Вирок № 43949639, 05.05.2015, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/10414/14-к

(1-кп/199/32/15)

ВИРОК

іменем України

29 квітня 2015 року м.Дніпропетровськ

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Савченка Є.М.

секретарі - Обора Б.Ю.

з участю: прокурора - Захарчук В.О.

захисника - ОСОБА_1

потерпілого - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

цивільного відповідача - ОСОБА_4

представника цивільного

відповідача - ОСОБА_5 «УАСК АСКА» - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську кримінальне провадження №12014040000000432 відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утримані малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого в ТОВ Завод «Стеко» слюсарем, не судимого, у м.Дніпропетровську зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_6;

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 08 липня 2014 року, приблизно о 15 год. 00 хв., керуючи на підставі трудового договору технічно справним вантажним автомобілем «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, рухався по вул. 8-го Березня, з боку вул.Богомаза у напрямку вул.Янтарної у м.Дніпропетровську. Під час руху ОСОБА_3 порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_2, який стояв біля правого краю проїзної частини дороги, при виконанні маневру повороту праворуч на вул.Спартака, заходів до своєчасного зменшення швидкості, аж до зупинки керованого ним транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди не прийняв, та скоїв наїзд на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, внаслідок чого йому згідно висновку експерта №4531-е від 20.11.14 року заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, значної рваної рани нижньої третини довго плеча з ушкодженнями біцепсу, значного відшарування шкіри лівого стегна зі значною забійно-рваною раною лівого стегна з ушкодженням квадріцепсу біцепсу стегна та широчайшої фасції лівого стегна з розмозжінням м’язових волокон біцепсу лівого стегна, напруженої міжм’язової гематоми лівого стегна об’ємом біля 1,5-2 літра, що призвело до травматичного та гіповолемічного шоку 3-го ступеню та падінням артеріального тиску до 60/40 мм.рт.ст., які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя. Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом - автомобілем «Мерседес Бенц», порушив вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, невиконання якого знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали.

Обвинувачений ОСОБА_3 провину визнав повністю та підтвердив свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, фактичні обставини не оспорював, суду показав, що він дійсно 08 липня 2014 року, приблизно о 15 год., керуючи на підставі трудового договору з ОСОБА_4 технічно справним вантажним автомобілем «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, рухався по вул. 8-го Березня, з боку вул.Богомаза у напрямку вул.Янтарної у м.Дніпропетровську; під час виконання правого повороту, рухаючись в напрямку вул.Янтарної зі швидкістю не більше 5 км/г, він почув крики пішоходів про зупинку його автомобіля, він зупинився і вийшовши з автомобіля побачив, що здійснив наїзд на чоловіка похилого віку, як він потім дізнався ОСОБА_2, передньою правою боковою частиною його автомобіля; в результаті ДТП ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, визнає порушення ним вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, з експертизами згоден, у скоєному розкаюється, просив врахувати щиросердне каяття, часткове добровільне відшкодування матеріальної шкоди потерпілому, наявність на утриманні малолітнього сина.

Суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 в обвинуваченні згідно обвинувального акту, крім повного визнання ним своєї провини, підтверджується дослідженими під час судового розгляду наступними доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те що 08 липня 2014 року, приблизно о 15 год. він рухався по узбіччю вул. 8-го Березня в м.Дніпропетровску, з боку вул.Богомаза в напрямку вул.Спартака, дійшовши до дитячого майданчика, він зупинився і почав чекати свого знайомого; простоявши на вказаному місці деякий час, він відчув сильний удав в ліву бокову частину тіла, від чого він упав на проїзну частину та опинився під передньою частиною вантажного автомобіля «Мерседес Бенц», на крики перехожих водій зупинився; в результаті ДТП йому спричинені тяжкі тілесні ушкодження, він проходив стаціонарне лікування у відділенні травматології 6 міської лікарні; просить задовольнити його позов до відповідачів: власника автомобіля ОСОБА_4 і ОСОБА_5 «УАСК АСКА» і утримати з них матеріальну і моральну шкоду згідно його цивільного позову; водія ОСОБА_3, який допомагав йому матеріально під час лікування, просив суворо не карати;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події, схемою і фототаблицею до нього від 08.07.2014 року, в якому зафіксовано місце ДТП – вул.Спартака м.Дніпропетровська (т.2 а.с.9-15);

