Ухвала суду № 43941408, 06.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.04.2015р. м. Київ К/9991/16142/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Суми

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.11.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012

у справі № 2а-1870/6231/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром»

до Державної податкової інспекції в м.Суми

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.11.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012, позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 18.08.2011 № 0002402306/66189 про зменшення ПАТ «Сумихімпром» від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2011 в сумі 1801530,47 грн., - № 0002392306/66190 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року в сумі 1801530,47 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 1 грн.

ДПІ в м.Суми подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для зменшення за податковим повідомленням-рішенням від 18.08.2011 № 0002402306\66189 від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2011 в сумі 1801530,47 грн. та за податковим повідомленням-рішенням від 18.08.2011 № 0002392306\66190 бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року в сумі 1801530,47 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 1 грн. слугували висновки перевірки, викладені в акті від 07.07.2011 № 5207/23-608/05766356, про порушення вимог п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.3,200.4, 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України.

За висновками перевірки порушення цих норм Податкового кодексу України полягало в неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Остхем Україна». Податковий орган вважає, що позивач не має права на податковий кредит через те, що інформація про проведення зустрічних звірок всіх 31 постачальників у ланцюгу постачання товару не надходила.

Інших правових та фактичних підстав для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість відповідачем не наведено, фактичне придбання позивачем товару не заперечується.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника (покупця) або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю, за відсутністю з його боку порушень вимог п.п. 7.4.5. п. 7.4., 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту та вимог п.п. 7.7.1-7.7.3 п. 7.7 ст. 7 при обчисленні від'ємного значення і за явленні його до бюджетного відшкодування, платник податку на додану вартість має право на бюджетне відшкодування.

Судами попередніх інстанцій не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість та отримання такого відшкодування.

Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право на заявлення до бюджетного відшкодування податку на додану вартість та на отримання такого відшкодування залежно від факту проведення зустрічних перевірок (звірок) всіх постачальників у ланцюгу постачання та підтвердження сплати ними податку на додану вартість.

Допущені постачальниками в ланцюгу постачання товару порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Суми залишити без змін, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.11.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України в порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун