Ухвала суду № 43939737, 23.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 року м. Київ К/800/59109/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета обладнання»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013

у справі №826/9365/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета обладнання»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Планета обладнання» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Планета обладнання») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі у м. Києва ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.02.2013 №0001852220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток в частині відображення витрат, що враховані при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинах з ТОВ «Цезар 2» за період з 01.05.2012 по 31.05.2012, за результатами якої складено акт від 08.02.2013 №72/1-22-20-36644394.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), в результаті чого протиправно занижено податок на прибуток за 1-2 квартал 2012 року на суму 62125,00 грн.

На підставі висновку акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення 25.02.2013 №0001852220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 77 656,25 грн., в тому числі основний платіж - 62125,00 грн. та штрафні санкції - 15531,25 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Судами встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Цезар 2» (постачальник) укладено договір про надання юридичних послуг від 01.03..2011 № 23.

На виконання умов вказаного договору, ТОВ «Цезар 2» були виписані позивачу податкові накладні від 31.05.2012: №45 на загальну суму 330000,00 грн. та №50 на суму 25000,00 грн.

Відповідно до п. 134.1.1 ст. 134 ПК України - об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст. ст. 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст. ст. 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 138.8 ст. 138 ПК України - собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно положень пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі реквізити: назву документу (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 - первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення - забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Як було зазначено судами, предметом договору, укладеного між позивачем та його контрагентом, було надання юридичних послуг. Між тим, відповідно до бази даних ДПА, ТОВ «Цезар 2» зареєструвало наступні види економічної діяльності:

- Будівництво будівель;

- Будівництво підприємств енергетики, добувної та оборонної промисловості;

- Інші спеціалізовані будівельні роботи;

- Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту (основний вид діяльності);

- Діяльність у сфері інжинірингу.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено усі необхідні дії по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Цезар 2» та в свою чергу залучено ГВПМ ДПІ у м. Черкаси з проханням здійснити оперативно-розшукові заходи та посприяти в отриманні первинних документів даного товариства.

ГВПМ ДПІ у м. Черкаси надано відповідь листом від 20.09.2012, в якому зазначено, що за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 259, вищевказане підприємство фактично не знаходиться. В приміщенні вказаного будинку розташована Комунальна установа «Обласний художній музей» Черкаської обласної ради, службовими особами даної установи надано довідку, яка підтверджує факт відсутності ТОВ «Цезар 2».

В довідці Черкаської обласної ради комунальної установи «Обласний художній музей» зазначено, що за адресою м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 259 ТОВ «Цезар 2» фактично не знаходиться. Комунальна установа «Обласний художній музей» Черкаської обласної ради оренду приміщень юридичним та фізичним особам підприємцям не надає та договорів оренди не складала. Також повідомлено, що на адресу установи неодноразово надходить кореспонденція адресована ТОВ «Цезар 2», яка повертається працівниками пошти за фактичної відсутності вказаного підприємства.

Враховуючи зазначене та відсутність належного документального підтвердження позивачем реальності виконання сторонами умов договору від 01.03.2011 №23, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, про заниження ТОВ «Планета обладнання» податку на прибуток за 1-2 квартал 2012 року, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета обладнання» відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М. О. Федоров