Ухвала суду № 43941342, 29.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 квітня 2015 року м. Київ К/800/19707/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Смокович М.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Малишева Максима Сергійовича, за участю третьої особи - ОСОБА_3, про стягнення штрафу,

в с т а н о в и в :

У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про вжиття заходів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, в якій просить:

- визнати бездіяльність державного реєстратора реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Малишева М.С. щодо невиконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2013 року у справі № 826/5820/13-а про скасування рішення щодо реєстрації права спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 протиправною;

- зобов'язати державного реєстратора реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Малишева М.С. подати звіт про виконання постанови суду від 17 червня 2013 року по справі № 826/5820/13-а;

- за результатами розгляду поданого звіту винести ухвалу про накладення штрафу на керівника реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві;

- стягнути на користь позивача половину суми накладеного штрафу та зобов'язати відповідача виконати постанову суду від 17 червня 2013 року по справі № 826/5820/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, заяву про вжиття заходів судового контролю повернуто позивачу.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що відповідно до постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. від 11 серпня 2014 року ВП № 40605467 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 826/5820/13-а, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 26 вересня 2013 року про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Головного управління юстиції у місті Києві Малишева Максима Сергійовича щодо реєстрації права спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Згідно із пунктом 2 вищевказаної постанови державного виконавця боржнику (державному реєстратору Головного управління юстиції у місті Києві Малишеву М.С.) надано семиденний строк для добровільного виконання рішення суду від дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що 07 листопада 2014 року позивачем було подано заяву на ім'я голови Укрдержреєстру щодо невиконання рішення суду, на яку реєстраційною службою Головного управлінням юстиції у місті Києві було надано відповідь із роз'ясненням порядку проведення реєстраційних дій та проінформовано заявника про неможливість проведення таких дій без дотримання встановленого законодавством порядку.

Таким чином, про порушення своїх прав у зв'язку з невиконанням рішення суду позивач дізнався 11 листопада 2014 року.

З даною заявою звернувся до суду лише 15 січня 2015 року, тобто з пропуском десятиденного строку, встановленого частиною 9 статті 267 КАС України.

В клопотанні про поновлення строку на подання заяви до суду позивач зазначає, що ним вживалися заходи досудового врегулювання спору та вказує, що ухвалу Вищого адміністративного суду у даній справі було отримано ним лише 03.01.2015 року.

Статтею 267 КАС України не передбачено досудового врегулювання спору, а отримання ухвали суду касаційної інстанції у даній справі 03 січня 2015 року не спростовує набрання законної сили рішенням суду, що підлягає виконанню, 27.08.2013 (набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції по даній справі).

Враховуючи зазначені обставини, судами попередніх інстанцій зазначені позивачем причини пропуску строку визнано неповажними.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, такий висновок судів попередніх інстанцій відповідає обставинам справи та положенням частини 9 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій передбачено, що заява про вжиття заходів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах подається протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись частинами 5, 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Малишева Максима Сергійовича, за участю третьої особи - ОСОБА_3, про стягнення штрафу.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України М.І. Смокович

Суддя М.І. Смокович