Ухвала суду № 43939900, 28.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

28 квітня 2015 року м. Київ К/800/19064/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року, позов задоволено: скасовано рішення Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області від 19 грудня 2014 року № 20, 21 та 22 про скасування дозволів на імміграцію в Україну, виданих 12 липня 2011 року громадянам Республіки Молдова ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3; зобов'язано відповідача надати їм дозвіл на імміграцію в Україну.

Судами встановлено, що 27 липня 2011 року позивачами було отримано посвідки на постійне проживання, які були видані на підставі Висновку про отримання дозволу на імміграцію та залишення в Україні на постійне проживання громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, затвердженого начальником ВГІРФО УМВСУ в Хмельницькій області І.В. Логіним 12 липня 2011 року.

8 вересня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до відповідача із заявами про надання обґрунтованого висновку про законність підстав надання дозволу на імміграцію та документування посвідкою на постійне проживання з досягненням 45-річного віку, а ОСОБА_3 аналогічну заяву з досягненням 25-річного віку. За результатами розгляду даних заяв відповідачем 19 грудня 2014 року винесено висновки щодо скасування дозволу на імміграцію позивачів та прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну: ОСОБА_1 № 21, ОСОБА_2 № 20 та ОСОБА_3 № 22. Підставою прийняття даних висновків і рішень відповідачем вказано пункт 6 частини першої статті 12 Закону України "Про імміграцію".

Однак, пункт 6 частини першої статті 12 Закону України "Про імміграцію" є відсилочною нормою, а саме, при посиланні на нього має бути також зазначена норма іншого закону, яка передбачає інші підстави для скасування дозволу на імміграцію, крім тих, що наведені у статті 12 Закону України "Про імміграцію", проте відповідачем при винесенні оскаржуваних рішень цього зроблено не було.

Як встановлено судами, дозвіл на імміграцію був наданий позивачам у 2011 році при відсутності будь-яких протиправних дій з їх сторони та з урахуванням свідоцтва про народження ОСОБА_3 (син ОСОБА_1 та ОСОБА_2.).

У касаційній скарзі Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, посилаючись на подання позивачами неправдивих даних, які стали підставою для отримання посвідки на постійне проживання, зокрема вказує на те, що свідоцтво про народження ОСОБА_3 не є документом, що підтверджує громадянство України, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак