Постанова № 43939323, 24.04.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2015 року Справа № П/811/448/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім - ЛС"

до відповідача - Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний Науково-дослідний інститут "АНДІ"

про визнання протиправними дій.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім - ЛС" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний Науково-дослідний інститут "АНДІ", з вимогою визнати протиправними дії відповідача щодо підтвердження статусу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Науково-дослідний інститут "АНДІ" (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Степана Бандери, 62 ,код 30475140), як сільськогосподарського підприємства, суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (платника фіксованого сільськогосподарського податку) в 2014 році.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрний Науково-дослідний інститут "АНДІ", яке гарантувало перебування у статусі підприємства-сільськогосподарського товаровиробника на спеціальному режимі оподаткування, було укладено договори поставки насіння соняшнику.

Проте, подальша реалізація придбаного ТОВ "Інформаційно-торговий дім - ЛС" насіння відбулася без врахування сум ПДВ, оскільки позивач не надав контрагентові доказів наявності в користуванні у виробника вищезазначеної продукції (ТОВ "Аграрний Науково-дослідний інститут "АНДІ") земель сільськогосподарського призначення та доказів ведення ним вирощування с/г продукції.

Вказане, на думку позивача, призвело до коригування податковим органом значення ПДВ у картці особового рахунку ТОВ "Інформаційно-торговий дім - ЛС", що відображено у податковому повідомлені-рішенні №000071504 від 21 січня 2015 року.

Викладені обставини позивач вважає такими, що свідчать про протиправність дій відповідача щодо підтвердження Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрний Науково-дослідний інститут "АНДІ" статусу сільськогосподарського підприємства - суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість

Відповідач проти позову заперечив та вказав, зокрема, що будь-яких прав та інтересів позивача діями ДПІ у м. Івано-Франківську не порушено, натомість у такий спосіб позивач намагається виправити ситуацію з невірним відображенням у податковому обліку господарських операцій з контрагентом та сплатою податку на додану вартість до бюджету (а.с. 57-60).

На підставі ухвали суду від 19 березня 2015 року розгляд і вирішення справи судом здійснено у порядку письмового провадження.

Розглянувши у письмовому провадженні подані представником позивача і відповідача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно зі статтею 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування (пункт 209.1).

Так, при спеціальному режимі оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (пункт 209.2).

За змістом пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу України, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (пункт 14.1.235 статті 14 Податкового кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено, що 04 лютого 2009 року ТОВ „Аграрний Науково-дослідний інститут „АНДІ" було видано свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість № 100165531; початком дії свідоцтва вказано 03 лютого 2009 року (а.с. 66).

03 червня 2013 року третій особі було видано свідоцтво №200127107 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (а.с. 65).

Проте, рішенням №1/18 від 13 листопада 2014 року відповідач анулював реєстрацію ТОВ „АНДІ" як платника податку на додану вартість у зв'язку з внесенням інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу (а.с. 62).

Таким чином, ТОВ „Аграрний науково-дослідний інститут Анді" перебувало на спеціальному режимі оподаткування як виробник сільськогосподарської продукції на підставі свідоцтва, виданого ДПІ у м. Івано-Франківську з 03 лютого 2009 року по 14 листопада 2014 року.

У квітні 2014 року між ТОВ "Інформаційно-торговий дім - ЛС" та ТОВ "Аграрний Науково-дослідний інститут "АНДІ" було укладено договори поставки насіння соняшнику врожаю 2014 року (а.с.8-9).

Позивач посилається на те, що третьою особою було гарантоване її перебування з 01 січня 2009 року у статусі підприємства-сільськогосподарського товаровиробника на спеціальному режимі оподаткування на підставі свідоцтва, виданого Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, що й стало основною підставою для укладення зазначених правочинів.

У грудні 2014 року Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області провела документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Інформаційно-торговий дім - ЛС" щодо правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування з ПДВ, зокрема, за наслідками укладення позивачем вказаних договорів.

Відповідним Актом перевірки від 31 грудня 2014 року №283/11-23-15-02/24709890 встановлено, що у вересні 2014 року позивач мав право сформувати податковий кредит за податковими накладними, виписаними ТОВ "Аграрний Науково-дослідний інститут "АНДІ", оскільки третя особа у вересні 2014 року була сільськогосподарським підприємством-виробником та першим постачальником насіння соняшника до позивача

Натомість податковий орган наголошує, що при подальшому постачанні соняшника до ПрАТ „Креатив" ТОВ "Інформаційно-торговий дім - ЛС" не звільняється від оподаткування податком на додану вартість, оскільки насіння соняшника було безпосередньо придбане у сільськогосподарського підприємства-товаровиробника (а.с. 14).

З огляду на викладене, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, п.187.1 статті 187, п.189.1 статті 189, п.201.1, 201.4, 201.6, 201.14, 201.15 статті 201, п.200.1,п.200.3,п.200.4 статті 200 Податкового кодексу України в частині заниження позивачем сум податкових зобов'язань на суму ПДВ 14210 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по ПДВ за жовтень 2014 року на 14210,00 грн., що відображено у Акті (а.с.10-16).

На підставі вказаного Акту Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФІ у Кіровоградській області було винесено відповідне податкове повідомлення-рішення від 21 січня 2015 року №000071504 (а.с.18).

Позивач стверджує натомість, що не зміг віднести суми ПДВ за подальшу реалізацію того самого насіння соняшника ПрАТ „Креатив" до податкового кредиту, оскільки позивачем не надано копії документів про підтвердження наявності в користуванні у виробника вищезазначеної продукції (ТОВ "Аграрний Науково-дослідний інститут "АНДІ") земель сільськогосподарського призначення та доказів ведення ним вирощування с/г продукції (а.с.28).

З огляду на викладене, позивач вважає дії Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС щодо підтвердження ТОВ "Аграрний Науково-дослідний інститут "АНДІ" статусу суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість в 2014 році.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім - ЛС", суд виходить з такого.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів, зокрема, фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

У розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем визнається особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

З наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права та інтереси діями, бездіяльністю чи рішенням суб'єкта владних повноважень. Проте, такі дії, бездіяльність чи рішення повинні породжувати, змінювати або припиняти права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин. Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.

Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії чи рішення суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Подібна правова позиція висловлена також Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 10 квітня 2014 року у справі К/9991/40659/12.

Крім того, Верховний Суд України, проаналізувавши положення частини першої статті 2 та статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, в своїй постанові від 10 квітня 2012 року, висловив наступну правову позицію: "суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням". Відтак, відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача є підставою для відмови у позові.

У сув'язі з вищезазначеним, суд наголошує, що позивач не є безпосереднім учасником спірних правовідносин, а відповідач не приймав жодних рішень відносно ТОВ "Інформаційно-торговий дім - ЛС", які б стосувалися безпосередньо його прав чи інтересів.

Натомість наслідки укладення позивачем правочинів з ТОВ "Аграрний Науково-дослідний інститут "АНДІ" у контексті формування позивачем податкових вигод за відповідними операціями підлягають правовій оцінці у межах адміністративної справи за позовом ТОВ "Інформаційно-торговий дім - ЛС" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 січня 2015 року №000071504, яка наразі перебуває на розгляді у Кіровоградському окружному адміністративному суді (справа № П/811/253/15).

Крім того, суд звертає увагу, що правовідносини щодо надання третій особі статусу сільськогосподарського підприємства - суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість передували у часі укладенню правочину між ТОВ "Інформаційно-торговий дім - ЛС" та ТОВ "Аграрний Науково-дослідний інститут "АНДІ", що саме по собі унеможливлює порушення прав позивача.

З огляду на викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідач не поніс витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись статтями 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук