Ухвала суду № 43934742, 04.04.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"04" квітня 2013 р. Справа № 2а/1770/4674/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Капустинського М.М.

ОСОБА_2,

при секретарі Марчук Ю.А. ,

за участю сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (Рокитнівське відділення) на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" січня 2013 р. у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" до ОСОБА_3 міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2012 року ОСОБА_4 акціонерне товариство «Рокитнівський скляний завод» ( далі- ПАТ "Рокитнівський скляний завод") звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3 міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області ДПС (далі - ОСОБА_3 МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення форми "П" № НОМЕР_1 від 09.08. 2012 року, яким на підставі акта перевірки позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 519 195,00 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 МДПІ порушує питання про скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової про відмову у позові з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, неправильної юридичної оцінки обставин справи.

Заслухавши доповідь судді -доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що 23 липня 2012 року ОСОБА_3 міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області (надалі відповідач) було складено Акт № 412/22/00293462 про результати планової виїзної документальної перевірки ПАТ «Рокитнівський скляний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01. 2011 року по 31.03. 2012 року (т. 1 а.с. 15-61).

За змістом висновків акту перевіркою встановлено порушення ПАТ «Рокитнівський скляний завод» п.п. 139.1.9, п. 139.1. статті 139 Податкового кодексу України та ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, 228 Цивільного кодексу України по взаємовідносинах з ТОВ "Наіль", внаслідок чого було завищено від'ємне значення по податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 519195,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 09.08.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми "П" № НОМЕР_1, згідно якому ПАТ «Рокитнівський скляний завод» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 519195,00 грн. (т. 1 а.с. 102).

Висновки про встановлення перевіркою порушень вимог пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України зроблені відповідачем на підставі аналізу господарських операцій позивача з ТОВ "Наіль". По даним операціям, позивачем включено до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року видатки в розмірі 519 195 грн.

Як встановлено, перевіркою ТОВ «Наіль» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати ПДВ з ТОВ «Ольтенія Білд», результати якої оформлені актом від 18.12.20111 року № 46/23-7/36382661, виявлено, що операції з продажу товарів з ТОВ «Рокитнівський скляний завод» становлять 519215,00 грн., у тому числі ПДВ 103843,00 грн., не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу постачання від «вигодонабувача», які скористалися податковим кредитом по ПДВ, отриманим від ТОВ «Наіль».

Податковий орган також вважає, що у ТОВ «Ольтенія Білд» відсутні необхідні умови для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів; відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств-постачальників та підприємств-покупців за червень 2011 року у розумінні приписів Податкового кодексу України.

Відтак, порушення позивачем вимог податкового законодавства полягають у порушеннях його контрагентами при здійсненні господарської діяльності, що призводить, на думку відповідача, до нікчемності вчинених правочинів за ознакою їх «безтоварності» .

Отже, встановлено, що спірною обставиною у справі є обґрунтованість зроблених відповідачем висновків про нікчемність укладеного правочину між ПАТ "Рокитнівський скляний завод" та ТОВ «Наіль» і, як наслідок, правомірність включення позивачем до складу валових витрат витрат по взаємовідносинах з ТОВ "Наіль" в 2 кварталі 2011 року в сумі 519 195,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Основним видом діяльності ПАТ "Рокитнівський скляний завод" є виробництво порожнистого скла (т. 1 а.с. 48), для здійснення якої позивач здійснює переробку склобою .

Як встановив суд, відповідно до умов договорів № 15/2010 від 15.11. 2010 року, №011/06 від 04.01. 2011 року у червні 2011 року позивачем було реалізовано скляну пляшку різного типу та кольору ТОВ «Наіль» , яке проводило розрахунок за поставлену скляну пляшку шляхом здійснення оплати через поточний рахунок; шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог; шляхом відпуску товарів в асортименті, кількості та за ціною, зазначеними в накладних на відпуск товару; шляхом поставки склобою змішаного, який у свою чергу, придбало їх у ТОВ «Ольтенія Білд».

Здійснення господарських операцій оформлено договорами № 15/2010 від 15.11. 2010 року, № 011/06 від 04.01. 2011 року, видатковими та податковими накладними, товаро-транспортними накладними, накладними на перевезення залізничним транспортом (т.1, а.с.143-209).Розрахунки за товар проведені в повному обсязі, заборгованість відсутня (т. 1 а.с. 210-215).

На підтвердження факту отримання та використання придбаних у ТОВ "Наіль" змішаного склобою та інших товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності позивачем надано договори на виготовлення склопляшки, видаткові та податкові накладні щодо поставки склопляшки, копії довіреностей на отримання товару, товарно-транспортні накладні, посвідчення якості, сертифікати, приймальні акти та прибуткові накладні, акти переробки сировини (т. 2 а.с. 78-80, 84-185, 244-250 т. 3 а.с. 1-17).

ОСОБА_3 МДПІ в акті перевірки констатувала, що під час проведення Ірпінською ОДПІ позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Наіль" встановлено неможливість реального здійснення вказаним товариством фінансово-господарських операцій та ведення законної господарської діяльності, а також визнала такими, що мають ознаки нікчемності всі правочини за його участю.

Проте, суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 150.1 ст. 150 ПКУ визначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 цього Кодексу, не включаються до складу валових витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд першої інстанцій дійшов вірного висновку, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Як встановлено судом, валові витрати в охоплений перевіркою період сформовано позивачем на підставі належним чином складених первинних документів.

Пред'явлені позивачем та досліджені судом документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року, а з інших даних вбачається, що фактичний рух активів та зміни у власному капіталі платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Щодо доводів апеляційної скарги про нікчемність правочинів, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

За статтею 228 Цивільного кодексу України, кваліфікація правочину, як нікчемного передбачає встановлення протиправної поведінки обох або однієї з сторін договору, наявність спеціальної мети при укладенні договору, а також наявність умислу на заволодіння чужим майном (у даному випадку - на ухилення від сплати податків).

Отже, висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, а податковому органу законодавством таких повноважень не надано.

При цьому, суд зазначає, що умисел жодної із сторін оспорюваного правочину, спрямований на досягнення мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, податковим органом не доведений. Натомість, матеріалами справи підтверджено що відповідачами здійснені господарські операції, обумовлені вказаним вище правочином, відображено такі операції у податковій звітності, та документально підтверджено податковими накладними, видатковими накладними та платіжними дорученнями.

Таким чином суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що суб'єктом владних повноважень не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, а висновок податкового органу про визнання правочину нікчемним в даному випадку є передчасним.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що судом першої інстанції належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (Рокитнівське відділення) залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" січня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: ОСОБА_5

ОСОБА_2

Повний текст cудового рішення виготовлено "09" квітня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 акціонерне товариство "Рокитнівський скляний завод" вул.Пролетарська,18,смт.Рокитне,Рокитнівський район, Рівненська область,34240

3- відповідачу ОСОБА_3 міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби вул. Широка,18,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500