- заявою від 22.07.2014 р. про залучення як потерпілого ОСОБА_2 (т.2 а.с.22);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.11.2014 року за участю ОСОБА_3, згідно якого останній показав та пояснив обставини ДТП, що мале місце 08.07.2014 року по вул.Спартака м.Дніпропетровська (т.2 а.с.79-82);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.11.2014 року за участю потерпілого ОСОБА_2, згідно якого останній пояснив обставини ДТП, що мале місце 08.07.2014 року по вул.Спартака м.Дніпропетровська (т.2 а.с.83-86);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.11.2014 року за участю свідка ОСОБА_8, згідно якого останній пояснив обставини ДТП, що мале місце 08.07.2014 року по вул.Спартака м.Дніпропетровська (т.2 а.с.87-91);

- трудовим договором між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 (т.2 а.с.99,125-128);

- страховим полісом ОСОБА_5 «УАСК АСКА» №АІ / 6296216 від 21.02.2014р. на ОСОБА_4 і транспортний засіб «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_1, листом страхової компанії (т.2 а.с.74,124);

- висновком експерта №4531-е від 20.11.2014р. за результатами судово-медичної експертизи, згідно якого ОСОБА_2, отримав тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, значної рваної рани нижньої третини довго плеча з ушкодженнями біцепсу, значного відшарування шкіри лівого стегна зі значною забійно-рваною раною лівого стегна з ушкодженням квадріцепсу біцепсу стегна та широчайшої фасції лівого стегна з розмозжінням м’язових волокон біцепсу лівого стегна, напруженої міжм’язової гематоми лівого стегна об’ємом біля 1,5-2 літра, що призвело до травматичного та гіповолемічного шоку 3-го ступеню та падінням артеріального тиску до 60/40 мм.рт.ст., які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя (т.2 а.с.47-50);

- висновком автотехнічної експертизи 70/27-862 від 19.11.14р., згідно якого в даній дорожній обстановці водій ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, не виконання яких з технічної точки зору знаходиться в причинному зв’язку з настанням ДТП (т.2 а.с.110-111);

- показаннями в суді судово-медичного експерта ОСОБА_9, яка підтвердила свій висновок №4531-е від 20.11.2014 року;

- речовим доказом: автомобілем «Мерседес Бенц», д.н. НОМЕР_1 (т.2 а.с.33).

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, за ч.2 ст.286 КК України.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.65 КК України і враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_3 повністю визнав провину, розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину і встановленню істини у кримінальному провадженні, добровільно частково компенсував потерпілому заподіяну матеріальну шкоду, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7, 12.10.2005р.н., що враховується судом як пом'якшуючі покарання обставини; вчинив злочин щодо особи похилого віку, що судом згідно п.6) ч.1 ст.67 КК України враховується як обтяжуюча покарання обставина, вчинив необережний тяжкий злочин, раніше не судимий, на обліках у лікаря - нарколога і психіатра не перебуває, характеризується позитивно, тому суд вважає за можливе призначити покарання у виді позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України з випробуванням, з покладанням на нього обов’язків, передбачених ст.76 КК України, з позбавленням права керувати транспортними засобами на певний строк. При цьому, суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Потерпілий і цивільний позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, заявив цивільний позов, який уточнювався в суді, про стягнення з цивільних відповідачів ОСОБА_4 та Приватного акціонерного товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (далі ОСОБА_5 «УАСК АСКА») солідарно матеріальної шкоди в розмірі 12 тис. грн. і моральної шкоди в сумі 100 тис. грн. (т.1 а.с.36-51,67-69,78-79). Цивільний відповідач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8 (ідентифікаційний номер №2684715035) позовні вимоги не визнав, просив проводити судовий розгляд без його участі (т.1 а.с.86,88,124). Представник цивільного відповідача -ОСОБА_5 «УАСК АСКА» ( ідентифікаційний код 13490997) ОСОБА_6 надала суду письмові заперечення, позовні вимоги не визнала у зв’язку з недоведеністю на їх думку обґрунтування понесених потерпілим витрат та відсутністю трудових відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, просила відмовити в задоволенні позовних вимог і розглядати провадження за відсутності їх представника ( т.1 а.с.102,113-121).

