Рішення № 4394710, 23.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/13

23.07.09

За позовом Державного підприємства по забезпеченню медичних установ «Укрмедпостач»

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспецтранс»

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерство охорони здоров`я України

Про зобов’язання виконати доставку та стягнення 6 242 184 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

Від позивача Кохановський В.В. (за дов.)

Костюк О.А. (за дов.)

Від відповідача Скопич Я.В. (за дов.)

Від третьої особи не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом державне підприємство для постачання медичних установ «Укрмедпостач»до товариства з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна»про зобов’язання виконати доставку санітарних автомобілів на базі шасі Рено Мастер у кількості 27 штук, за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 29, а також про стягнення 3545856 грн. штрафних санкцій за договором № 178 від 20.12.2007 р., укладеним між сторонами та Міністерством охорони здоров’я України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності поставлення обладнання.

Ухвалою суду від 22.12.2008 р. було порушено провадження у справі № 6/13 та призначено розгляд останньої на 02.02.2009 р..

Відповідач на виклик суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

До прийняття рішення по справі позивачем збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути пеню та штраф у розмірі 4186080 грн.

Ухвалою суду від 02.02.2009 р. розгляд справи було відкладено на 19.02.2009 р. та залучено до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерство охорони здоров’я України.

Представник третьої особи на виклик суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 19.02.2009 р. за клопотанням представника відповідача провадження у справі зупинено до розгляду Господарським судом міста Києва справи № 30/86 за позовом відповідача до позивача та третьої особи про визнання недійсним договору № 178 від 20.12.2007 р..

Ухвалою суду від 03.07.2009 р. за клопотаннями сторін провадження у справі було поновлено, оскільки ухвалою Господарського суду м. Києва в справі № 30/86 від 09.06.2009 р. позов залишено без розгляду.

Розгляд справи призначено на 23.07.2009 р..

Третя особа на виклик суду не з’явилася, через канцелярію суду подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги позивача підтримала та просила задовольнити.

Позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, якою він просив стягнути заборгованість та штрафні санкції в розмірі 6 242 184,00 грн.

Представником відповідача подано клопотання про заміну відповідача його правонаступником у спірному правовідношенні –товариством з обмежено відповідальністю «Євроспецтранс»(код ЄДРПОУ 36386769), яке мотивовано наступним.

02.12.2008 р. учасниками товариства з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна»прийнято рішення про реорганізацію товариства шляхом виділу частини майна, прав і обов’язків до новостворюваної юридичної особи –товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспецтранс».

В процесі реорганізації відповідача за розподільчим балансом товариству «Євроспецтранс»було передано частину майна, прав і обов’язків ТОВ «ІСС Україна», в тому числі всі права і обов’язки за договором № 178 від 20.12.2007 р. про закупівлю автомобілів санітарних, укладеного між сторонами та Міністерством охорони здоров’я України.

Факт переходу прав і обов’язків відповідача за договором № 178 від 20.12.2007 р. до товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспецтранс»підтверджується, зокрема, зареєстрованими в установленому порядку статутами товариства з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна»та товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспецтранс», свідоцтвом про державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспецтранс», довідкою про включення товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспецтранс»до ЄДРПОУ.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів відповідача та необхідність заміни його на правонаступника.

Відповідно до ст. 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Із статутів товариства з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна»та товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспецтранс»та інших поданих відповідачем документів вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Євроспецтранс»було створено шляхом виділу частини майна, прав і обов’язків товариства з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна», в тому числі прав і обов’язків за договором № 178 від 20.12.2007 р. про закупівлю автомобілів санітарних. Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю «Євроспецтранс»являється правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна», зокрема в частині, що стосуються прав і обов’язків за договором № 178 від 20.12.2007 р., укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна», державним підприємством «Укрмедпостач»та Міністерством охорони здоров`я України.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

За таких обставин суд вважає необхідним замінити товариство з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна»його правонаступником у спірному правовідношенні –товариством з обмеженою відповідальністю «Євроспецтранс» (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 11, код ЄДРПОУ 36386769).

ТОВ «Євроспецтранс»позовні вимоги відхилив в частині сплати заявленого позивачем розміру пені, оскільки вважає їх не вірно розрахованими з огляду на ст. 232 Господарського кодексу України.

Крім того, відповідач заперечує проти вимог позивача про зобов’язання здійснити доставку товару. Зокрема, санітарні автомобілі із чотирма найменуваннями обладнання були поставлені товариством з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна»на адресу позивача 20.03.2008 р..

Повну комплектацію автомобілів було завершено до 03.06.2008 р..

Про готовність автомобілів до передачі було повідомлено позивача листами ТОВ «ІСС Україна»від 02.06.2008 р., від 04.06.2008 р., від 01.07.2008 р., від 12.08.2008 р. та від 24.09.2008 р..

Позивачем не були прийняті автомобілі шляхом підписання актів приймання-передачі в порядку, передбаченому розділом 4 Договору, та повідомлено товариство з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна»про те, що товар не був прийнятий, в зв’язку з тим, що за результатами перевірки робочою групою МОЗ автомобілів, встановлено невідповідність окремих параметрів і характеристик обладнання вимогам, передбаченим Договором. Зокрема автомобілі, всупереч умовам Договору, обладнанні залежною задньою підвіскою.

Однак, відповідність автомобілів та обладнання всім стандартам, передбачених законодавством України, їх придатність до використання в медичній практиці для перевезення новонароджених підтверджується листами Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Державного українського об’єднання «Політехмед», сертифікатами відповідності товару вимогам ДТСУ та ГОСТ .

Виконати належним чином умови Договору, а саме: поставити позивачу автомобілі з напівнезалежною задньою підвіскою, відповідач немає можливості, оскільки з 01.01.2008 р. автомобілі на базі шасі РЕНО МАСТЕР з напівнезалежною задньою підвіскою на територію України виробником не поставляються з огляду на стан автомобільних доріг, що підтверджується листом ЗАТ «Рено Україна»від 12.02.2009 р. № 49 .

Тривале листування позивача із відповідачем, подання до суду позову про зобов’язання позивача прийняти автомобілі не призвели до врегулювання спірних питань поставки товару ні в договірному ні в судовому порядку.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

19.04.2007 р. для виконання бюджетної програми «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру»(програма «Репродуктивне здоров'я нації на період до 2015 року») КПКВ 2301400, КЕКВ 2110, Міністерство охорони здоров'я України уклало з державним підприємством для постачання медичних установ «Укрмедпостач» договір доручення № 12.01-08/10, яким доручило позивачу виконати від імені і за рахунок Міністерства охорони здоров'я України певні юридичні дії, які визначені в розділі 1 вказаного договору, а саме: з метою придбання обладнання, що централізовано закуповується по КПКВ 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру»(КЕКВ 2110), укласти договори в інтересах Міністерства охорони здоров'я України на поставку товарів згідно зі специфікаціями, які є невід’ємною частиною до цього договору і повинні містити інформацію щодо найменування товару, постачальника, одиниці виміру, кількості, ціни за одиницю, загальної суми; здійснити відповідні дії для належної передачі товару відповідно до розпоряджень Міністерства охорони здоров’я України.

Крім того, п. 2.2 розділу 2 договору доручення визначено, що Міністерство охорони здоров’я України повинно перерахувати на рахунок державного підприємства «Укрмедпостач»кошти необхідні для виконання цього доручення у межах коштів виділених із бюджету і підтверджених «Планом використання бюджетних коштів»по КПКВ 2301400, КЕКВ 2110, які є невід’ємною частиною цього договору (додаток № 1).

20.12.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна»(постачальником), Міністерством охорони здоров’я України (замовником) і державним підприємством «Укрмедпостач»(одержувачем), яке діє за дорученням Міністерства охорони здоров’я України на підставі договору про закупівлі № 12.01-08/9 від 19.04.2007 р., довіреності від 19.04.2007 р. та договору доручення № 12.01-08/10 від 19.04.2007 р., укладено договір № 178 про закупівлю автомобілів санітарних (далі - Договір).

У п. 1.1 зазначено умови Договору, за якими постачальник зобов’язується поставити санітарні автомобілі на базовому шасі РЕНО МАСТЕР (далі –товар), замовник перерахувати на рахунок одержувача кошти, необхідні для виконання Договору у межах виділених із бюджету, а одержувач - оплатити постачальнику та прийняти поставку товару, яке закуповується за кошти Державного бюджету.

Згідно з п. 1.6 Договору одержувач приймає товар для подальшої його передачі закладам охорони здоров'я відповідно до затвердженого Міністерством охорони здоров’я України розподілу в розрізі адміністративно територіальних одиниць та закладів охорони здоров’я, що фінансуються з державного бюджету за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 29, або іншою адресою за домовленістю сторін.

У п. 2.1. Договору вказана вартість товару, що постачається, яка визначається у специфікації, що додається до Договору. Загальна сума Договору згідно зі специфікацією, складає 12 312 000,00 грн.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що позивач здійснює на користь відповідача попередню оплату у розмірі 100% вартості товару, який постачається згідно із специфікацією (додаток № 1 до договору).

Попередню оплату було здійснено позивачем 28.12.2007 р., що підтверджується копіями платіжних доручень, наданими в матеріали справи.

Відповідно до п. 4.5. Договору термін поставки товару становить не більше ніж 90 календарних днів з дня зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно з графіком поставки (додаток № 2 до Договору).

Відповідно до додатку № 2 до Договору поставка товару здійснюється протягом 90 календарних днів з дня отримання письмової заявки від одержувача та 100% попередньої оплати.

05.02.2008 р. одержувачем направлено на адресу постачальника письмову заявку № 168А, де зазначено термін поставки товару –в період із 05.02.2008 р. до 05.05.2008 р.

Таким чином, всі зобов’язання одержувача, вказані в Договорі, виконані вчасно та належним чином.

Згідно з п. 4.6 розділу 4 Договору, датою поставки є дата, коли товар був наданий у розпорядження одержувача і підписаний акт прийому-передачі.

