Ухвала суду № 43939414, 09.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2015 року м. Київ К/9991/51446/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2012 року

у справі № 2а-493/12/1370

за позовом Спільного українсько-польського підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра»

до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-польське підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю «Астра» (далі - СУПП - ТОВ «Астра»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС; відповідач), в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки та складання акту перевірки № 2456/15-2/20842675 від 16 вересня 2011 року, а також визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0006151502 від 05 жовтня 2011 року та № 0007281502 від 22 листопада 2011 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Судові витрати покладено на позивача.

Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивовано правомірністю прийняття контролюючим органом оспорюваних актів індивідуальної дії.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, товариство оскаржило її в апеляційному порядку.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2012 року апеляційну скаргу СУПП - ТОВ «Астра» задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року скасовано та прийнято нову - про часткове задоволення адміністративного позову. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0006151502 від 05 жовтня 2011 року та № 0007281502 від 22 листопада 2011 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2012 року в частині задоволення позовних вимог та залишення без змін постанови Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих СУПП - ТОВ «Астра» у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року, за результатами якої складено акт № 2456/15-2/20842675 від 16 вересня 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення товариством пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 155 396,19 грн. на підставі податкової накладної № 0729102 від 29 липня 2011 року, яка не зареєстрована продавцем (Публічним акціонерним товариством «Іскра») в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006151502 від 05 жовтня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 143 617,50 грн. (114 894,00 грн. - основний платіж, 28 723,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції), а також податкове повідомлення-рішення № 0006171502 від 05 жовтня 2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 40 502,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8 100,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення № 0006171502 від 05 жовтня 2011 року в частині визначення СУПП - ТОВ «Астра» суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8 100,00 грн. скасовано, що стало підставою для складання податкового повідомлення-рішення № 0007281502 від 22 листопада 2011 року.

Визнаючи протиправними та скасовуючи названі акти індивідуальної дії, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з абзацами 2, 8 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість-продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Як з'ясовано судом апеляційної інстанції, в липні 2011 року ПАТ «Іскра» виписано на адресу позивача податкову накладну № 0729102 від 29 липня 2011 року на суму податку на додану вартість у розмірі 82 298,56 грн. та податкову накладну № 0728023 від 28 липня 2011 року на суму податку на додану вартість у розмірі 73 097,63 грн., які відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не підлягали реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а не одну податкову накладну № 0729102 від 29 липня 2011 року на суму податку на додану вартість у розмірі 155 396,19 грн., як наголошує відповідач.

Однак, при заповненні розділу ІІ «Податковий кредит» Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2011 року СУПП - ТОВ «Астра» допущено механічну помилку та відображено податкову накладну № 0729102 від 29 липня 2011 року на суму податку на додану вартість у розмірі 155 396,19 грн.

За правилами пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

А відтак, враховуючи те, що допущена позивачем помилка виправлена ним у серпні 2011 року, а також з огляду на ненадання відповідачем жодних доказів на підтвердження існування податкової накладної № 0729102 від 29 липня 2011 року на суму податку на додану вартість у розмірі 155 396,19 грн., суд апеляційної інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2012 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.