сторонами пояснення, допитавши свідків, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17.06.2014 року. Від спільного подружнього життя мають двох дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2., та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В свідоцтві про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції міста Харкова, батьками записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

В свідоцтві про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, батьками записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Позивач вказує, що домовленість між сторонами про сплату аліментів на утримання дітей відсутня.

В ході розгляду справи відповідач надавав пояснення що він постійно надає грошові кошти старшій дитині. Разом з тим, позивач наголосила, що особисто їй грошових коштів на утримання дитини відповідач не надає. Крім того, вказала, що іноді на прохання дитини надати кошти на певні потреби відповідач відмовлявся, посилаючись на відсутність коштів.

За клопотаннями сторін в судовому засіданні були допитані свідки.

Допитана у судовому засіданні за клопотанням позивача свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що вона є матір'ю позивача та вже два роки мешкає зі сторонами в одній квартирі за адресою: АДРЕСА_3. Свідок вказала, що вона допомогає позивачу у вихованні дітей, зокрема відводить та забирає дітей зі школи та дитячого садка, допомогає дітям з уроками. Також свідок вказала, що іноді дітей зі школи та садка забирає і відповідач. Крім того, свідок вказала, що траплялись випадки, коли відповідач відмовлявся у наданні грошових коштів на прохання старшої дитини, посилаючись на їх відсутність.

Допитана в судовому засіданні за клопотанням відповідача свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що вона є рідною тіткою позивача та товаришує з відповідачем, добре знає їх сім'ю. Свідок стверджувала, що зі слів дітей їй відомо, що матір дітьми не займається, весь вільний час та всі кошти відповідач віддає дітям. Іноді діти приїзжають на відпочінок до свідка в смт. Старий Салтів. Свідок стверджував що позивач більше року не мешкає з дітьми, про що їй також відомо зі слів дітей. Крім того, свідок вказала, що при ній жодного разу не було ситуацій, в яких би відповідач відмовився надати кошти дітям

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням відповідача свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що він є товаришем відповідача та хрещеним молодшої доньки сторін, з позивачем не спілкується з моменту їх з відповідачем розлучення. Свідок стверджував, що відповідач утримує дітей та всю сім'ю. Зі слів свідка позивач не проживає з дітьми, а відвідує їх 2-4 рази на місяць, про що йому відомо від дітей.

Відповідач в судовому засіданні спростував твердження свідків стосовно того, що позивач більше року не мешкає з ними в квартирі, та вказав, що позивач іноді відсутня у вихідні дні.

Суд критично ставиться до показань як свідків з боку позивача, так і до показань свідків з боку відповідача, оскільки ці свідки перебувають у родинних та дружніх відносинах з позивачем та відповідачем, відповідно, і суду зрозуміло їх намагання покращити становище вказаних осіб і дати показання на їх користь.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Як роз'яснено в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення до суду з відповідним позовом того із них, з ким вона проживає.

Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Таким чином, при визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідач має можливість утримувати дітей, оскільки є працездатним.

З пояснень сторін вбачається, що відповідач офіційно працевлаштований - працює в Управлінні ДАІ міста Харкова.

Зважаючи на те, що відповідач офіційно працевлаштований, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Суд критично ставиться до заперечень відповідача, оскільки вони грунтуються на помилковому та довільному тлумаченні норм діючого законодавтсва.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ст. 88 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 180-184, 191 Сімейного кодексу країни, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 215, 367 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, аліменти на користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 29.10.2014 року і до досягнення дитьми повноліття, у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не меншне 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів у межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, через Фрунзенський районний суд м. Харкова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Федорова О.В.