Рішення № 43939017, 02.04.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

02.04.2015

Справа №638/3406/15-ц

Провадження № 2/638/3201/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого: судді Шишкіна О.В.,

секретаря Голуб Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНВЕСТ РВСН про визнання договору позики недійсним та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНВЕСТ РВСН до ОСОБА_1 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ ФІНВЕСТ РВСН про визнання недійсним договору позики від 19.12.2011 року. В позовній заяві зазначає, що між ТОВ ФІНВЕСТ РВСН, в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики від 19.12.2011 року на суму 3 500 000,00 грн. Вказаний договір позики від 19.12.2011 року позивач за первісним позовом вважає недійсним, оскільки на думку позивача він підписаний зі сторони ТОВ ФІНВЕСТ РВСН не уповноваженою особою.

Також, до суду звернулося з зустрічним позовом - ТОВ ФІНВЕСТ РВСН до ОСОБА_1 в якому просить суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 у сумі 3 500 000,00 грн. перед ТОВ ФІНВЕСТ РВСН по договору позики від 19.12.2011 року визнати за ТОВ ФІНВЕСТ РВСН право власності на двохкімнатну квартиру № 10 (десять) у будинку № 40 (сорок) по вул. Данилевського в місті Харкові, загальною площею 121,0 (сто двадцять один) квадратний метр, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у відповідності до укладеного договору позики від 19.12.2011 року ТОВ ФІНВЕСТ РВСН ОСОБА_1 надав позику у розмірі 3 500 000,00 грн., які дотеперішнього часу останнім не повернуті. У звязку з чим, просить в рахунок погашення заборгованості визнати права власності на квартиру, яка належить ОСОБА_1 на праві власності та не перевищує суму заборгованості по договору позики.

Ухвалою суду від 02.04.2015 року зустрічний позов ТОВ ФІНВЕСТ РВСН до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку ст. 123 ЦПК України обєднаний з первинним позовом ОСОБА_1 до ТОВ ФІНВЕСТ РВСН про визнання договору позики недійсним.

У судове засідання позивач за первісним позовом та його представник не зявилися, надали до суду заперечення проти зустрічного позову ТОВ ФІНВЕСТ РВСН, в якому повідомляють, що проти зустрічного позову заперечують в повному обсязі, оскільки вважають укладений договір позики від 19.12.2011 року недійсним. Просить суд первісний позов задовольнити в повному обсязі, а зустрічний позов ТОВ ФІНВЕСТ РВСН залишити без задоволення, а справу розглядати без їх участі.

Відповідач за первісним позовом, та його представник у судове засідання не зявилися, через канцелярію суду надали зустрічну позовну заяву, в якої просять в рахунок погашення заборгованості визнати право власності на квартиру, що належить позивачу за первісним позовом на праві приватної власності. Також, зазначає, що проти первісного позову ОСОБА_1 заперечує в повному обсязі та просить суд в задоволенні первісного позову відмовити в повному обсязі, а зустрічний позов задовольнити та справу розглядати без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов є необґрунтований та не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, судом встановлено, що 19.12.2011 року між ТОВ ФІНВЕСТ РВСН, в особі виконавчого директора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений письмовий договір позики, предметом якого було передання у власність ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 3 500 000,00 (три мільйона пятсот тисяч) грн.

Цього ж дня, 19.12.2011 року ОСОБА_1 було надано ТОВ ФІНВЕСТ РВСН розписку про отримання їм по договору позики грошових коштів у розмірі 3 500 000,00 грн.

Суд зазначає, що розписка, оригінал якої долучено до матеріалів справи, складена та підписана ОСОБА_1 власноручно, із зазначенням строку повернення боргу, а саме 20.12.2012 року.

ОСОБА_1 до матеріалів справи не було надано доказів та заперечень стосовно складання та підписання їм власноручно розписки від 19.12.2011 року про отримання їм грошових коштів, а також не надано доказів та заперечень стосовно отримання їм позики у розмірі 3 500 000,00 грн.

Стосовно посилання позивача за первісним позовом про недійсність договору позики від 19.12.2011 року у звязку з тим, що договір був підписаний не уповноваженою особою зі сторони ТОВ ФІНВЕСТ РВСН спростовується довідкою з ЄДРПОУ серії АА № 324532 від 17.03.2011 року, яка залучено до матеріалів справи та в якій зазначається, що керівником ТОВ ФІНВЕСТ РВСН є ОСОБА_2.

Доказів, що спростовують повноваження на підписання ОСОБА_2 договору позики від 19.12.2011 року ОСОБА_1 до матеріалів справи не надано.

У відповідності до п. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Також у відповідності до п. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 207 ЦПК України, п. 1. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до п. 2. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

У звязку з викладеним, суд зазначає, що укладений договір позики від 19.12.11 року підписаний уповноваженими сторонами, засвідчений печаткою ТОВ ФІНВЕСТ РВСН відповідає формі та вимогам діючого законодавства України.

Доказами виконання сторонами зобовязань по договору позики від 19.12.2011 року є залучена до матеріалів справи розписка від 19.12.2011 року про отримання ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 3 500 000,00 грн. Доказів повернення грошових коштів ОСОБА_1 до матеріалів справи не надано.

На підставі викладеного, суд зазначає, що ОСОБА_1 не було доведено обґрунтованість своїх позовних вимог, у звязку з чим позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню.

Що стосується зустрічних позовних вимог ТОВ ФІНВЕСТ РВСН до ОСОБА_1 про визнання права власності, суд вважає що вони підлягають задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Як вже було встановлено судом, що 19.12.2011 року між ТОВ ФІНВЕСТ РВСН та ОСОБА_1 був укладений письмовий договір позики, предметом якого було передання у власність ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 3 500 000,00 (три мільйона пятсот тисяч) грн.

Укладений договір позики між заявником та боржником, є письмовим правочином, який відповідає формі передбаченої ст.ст. 207, 1047 ЦК України, оскільки боржником 19.12.2011 року було надано розписку, складену та підписану їм власноручно, із зазначенням строку повернення боргу, а саме 20.12.2012 року.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач за зустрічним позовом до теперішнього часу не виконав своїх зобовязань, не повернув отримані кошти та тим самим порушив строки повернення суми коштів, передбачених ч.1ст. 1049 ЦК України.

Відповідно до п. 2 договору, відповідач був зобовязаний повернути позику до 20.12.2012 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики від 19.12.2011 року вважається укладеним між заявником-позикодавцем та боржником-позичальником, оскільки згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України договір позики є укладеним з моменту переведення грошей або інших речей, визначених родовою ознакою, на підставі чого, відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, 19.12.11 була представлена розписка про отримання грошових коштів у сумі 3 500 000,00 (три мільйона пятсот тисяч) гривень.

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

При таких обставинах, відповідач за зустрічним позовом зобовязаний був на підставі ст. 1049 ЦК України, повернути грошові кошти у розмірі 3 500 000, 00 грн.

У відповідності до п. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Також у відповідності до п. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи відповідачем за зустрічним позовом до теперішнього часу вимоги договору позики від 19.12.2011 року не виконані та грошові кошти ТОВ ФІНВЕСТ РВСН не повернуті у звязку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимог, позивача про визнання права власності в рахунок погашення заборгованості, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України, - за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення суд може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суду.

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 на підставі права власності відповідно до договору купівлі продажу квартири від 17.09.2010 року зареєстрованого в реєстрі за № 1466, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 належить двохкімнатна квартира за № 10 (десять) у будинку № 40 (сорок) по вул. Данилевського в місті Харкові, загальною площею 121,0 (сто двадцять один) квадратний метр.

Відповідно до звіту складеного ТОВ Нерухомість вартість квартири, яка належить ОСОБА_1 становить 3 098 500,00 грн., а вартість заборгованості по договору позики від 19.12.2011 року складає 3 500 000,00 грн.

Тобто, вартість двохкімнатної квартири за № 10 (десять) у будинку № 40 (сорок) по вул. Данилевського в місті Харкові, загальною площею 121,0 (сто двадцять один) квадратний метр, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі продажу квартири від 17.09.2010 року зареєстрованого в реєстрі за № 1466, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 не перевищує суму заборгованості перед ТОВ ФІНВЕСТ РВСН.

Відповідно до п. 5 договору позики від 19.12.2011 року передбачено, що у разі невиконання, або неналежного виконання Позичальником своїх зобовязань по договору позики, Позикодавець має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно, що належить Позичальнику на праві приватної власності у сумі, що не перевищує заборгованість Позичальника за договором позики перед Позикодавцем.

У відповідності до п. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Також у відповідності до п. 2 зазначеної статті, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Також у відповідності до ст. 329 ЦК України, юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п.п. 10 пункту 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ № 703 від 22.06.2011 року є рішення суду, що набрало законної сили щодо права власності на інших речових прав на нерухоме майно.

За таких підстав вимога позивача за зустрічним позовом про визнання права власності підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.6, 8, 208, 209, 212-215, 218, 224-233, 373 ЦПК України, ст.ст.16, 328, 329, 509, 611, 626, 629, 1046, 1049 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ТОВ ФІНВЕСТ РВСН про визнання недійним договору позики від 19.12.2011 року - відмовити в повному обсязі.

Зустрічний позов ТОВ ФІНВЕСТ РВСН до ОСОБА_1 про визнання права власності - задовольнити в повному обсязі.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 (паспорт серії МК № 509563 виданий Орджонікідзевським РВХМУУМВС України в Харківській області 16.07.1997 р., інн відсутній) у сумі 3 500 000,00 грн. перед ТОВ ФІНВЕСТ РВСН (61070, Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, код ЄДРПОУ 14107724) по договору позики від 19.12.2011 року визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю ФІНВЕСТ РВСН (61070, Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, код ЄДРПОУ 14107724) право власності на двохкімнатну квартиру № 10 (десять) у будинку № 40 (сорок) по вулиці Данилевського в місті Харкові, загальною площею 121,0 (сто двадцять один) квадратний метр, житловою площею 58,7 кв.м., що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (паспорт серії МК № 509563 виданий Орджонікідзевським РВХМУУМВС України в Харківській області 16.07.1997 року, інн відсутній) на підставі договору купівлі продажу квартири від 17.09.2010 року зареєстрованого в реєстрі за № 1466, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт серії МК № 509563 виданий Орджонікідзевським РВХМУУМВС України в Харківській області 16.07.1997 р., інн відсутній) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНВЕСТ РВСН (61070, Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, код ЄДРПОУ 14107724) судові витрати у розмірі 3100 грн. (три тисячі сто грн.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: суддя