Судом під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 знаходився в трудових відносинах з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (т.2 а.с.125, 127) і заподіяв позивачу шкоду під час виконання своїх трудових обов'язків, тому, відповідно до ст. 1172 ЦК України, ОСОБА_4 відшкодує шкоду, завдану його працівником під час виконання ним трудових обов'язків. Цивільний відповідач ОСОБА_4 є власником джерела підвищеної небезпеки - автомобіля «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.2 а.с.121-122), на якому заподіяно шкоду позивачу, тому він також несе відповідальність за заподіяну шкоду як володар джерела підвищеної небезпеки, відповідно до ст. 1187 ЦК України.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована згідно полісу №АІ/6296216 від 21.02.2014р. в Приватному акціонерному товаристві «Українська акціонерна страхова компанія АСКА». Згідно з вказаним полісом ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю та здоров'ю (на одного потерпілого) встановлено в сумі 100 тис. грн., за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) - 50 тис. грн., строк дії полісу до 22.02.2015р. Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закону) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи. Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). 10.07.2014р. до ОСОБА_5 «УАСК АСКА» звернувся страхувальник ОСОБА_4 із заявою про ДТП за участю застрахованого транспортного засобу, а 14.07.2014р. - потерпілий ОСОБА_2 із заявою про страхове відшкодування (т.1 а.с.117-118,119-120).

Суд вважає, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди від злочину є обґрунтованими, підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами і на підставі ст.ст.16,1166,1172,1187 ЦК України, відповідно до ст.ст.127,128 КПК України, підлягають задоволенню в повному обсязі та стягненню відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" з цивільного відповідача ОСОБА_5 «УАСК АСКА».

Суд вважає, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення її прав. Така шкода, виходячи з п. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України може проявлятися у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів. Згідно ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування. Частиною 1 ст.1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно абз.2 п.8 ППВС України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130, 132 - 134 КЗпП), якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого. Відповідно до ст.26-1 Закону страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров’я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю.

У зв'язку з характером і глибиною моральних переживань, які переніс потерпілий, їх тривалістю, враховуючи тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, терміном лікування, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості, враховуючи судову практику у даній категорії злочинів, суд вважає, що заявлена потерпілим ОСОБА_2 сума 100 тис.грн. як компенсація моральної шкоди з цивільних відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 «УАСК АСКА» є завищеною, тому суд вважає можливим стягнути на користь ОСОБА_2 30000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, у відповідних долях, а саме: 5000 грн. з яких відповідно до ст.26-1 Закону підлягають стягненню з ОСОБА_5 «УАСК АСКА», а 25000 грн. відповідно до ст. 1194 ЦК України підлягають стягненню з ОСОБА_4

У відповідності до ст.ст.124 ч.2, 126 ч.1 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати, а саме витрати на проведення у Науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі при ГУМВС України в Дніпропетровській області експертизи №70/27-862 від 19.11.2014 р. у сумі 294,84 грн. (т.2 а.с.109) - підлягають стягненню на користь держави з обвинуваченого ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер №2559400298 - т.2 а.с.62).

На досудовому розслідуванні до обвинуваченого ОСОБА_3 було обрано у відповідності до ст.181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту згідно ухвали слідчого судді від 27.11.2014 року, строком застосування до 26.01.2015 року, яка у відповідності до ч.6 ст.181 КПК України припинила свою дію і запобіжний захід вважається скасованим (т.2 а.с.145).

Керуючись ст.ст.127,128,369,370,371,373,374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк три роки.

На підставі п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Позовну заяву ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, задовольнити частково: стягнути з Приватного акціонерного товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (ЄДРПОУ 13490997) на користь ОСОБА_2: в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 12000 гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 гривень, а всього 17000 ( сімнадцять тисяч) гривень; стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8 (ідентифікаційний номер №268447715035) на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 25000 (двадцять п’ять тисяч) гривень; в задоволенні позовної заяви в іншій частині - відмовити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер №2559400298) на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 294 (двісті дев’яносто чотири) грн. 84 коп.

Речовий доказ - автомобіль «Мерседес Бенц», д.н. НОМЕР_1 - вважати повернутим власнику ОСОБА_4 (т.2 а.с.33,34).

На вирок суду учасники судового провадження мають право подати апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після проголошення надається обвинуваченому, потерпілому і прокурору, направляється поштою цивільним відповідачам.

Суддя: Є.М.Савченко