Ухвала суду № 43952019, 29.04.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1130/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Іванова Н. Ю.

Доповідач Черненко В. В.

УХВАЛА

29.04.2015 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого судді: Черненко В.В.

Суддів: Кодрула М.А., Потапенка В.І.

За участю секретаря: Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ІП "Юліана Ліпкан" на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.01.2015 року у справі за клопотанням ІП "Юліана Ліпкан" про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, -

ВСТАНОВИЛА:

ІП "Юліана Ліпкан" звернувся в суд з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, а саме Республіки Молдова, по справі №2-273/12 від 23.04.2013 року.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.01.2015 року клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду залишено без розгляду та повернуто заявнику разом з доданими документами.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, суд першої інстанції зазначив, що представник стягувача не надав суду доказів того, що на території Кіровського району м. Кіровограда знаходиться майно, яке належить боржнику на праві власності.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ч.1 ст.. 390 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних і міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Україна і Республіка Молдова є учасниками Договору між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, підписаної в м. Києві 13 грудня 1993 року та набув чинності 24 лютого 1995 року.

Суд першої інстанції зазначив, що згідно з п.1 ч.1 ст. 48 Договору Договірні Сторони на умовах, передбачених цим Договором, визнають і виконують на своїй території рішення у цивільних справах, винесені на території іншої Договірної Сторони.

Згідно ч.1 ст. 51 цього Договору визнання і виконання рішення належить до компетенції суду тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане.

Відповідно до ч.3 ст. 51 Договору для визнання і виконання рішення застосовується законодавство Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане.

Відповідно до ст.. 392 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходження боржника. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем знаходження в Україні майна боржника.

Суд першої інстанції зазначив, що із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ «Мауріс» зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 38095020.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.05.2014 року вбачається, що в даному реєстрі відсутні відомості про майно ТОВ «Мауріс», ідентифікаційний код 38095020.

Суд першої інстанції зазначив, що представник стягувача не надав суду доказів того, що на території Кіровського району м. Кіровограда знаходиться майно, що належить боржнику на праві власності.

Суд першої інстанції зазначив, що згідно ч.4 ст. 394 ЦПК України суд, встановивши, що клопотання і долучені до нього документи не оформлені відповідно до вимог, передбачених Главою 1 Розділу VIII цього Кодексу, або до клопотання не долучені всі перераховані документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з долученими до нього документами.

Колегія суддів дійшла висновку, що з такими висновками суду неможливо погодитись, оскільки вони не відповідають вимогам процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ІП "Юліана Ліпкан" звернувся в суд з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, а саме Республіки Молдова, по справі №2-273/12 від 23.04.2013 року. Відповідач, а також боржник по даній справі є ТОВ «МАУРІС».

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «МАУРІС»(ЄДРПОУ 38095020) знаходиться в м. Кіровограді вулиця Генерала Жадова , будинок 28, корпус 2, квартира 219. Керівник - Колінько Сергій Анатолійович.

Відповідно до статті 392 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.

Відповідно до п.5.3 Інструкції, затвердженим спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 року № 1092/5/54 «Про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень», іноземне клопотання розглядається судом України за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом України за місцезнаходженням в Україні майна боржника.

Колегія суддів дійшла висновку що суд першої інстанції не звернув увагу на зазначене і не дав правової оцінки обставинам які встановлені судом, зокрема чи повідомлено належним чином ТОВ «МАУРІС» про надходження до суд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду та чи повідомлено ТОВ «МАУРІС» належним чином про місце та час розгляду справи , а тільки зазначив в своїй ухвалі , що представник стягувача не надав суду доказів того, що на території Кіровського району м. Кіровограда знаходиться майно яке належить боржнику на праві власності, що є підставою для залишення подання без розгляду та повернення клопотання разом з долученими до нього документами.

З матеріалів справи вбачається, що судові повістки направлені на адресу ТОВ «МАУРІС», повертаються до суду першої інстанції у зв'язку з закінченням терміну їх зберігання.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Зазначені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції.

Також з матеріалів справи вбачається, що на аркуші справи 6 знаходиться довідка вищої Ради Магістратури Республіки Молдова Суд Бассарабяска від 09.07.2013 року № 2823 про вручення судових повісток ТОВ «МАУРІС» та повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак суд першої інстанції не перевірив зазначені обставини, зокрема чи повідомлення яке знаходиться в матеріалах справи (а.с. 7 )дає можливості зробити висновок, що відповідач по справі належним чином повідомлений про розгляд справи оскільки зазначене повідомлення(копія) не дає повної інформації про його зміст так як не читається в повному обсязі..

Приймаючи до уваги встановлені обставини колегія суддів дійшла висновку що суд першої інстанції при вирішенні даного клопотання порушив порядок його вирішення, що відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду та повернення матеріалів справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п.3 ч.1 ст. 312, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ІП "Юліана Ліпкан" - задовольнити частково.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.01.2015 року - скасувати. Справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: