Ухвала суду № 43939604, 16.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2015р. м. Київ К/800/21103/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

за участю:

секретаря судового засідання Чайки О.С.

представника позивача Кривошеїни І.О.

представника відповідача Української Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013

у справі №2а-10045/09/0470

за позовом Публічного акціонерного товариства «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області

за участю Прокуратури м. Дніпропетровська

про визнання протиправними дій, стягнення бюджетної заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач-1, СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську) та Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач-2, ГУ ДКУ у Дніпропетровській області) про визнання протиправними дій, стягнення бюджетної заборгованості в сумі 3166666,67 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2010 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо не направлення висновку про бюджетне відшкодування податку на додану вартість за березень 2005 року до органу державного казначейства України. Зобов'язано відповідача-1 надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету по податку на додану вартість за березень 2005 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2010 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі акту перевірки від 30.08.2004 №241-02/3-42-05393056 відповідачем-1 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001100814/0/25217 від 02.09.2004, яким встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість про податковій декларації за березень 2004 року в розмірі 3166666,67 грн.

Означене податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в судовому порядку.

До винесення рішення Господарським судом Дніпропетровської області за позовом ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001100814/0/25217 від 02.09.2004 податковим органом надано висновок №59 від 27.04.2005 до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування бюджетної заборгованості по вищевказаній декларації з ПДВ за березень 2004 року.

Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області здійснило перерахування суми бюджетної заборгованості по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2004 року, що підтверджено банківською випискою від 29.04.2005.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2005 у справі №23/174 (17/210) у задоволенні позову ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» відмовлено.

При отриманні вказаного судового рішення податковим органом зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 3166666,67 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0001100814/0/25217 від 02.09.2004 по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2005 року, про що свідчить інформація з особового рахунку позивача про суми переплати ПДВ.

За результатами перегляду судового рішення в касаційному порядку 19.09.2007 Вищим адміністративним судом України прийнято постанову, якою касаційна скарга ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» задоволена, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2005 та ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.03.2006 у справі №23/174 (17/210) скасовані, прийнято нове рішення, яким позов ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» задоволений, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0001100814/0/25217 від 02.09.2004 про виявлення завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 3166666,67 грн.

На підставі зазначеної постанови Вищого адміністративного суду України від 19.09.2007 відповідачем-1 поновлено суму бюджетного відшкодування в розмірі 3166666,67 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2005 року, що також підтверджено інформацією з особового рахунку позивача про суми переплати ПДВ, відповідачем-1 не заперечується.

Відповідач-1 листом від 27.07.2009 №22677/10/08-02/3-16 повідомив підприємство про залишок непідтвердженої переплати по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2005 року, яка була відновлена за рішенням Вищого адміністративного суду України від 19.09.2007.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Приймаючи до уваги, що податкове повідомлення-рішення №0001100814/0/25217 від 02.09.2004 про виявлення завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 3166666,67 грн. визнано недійсним в судовому порядку рішенням суду, яке набрало законної сили 19.09.2007, колегія суддів вважає, що саме з цієї дати у позивача виникає право на отримання заявленої ним суми бюджетного відшкодування в розмірі 3166666,67 грн.

З даним позовом, в тому числі, з вимогами про стягнення означеної суми з Державного бюджету позивач звернувся 31.07.2009, тобто в межах встановленого пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі по тексту - Закон №2181-III) строку.

Відповідно до пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону №2181-III заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Щодо правомірності визначення суми податку на додану вартість до відшкодування з бюджету в розмірі 3166666,67 грн. за податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2005 року, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2005 року заявлено до відшкодування з державного бюджету суму податку на додану вартість в загальному розмірі 6247866,00 грн. Податковий кредит з податку на додану вартість у визначеній сумі позивачем сформовано на підставі розрахунку податкової декларації за березень 2005 року, що підтверджено книгою обліку придбання товарів (робіт, послуг) в березні 2005 року.

Із зазначеної до відшкодування суми позивачеві не відшкодовано податку на додану вартість у розмірі 3166666,67 грн.

Зазначена сума ПДВ у розмірі 3166666,67 грн. позивачем включена до податкової декларації з ПДВ за березень 2005 року по податковому повідомленню-рішенню №0001100814/0/25217 від 02.09.2004 про виявлення завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Відповідачем-1 проведена документальна перевірка позивача з питання правомірності відшкодування з бюджету сум ПДВ за березень 2005 року, за результатами якої складений акт від 27.05.2005 №151-313-05393056.

В акті перевірки вчинено запис про те, що остаточні висновки щодо отримання підприємством бюджетного відшкодування задекларованих сум ПДВ будуть зроблені після отримання відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок основних постачальників товарів (робіт, послуг) позивача по всьому ланцюгу продажу продукції до виробника.

В ході перевірки встановлено, що основним постачальником позивача є ВАТ «Приват-Холдінг», який є посередником реалізованої продукції, проте в ході перевірки підприємств по ланцюгу постачання виявлено постачальників, зустрічні перевірки по яких провести неможливо у зв'язку з незнаходженням їх за адресою.

В листі від 27.07.2009 №22677/10/08-02/3-16 на адресу позивача відповідач-1 повідомив, що по підприємству рахується сума непідтвердженої переплати, яка була відновлена за рішенням Вищого адміністративного суду України, в тому числі у розмірі 3166,7 тис. грн., заявлених по декларації за березень 2005 року. У ланцюзі постачання ВАТ «ДМЗ ім.Петровського» - ВАТ «Приват-Холдінг» - НП «Меганом» - НП «Янус» - НП «Корана» встановлені підприємства з ознаками фіктивності (визнаний банкрутом), у зв'язку з чим підтвердження до виробника неможливо.

По вищевказаних сумах підприємство не подавало позови в судові органи на стягнення з бюджету заявлених сум ПДВ. Як вказано відповідачем-1, неможливо підтвердити вищевказані суми бюджетного відшкодування, що пов'язано із відсутністю зустрічних перевірок до виробника.

Вказані висновки податкового органу є неправомірними з огляду на наступне.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон №168/97-ВР) визначається, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

За правилами пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення у тому випадку, якщо сума податку на додану вартість у відповідному розмірі сплачена отримувачем товару у попередніх періодах постачальникам таких товарів.

Сума бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, правильність визначення яких підтверджено матеріалами справи.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету зумовлює відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Крім того, нормами Закону №168/97-ВР право платника податку на відшкодування ПДВ не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Відповідно до встановленого п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР порядку визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строків проведення розрахунків, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому, платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до пп. 7.7.5 пп. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (пп. 7.7.6 п. 7.6 ст. 7 Закону №168/97-ВР).

За правилами пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Відповідно до пп. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що позивачем дотримані всі умови для отримання суми бюджетного відшкодування в заявленій ним сумі 3166666,67 грн. та подані всі необхідні для здійснення відшкодування документи, що передбачені чинним законодавством України.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис) М.О. Федоров