Рішення № 43945808, 28.04.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б. 5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 квітня 2015 року Справа № 913/3/15

Провадження №16/913/3/15

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача Дочірнього підприємства «Санаторій «Озерний» Закритого акціонерного товариства Лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Кремінна Луганської області

про стягнення 38 407 грн. 09 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Авілова С.Д.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3, довіреність за реєстр. № 963 від 24.04.2015 (паспорт НОМЕР_1, виданий 04.08.2004 Новоайдарським РВ УМВС України в Луганській області);

від відповідача - представник не прибув.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи: позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом від 07.04.2015 про стягнення з відповідача (з урахуванням клопотання про виправлення помилки від 27.04.2015) основного боргу у сумі 22 944 грн. 05 коп., пені в сумі 6 223 грн. 81 коп. за період прострочення оплати з 20.04.2015 по 03.04.2015, 3% річних за період прострочення оплати з 20.04.2015 по 03.04.2015 в сумі 658 грн. 15 коп., інфляційних нарахувань за період прострочення оплати з 20.04.2015 по 03.04.2015 в сумі 6 286 грн. 67 коп., штрафу за прострочення оплати в сумі 2 294 грн. 41 коп. на підставі договору підряду № 5/02 на послуги з ремонту, наладці і технічному обслуговуванню 4-х автоматик безпеки в опалюваній № 5 в Санаторії «Озерний» від 24.02.2014.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, мотивуючи свої вимоги не виконанням відповідачем своїх обов'язків по оплаті виконаних робіт за вказаним договором у повному обсязі. В підтвердження своїх доводів представник позивача під час розгляду справи надав суду витребувані документи і заявив клопотання про долучення цих документів до матеріалів справи як письмових доказів. Суд долучив до справи документи, надані позивачем: договірну ціну, розрахунки №№1-4, локальний кошторис № 2-1-1 (форма №4).

Відповідач відзивом від 27.04.2015 № 100/3 вимоги позивача, викладені в позовній заяві, визнав і просить суд розгляд справи провести без участі його представника. Суд задовольняє клопотання відповідача.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 5/02 на послуги з ремонту, наладці і технічному обслуговуванню 4-х автоматик безпеки в опалюваній № 5 в Санаторії «Озерний» від 24.02.2014 (а.с.10-13).

Відповідно до п. 1.1 вищевказаного договору замовник (відповідач) доручив, а підрядник (позивач) зобов'язався у відповідності до кошторисної документації (додаток №1) та умов договору виконати послуги з ремонту, наладці і технічному обслуговуванню 4-х автоматик безпеки.

Пунктом 2.1 договору визначено, що підрядник починає виконувати роботи протягом 10 (десяти) днів з дня виконання замовником зобов'язань з передачі об'єм робіт та сплати авансу, якщо це передбачено пунктом 11.4 розділу 11 договору та закінчити виконання робіт до 17.04.2014.

Згідно умов пункту 11.1 розділу 11 договору розрахунки за виконанні роботи здійснюються на підставі актів приймання-здачі виконаних робіт протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх підписання.

Позивач належним чином і у повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором у відповідності до умов договору, про що свідчать матеріали справи. Заперечення зі сторони відповідача щодо таких фактів відсутні.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду і відповідає інституту правових норм глави 61 Цивільного кодексу України (ст.ст.837,875).

На виконання умов вказаного договору за підсумками виконаних робіт сторони підписали акт приймання-здачі виконаних робіт № 5/02 від 14.04.2014 без доповнень та зауважень суму 22 944 грн. 05 коп. (а.с.14).

Відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору не оплатив позивачу виконані роботи, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути на свою користь борг в сумі 22 944 грн. 05 коп.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошового обов'язку позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 6 223 грн. 81 коп. за період прострочення оплати з 20.04.2015 по 03.04.2015, 3% річних за період прострочення оплати з 20.04.2015 по 03.04.2015 в сумі 658 грн. 15 коп., інфляційні нарахування за період прострочення оплати з 20.04.2015 по 03.04.2015 в сумі 6 286 грн. 67 коп., штраф за прострочення оплати заборгованості в сумі 2 294 грн. 41 коп.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника позивача та оцінивши надані позивачем докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору. Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з умовами договору підряду договору підряду від 24.02.2014 № 5/02 відповідач брав на себе зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та наданих при цьому послуг протягом 5-ти робочих днів з дня підписання акту приймання - здачі виконаних робіт (пункт 11.1 вказаного договору).

Позивач підтвердив належним чином виконані ним роботи, надані послуги при виконанні робіт на суму боргу в розмірі 22 944 грн. 05 коп. - актом приймання-здачі виконаних робіт № 5/02 від 14.04.2014 (а.с.14).

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник - позивач) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника - відповідача), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з вимогами ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статті 837,875,879 ЦК України зобов'язують відповідача виконати обов'язок по оплаті виконаних робіт у відповідності до умов договору і вимог закону.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обов'язки перед позивачем по оплаті виконаних робіт на суму 22 944 грн. 05 коп., чим порушив умови укладеного з позивачем договору в частині оплати послуг і вимоги закону.

Відповідач відзивом на позов вимоги позивача визнав.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно із ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що такі його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача не суперечать закону і не порушують прав та законних інтересів інших осіб.

Таким чином, суд приймає визнання позову відповідачем в частині боргу на суму 22 944 грн. 05 коп., дану вимогу слід визнати обґрунтованою, підтвердженою належними доказами та такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 11.6 договору підряду № 5/02 від 24.02.2014 встановлено, що у разі порушення замовником строків оплати за виконанні роботи, замовник зобов'язаний сплатити підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки. А у разі прострочки оплати більше ніж на 10 (десять) календарних днів, замовник сплачує підряднику штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від суми заборгованості.

На підставі умов пункту 11.6 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 6 223 грн. 81 коп. за період прострочення оплати з 20.04.2015 по 03.04.2015.

Перевіркою розрахунку заявленої суми пені судом встановлено, що при розрахунку суми пені позивач не врахував вимог ч.6 ст.232 ГК України, якою встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, позивачем не вірно визначено початок прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання в сумі 22 944 грн. 05 коп., яке відповідач прийняв на себе відповідно до умов пункту 11.4 договору підряду № 5/02 від 24.02.2014 на підставі підписаного сторонами акту приймання-здачі виконаних робіт № 5/02 від 14.04.2014 на вказану суму.

Перебіг строку прострочення оплати починається з наступного дня після настання події, якими визначено його початок (оплата здійснюється протягом 5 робочих днів з моменту підписання актів приймання-передачі виконаних робіт)

Отже, прострочення оплати розпочинається з 22.04.2014.

Період прострочення виконання грошового зобов'язання починається з 22.04.2014 по 22.10.2014 та до задоволення підлягає сума пені у розмірі 2 567 грн. 22 коп. У задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 3 656 грн. 59 коп. слід відмовити.

Позивачем також нараховано та заявлено до стягнення штраф у сумі 2 294 грн. 41 коп., згідно пункту 11.6 договору, який заявлено обґрунтовано та підлягає до стягнення з відповідача на підставі умов договору та приписів ст.231 ГК України.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач, керуючись вказаною нормою закону, виходячи з суми боргу у розмірі 22 944 грн. 05 коп., заявив до стягнення 3 % річних у сумі 658 грн. 15 коп. та інфляційні нарахування у сумі 6 286 грн. 67 коп. за період прострочення оплати з 20.04.2014 по 03.04.2014.

Перевіркою розрахунку заявленої суми 3 % річних судом встановлено, що позивачем також не вірно визначено початок прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання в сумі 22 944 грн. 05 коп. на підставі акту приймання-здачі виконаних робіт № 5/02 від 14.04.2014.

Період прострочення виконання грошового зобов'язання починається з 22.04.2014 по 03.04.2014 та до задоволення підлягає сума 3% річних у розмірі 654 грн. 38 коп. У задоволенні вимог про стягнення 3 % річних в сумі 03 грн. 77 коп. слід відмовити.

Перевіривши розрахунок заявленої суми інфляційних втрат, суд враховує роз'яснення викладені в листі Верховного Суду України № 62-97р. від 03.04.1997 "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" зазначено, що при застосування індексу інфляції необхідно враховувати, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід рахувати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

З наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат вбачається, що позивачем проведено нарахування інфляційних, починаючи з квітня 2014 року, що є безпідставним, оскільки у відповідності до п. 11.1 договору оплата робіт проводиться протягом 5 робочих днів з дати підписання актів. Тобто, період прострочення починається з 22 квітня 2014 року. За таких обставин, не підлягає індексації сума заборгованості за квітень 2014 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сума інфляційних втрат за період з травня 2014 року по березень 2015 року складає: ((22 944,05 грн. х (103,8 % х 101,0% х 100,4% х 100,8% х 102,9% х 102,4% х 101,9% х 103,0% 103,1% х 105,3% х 110,8%) : 100) = 9 430 грн. 00 коп., але це більше ніж заявлено позивачем. Заявлено до стягнення сума інфляційних втрат у розмірі 6 286 грн. 67 коп., яка і підлягає до стягнення з відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у загальній сумі 34 746 грн. 73 коп.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України витрати позивача зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам у сумі 1 652 грн. 88 коп.

Керуючись статтями 43, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Санаторій "Озерний" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Кремінна Луганської області, вул. Санаторна, 1, ідентифікаційний код 02649153, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, борг в сумі 22 944 грн. 05 коп., пеню в сумі 2 567 грн. 22 коп., 3% річних у сумі 654 грн. 38 коп., інфляційні втрати в сумі 6 286 грн. 67 коп., штраф в сумі 2 294 грн. 41 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 1 652 грн. 88 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні вимог про стягнення пені у сумі 3 656 грн. 59 коп. та 3 % річних в сумі 03 грн. 77 коп. відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано 30.04.2015.

Суддя Р.М. Шеліхіна