Постачальник свої зобов’язання в строк, передбачений п. 4.5. Договору, не виконав, чим порушив умови Договору.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У той же час, правові підстави для зобов’язання відповідача виконати доставку санітарних автомобілів на базі шасі Рено Мастер у кількості 27 штук, за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 29 відсутні виходячи з наступного.

Зокрема, правові наслідки відмови продавця передати товар передбачені ст. 665 ЦК України, якими є право відмови покупця відмовитись від договору купівлі-продажу.

Отже, відмова продавця від поставки товару надає право покупцю відмовитись від договору з застосуванням наслідків, передбачених ст. 611 ЦК України.

Таким чином, вимоги про зобов’язання відповідача виконати доставку санітарних автомобілів на базі шасі Рено Мастер у кількості 27 штук, за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 29 не є обґрунтованими.

Частиною 4 статті 631 Цивільного кодексу України передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Відповідно до п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що у випадку затримки поставки товару понад термін, встановлений п. 4.5 Договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з вартості якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30-ти днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.

Станом на 05.05.2008 р. відповідачем не було поставлено позивачу товар на суму 12 312 000,00 грн.

Позивачем 13.06.2008 р., 06.08.2008 р., 15.09.2008 р., 16.10.2008 р. та 10.12.2008р. були направлені відповідачу претензії з проханням сплатити пеню та штраф за несвоєчасне виконання зобов’язань.

Відповідачем зазначені претензії задоволені не були.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроспецтранс»не виконало належним чином свої зобов’язання щодо поставки товару перед державним підприємством для постачання медичних установ «Укрмедпостач», чим порушило права останнього.

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Договором не встановлено іншого періоду протягом якого нараховується пеня за прострочення поставки товару. Тому, пеня повинна нараховуватися до закінчення шести місяців з дня, коли зобов’язання мало бути виконано, а саме: протягом 184-ох днів із 05.05.2008 р. по 05.11.2008р.

Таким чином, за прострочення виконання зобов’язання товариство з обмеженою відповідальністю «Євроспецтранс»повинно сплатити позивачу суму пені в розмірі 2 265 408,00 грн. (12 312,00 грн. (0,1% вартості товару) х 184 дні).

У стягненні 3 114 936,00 грн. пені судом відмовлено.

Відповідно до ч. ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Суд приймає розрахунок штрафу, наданий позивачем, як вірний.

Таким чином, вимоги про стягнення штрафу у розмірі 2265408 грн. є законними та обґрунтованими.

Статтею 1 Господарського кодексу України передбачено право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з ч. 2 статті 21 Господарського процесуального кодексу України, позивачами є підприємства та організації, що подали позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи надані докази, перевіривши розрахунок,здійснений позивачем, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 2 265 408,00 грн. пені та штрафу у розмірі 861840,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Звертаючись до суду, позивач послався на те, що він звільнений від сплати державного мита на підставі п. 38 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» як виконавець державного замовлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про державне замовлення для задоволення пріоритетний державних потреб», з метою організації робіт, пов'язаних з формуванням державного замовлення, розміщенням поставок продукції для державних потреб і контролем за їх виконанням, Кабінет Міністрів України визначає і затверджує перелік державних замовників, обсяги та склад державного замовлення. Порядок формування державного замовлення та пріоритетні державні потреби затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Отже, державним контрактом є договір, який укладений з метою організації робіт, пов’язаних з формуванням державного замовлення, розміщенням поставок продукції для державних потреб відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку державних замовлень.

У той же час, в ході розгляду справи позивач не подав суду доказів включення Кабінетом Міністрів України поставки медичного обладнання, що є предметом Договору, до переліку державних замовлень.

Таким чином, несплачені судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) підлягають стягненню до Державного бюджету України з позивача.

Згідно зі ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» з позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється державне мито у розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Державне мито складає 25500 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 1252,47 грн. витрат на сплату державного мита та 94,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Крім того, на відповідача покладається 4007,89 грн. витрат на оплату послуг адвоката, оскільки позивачем були надані належні докази понесених відповідних витрат, а саме: договір № 10 про надання адвокатських послуг від 15.12.2008 р., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3336 від 23.08.2008 р. та платіжне доручення № 1917 від 16.12.2008 р. на перерахування 8000 грн. вказаної суми.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 25, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Замінити товариство з обмеженою відповідальністю «ІСС Україна»його правонаступником –товариством з обмеженою відповідальністю «Євроспецтранс»(код 36386769).

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспецтранс»(01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 11, рахунок 26009173196 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код 36386769) на користь державного підприємства для постачання медичних установ «Укрмедпостач»(02098 м. Київ, вул. Березняківська, 29, рахунок 2600301283050 у ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313, код 04653147) 2 265 408,00 грн. пені, 861 840,00 грн. штрафу, 1252,47 грн. витрат на сплату державного мита та 94,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 4007,89 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з державного підприємства для постачання медичних установ «Укрмедпостач»(м. Київ, вул. Березняківська, 29, рахунок 2600301283050 у ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313, код 04653147) до Державного бюджету України 25500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 06.08.2009 р.