Ухвала суду № 43940543, 28.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" квітня 2015 р. м. Київ К/800/15841/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В.,суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В.розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року за позовом ОСОБА_4 до Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2011 року ОСОБА_4 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції, в якому просив поновити пропущений строк звернення до суду; визнати протиправними та скасувати постанови Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської обл. ВП № 12771762 від 14.05.2009р., ВП № 15455956 від 23.10.2009р., ВП № 16036229 від 24.11.2009р., ВП № 16758245 від 20.01.2010р., ВП № 19705938 від 10.06.2010р., ВП № 20320964 від 19.07.2010р., ВП № 25642512 від 06.04.2011р., ВП № 26251283 від 05.05.2011р.; зобов'язати закінчити такі виконавчі провадження.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2011 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про поновленні строку звернення до суду. Позовна заява залишена без розгляду.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано, справа направлена для продовження розгляду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду 12 липня 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправною і скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 12771762 від 14.05.2009р.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано наступні постанови про відкриття виконавчих проваджень: ВП № 12771762 від 14.05.2009р., постановлену старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської обл. Процюк Уляною Петрівною; ВП № 19705938 від 10.06.2010р., постановлену державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської обл. Лисейко Марією Іванівною; ВП № 26251283 від 05.05.2011р., постановлену державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Львівської обл. Процюк Уляною Петрівною. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень, на вказану касаційну скаргу, до Вищого адміністративного суду України не надав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом п'ятим частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (у відповідній редакції) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини першої та третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (ч.2 вказаного положення).

Як вбачається з оскаржуваних постанов держаного виконавця вони датовані, в хронологічному порядку, починаючи з травня 2009 року та по травень 2011 року. Підстави для їх відкриття є 2-ві постанови районного суду про стягнення штрафу за порушення правил дорожнього руху, 5-ть постанов Дорожньо-транспортної інспекції, за ті ж порушення правил дорожнього руху і одна - вимога пенсійного фонду про сплату недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове держане пенсійне страхування.

Колегією суддів Вищого адміністративного суду України зауважується, що питання пропуску вказаного строку вже вирішувалось у даній справі, де апеляційний суд, скасувавши рішення суддів Львівського окружного адміністративного суду прийшов до висновку про дотриманням позивачем вимог процесуального закону з цих підстав, так як він дізнався про наявність вказаних виконавчих проваджень, зведених в одне з відповідного листа відповідача датованого 04 серпня 2011 року (вих. 2683/09-20/9781).

При цьому, дотримання строку звернення, визначеного статтею 181 КАС України в даному разі має вирішальне значення для розгляду даної справи по суті, оскільки вказаний лист адресований адвокату Дубасу В.М. є відповіддю на інформаційний запит останнього. Тобто беззаперечно стверджувати, що даний доказ є належним та допустимим в даному випадку є передчасним в поєднанні з приписами статті 86 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, слід зауважити, що вказаний лист містить вказівку на надіслання відповідних оскаржуваних постанов держаного виконавця позивачу як простими так і рекомендованими листами, що підлягає обов'язковому дослідженню та встановленню. Також, серед відповідних постанов держаного виконавця є 5-ть відритих на підставі постанов Дорожньо-транспортної інспекції, на звороті яких в графі «Примірник постанови отримав» зазначена дата та підпис правопорушника, а одній зазначено про незгоду порушника із вчиненим ним проступком, що може свідчити на обізнаність позивача про його зобов'язання, ще на стадії призначення відповідної фінансово-правової санкції, яка в них визначна з вказівкою на подвійний розмір.

Є передчасними висновки суду апеляційної інстанції щодо протиправності постанов держаного виконавця №№ 19705938 та 26251283, де суд зазначив, що виконавчі документи, а саме постанови № ВК 084980 від 16.04.2010 року та № ВХ1 018617 від 31.03.2011 року оскаржені в судовому порядку, рішення щодо розгляду яких набули законної сили 26.11.2013 року та 04.11.2013 року, не слугує на користь доводам позивача, оскільки постанови про відкриття виконавчого провадження датовані, в середньому, за два роки раніше аніж вказані судові рішення, про які, як свідчать матеріали справи, держаний виконавець не був повідомлений, а тому не міг їх врахувати при прийняті оскаржуваних постанов. При цьому, з копії судового рішення від 26 листопада 2013 року справа № 9104/30674/10, де оскаржувалась постанови № ВК 084980, суд прийшов до висновку про її законність.

Згідно з вимогами статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У зв'язку із зазначеним колегія суддів вважає, що справу необхідно направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для з'ясування цих питань в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року у цій справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Малинін

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Швець