Ухвала суду № 43941552, 06.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2015 року м. Київ К/9991/41549/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.09.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012

у справі № 2а-0870/4944/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Южмет, ЛТД»

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.09.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012, позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000500803 від 08.06.2011, яким зменшено розмір від?ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 81574 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000510803 від 08.06.2011, яким збільшено суму грошового зобов?язання у розмірі 532760,25 грн., у т.ч. основного платежу 426165 грн. та штрафні санкції 106541,25 грн. в іншій частині вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові в повному обсязі, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Южмет, ЛТД» за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт № 60/08-03/31549003 від 19.05.2011.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення вимог пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого безпідставно занижено податок на додану вартість в грудні 2010 року на суму 507739 грн.

Листом від 07.06.2011 за №4703/10/08-03 «Про надання відповіді на заперечення до акту перевірки від 19.05.2011 №60/08-03/31549003» відповідачем внесено зміни до акта перевірки від 19.05.2011 №60/08-03/31549003 та викладено висновок наступним чином «пп.7.7.1 п.7.1, пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 04.03.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами і доповненнями, позивачем безпідставно завищено від?ємне значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту за грудень 2010 року на суму 81574 грн. та занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року на суму 426165 грн.».

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.06.2011 №0000500803, яким зменшено розмір від?ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 81574 грн. за грудень 2010 року; податкове повідомлення-рішення від 08.06.2011 №0000510803, яким визначено грошове зобов?язання у сумі 532706,25 грн., у тому числі за основним платежем 425165 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 106541,25 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Згідно пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.11.2009 між позивачем (покупець) та ТОВ «Южмет, ЛТД» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №236/09, за умовами якого продавець зобов?язався передати у власність,а продавець прийняти та оплатити наступний товар: лом міді вартістю, у т.ч. ПДВ 55208,33 грн. за 1 тону.

Для забезпечення доставки товару позивачем укладено договір про перевезення автомобільним транспортом №64/1/10 від 01.04.2010 з ТОВ «Запорізький завод кольорових металів».

Виконання договорів підтверджується податковими та видатковими накладними, прибутковими ордерами, актами приймання брухту та відходів кольорових металів, товарно-транспортними накладними, оплата вартості придбаного товару та наданих автопослуг була проведена позивачем шляхом безготівкових розрахунків, що підтверджується відповідними банківськими виписками, які були досліджені судами попередніх інстанцій.

Використання лому міді у власній господарській діяльності позивача підтверджено виробничими звітами за грудень 2010 року, наказом щодо проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (лому), інвентаризаційним описом ТМЦ.

Згідно акта перевірки №61/23-273/31186210 від 28.02.2011 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Южмет, ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2010 та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2010», складеного ДПІ у Малиновському районі м.Одеси порушень по господарським операціям між ТОВ «Южмет, ЛТД» та ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» у грудні 2010 року не встановлено.

Крім того, наявність умислу та обставини щодо виконання угод, стосовно дійсності яких виник спір, сходять до предмету доказування в судовому процесі, зокрема, до таких доказів належить обвинувальний вирок, який набрав законної сили, що підтверджував би факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами суб'єктів господарської діяльності за наслідками виконання оспорюваних угод. Однак доказів постановлення вироків, які б містили в собі встановлені судом об'єктивні дані про нікчемність оспорюваних угод відповідачем не надано.

Натомість реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Южмет, ЛТД» підтверджується наявними у позивача належно оформленими первинними документами, які були належним чином відображені ним у податковому обліку, що спростовує висновки податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за зазначеними операціями.

Не надано відповідачем, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, жодних свідчень того, що спірні угоди та/або їх виконання спричинило заниження чи приховування об'єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби відхилити, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.09.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун