КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
07 квітня 2015 року 810/942/15
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий - суддя Волков А.С.,
фіксування судового засідання технічними засобами та ведення журналу забезпечував секретар судового засідання Гузік М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтєвробуд" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтєвробуд" з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2015 № 0003591502, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 4621,60 грн.
В основу визначення грошового зобов'язання на підставі вказаного податкового повідомлення-рішення податковим органом покладено твердження про несвоєчасну сплату позивачем грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств, що були визначені позивачем на підставі податкової декларації та податковим органом на підставі податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акта перевірки є безпідставними, а прийняте податкове повідомлення-рішення є незаконним. Щодо грошового зобов'язання, визначеного податкових органом на підставі податкового повідомлення-рішення, позивач стверджував, що це податкове повідомлення-рішення було скасоване судом. Таким чином, у позивача відсутнє відповідне грошове зобов'язання, що підлягало сплаті. Щодо грошового зобов'язання, визначеного на підставі податкової декларації, позивач стверджував, що своєчасно сплатив відповідні суми податку до державного бюджету, тому підстави для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій відсутні.
Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.
У призначений день і час до суду з'явився представник позивача. Представник відповідача до суду не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив.
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За таких обставин суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач надіслав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що податкове повідомлення-рішення є правомірним і підстави для його скасування відсутні, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши представника позивача, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтєвробуд" є юридичною особою, що зареєстрована 12.03.2011 Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку у Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.
30 січня 2015 року посадовою особою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати податків і зборів (акт перевірки від 30.01.2015 № 150/1602/37495163).
За наслідками перевірки посадова особа контролюючого органу дійшла висновку про порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, що виявилось у порушенні граничних термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, що було визначено на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 04.02.2014 № 9089542394, а також визначено податковим органом на підставі податкового повідомлення-рішення від 22.04.2013 № 0001682204.
За результатами перевірки Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.01.2015 № 0003591502, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 4621,60 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив їх до суду.
Під час судового розгляду судом встановлено, що акт перевірки від 30.01.2015 № 150/1602/37495163 складений з істотними недоліками і не містить жодних даних про те, яке саме грошове зобов'язання, в яких сумах, було сплачено позивачем з порушенням визначених законом строків.
З розрахунку штрафної санкції, який є додатком до акта перевірки, убачається, що податковий орган дійшов висновку про порушення строків сплати грошових зобов'язань, визначених позивачем на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 04.02.2014 № 9089542394, а також визначених податковим органом на підставі податкового повідомлення-рішення від 22.04.2013 № 0001682204.
Суд встановив, що згідно з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств від 04.02.2014 № 9089542394 позивач самостійно визначив грошове зобов'язання зі сплати податку на прибуток за 2013 рік у сумі 43828,00 грн.
Оскільки податковий період зі сплати податку на прибуток дорівнює календарному року, строк сплати податку на прибуток підприємства за 2013 рік закінчується 11 березня 2014 року.
Суму податку на прибуток за 2013 рік, визначену у податковій декларації від 04.02.2014 № 9089542394, позивач перерахував до державного бюджету частками наступними платіжними дорученнями: від 18.01.2013 № 998 на суму 2902,00 грн.; від 12.02.2014 № 1439 на суму 5000,00 грн.; від 20.02.2014 № 1448 на суму 7000,00 грн.; від 27.02.2014 № 1459 на суму 1000,00 грн.; від 13.03.2014 № 1483 на суму 6000,00 грн.; від 20.05.2013 № 1130 на суму 8869,00 грн.; від 13.06.2014 № 1602 на суму 4000,00 грн.; від 29.10.2014 № 1804 на суму 351,00 грн.; від 31.10.2013 № 1271 на суму 8706,00 грн.
Таким чином, сплата сум податку на прибуток, що здійснювалась позивачем після 11 березня 2014 року, зокрема, на підставі платіжних доручень від 13.03.2014 № 1483 на суму 6000,00 грн.; від 20.05.2013 № 1130 на суму 8869,00 грн.; від 13.06.2014 № 1602 на суму 4000,00 грн.; від 29.10.2014 № 1804 на суму 351,00 грн.; від 31.10.2013 № 1271 на суму 8706,00 грн., відбулась з порушенням визначеного пунктом 57.1 статті Податкового кодексу України строку.
Проте, вказані обставини не були відображені ні в акті перевірки, ні в розрахунку фінансових санкцій, а сам розрахунок штрафних (фінансових) санкцій складений відповідачем невірно.
Щодо грошового зобов'язання, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 22.04.2013 № 0001682204, суд встановив, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2014 в адміністративній справі № 810/7126/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2014, податкове повідомлення-рішення від 22.04.2013 № 0001682204 було визнано судом протиправним та скасоване.
Проте, даний факт не був врахований при проведенні перевірки, обчисленні сум штрафних (фінансових) санкцій, що підлягають застосуванню до позивача, та при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з приписами підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України, платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.
Відповідно до пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.
Податковим (звітним) періодом є календарний рік з урахуванням положень, визначених пунктом 57.1 статті 57 цього Кодексу. Податковий (звітний) рік для платників податків починається з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року (п. 137.4 ст. 137 ПК України),
Відповідно до абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з приписами пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України в разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
У справі, що розглядалась, податковий орган застосував до позивача штрафні (фінансові) санкцій за порушення визначених законом строків сплати податкових зобов'язань, визначених на підставі податкової декларації від 04.02.2014 № 9089542394 та податкового повідомлення-рішення від 22.04.2013 № 0001682204.
Під час розгляду справи судом встановлено, що розрахунок штрафної (фінансової) санкції, застосованої контролюючим органом до позивача, складено невірно:
до складу фінансової санкції увійшли санкції за не сплату грошового зобов'язання, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 22.04.2013 № 0001682204, яке було визнано судом протиправним та скасовано;
розрахунок штрафних (фінансових) санкцій складений невірно, без урахування фактів сплати сум податку на прибуток після 11 березня 2014 року, зокрема, на підставі платіжних доручено від 13.03.2014 № 1483 на суму 6000,00 грн.; від 20.05.2013 № 1130 на суму 8869,00 грн.; від 13.06.2014 № 1602 на суму 4000,00 грн.; від 29.10.2014 № 1804 на суму 351,00 грн.; від 31.10.2013 № 1271 на суму 8706,00 грн.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) тощо (ст. 3 КАС України).
Це означає, що у справах щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих податковими органами, суд лише оцінює правомірність таких податкових повідомлень-рішень, скасовує податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням ознак, визначених у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, але не може брати на себе повноваження контролюючих органів щодо визначення платникам податків податкових зобов'язань або застосування до них штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 30.01.2015 № 0003591502, згідно з яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтєвробуд" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 4621,60 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтєвробуд" судові витрати у сумі 182 (сто вісімдесят дві) гривень 70 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Волков А.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "10" квітня 2015 р.
Судове рішення № 43938705, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 07.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/942/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: