Ухвала суду № 43934382, 20.12.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Гломб Ю.О.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"20" грудня 2012 р. Справа № 2а/1770/3111/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Капустинського М.М.

ОСОБА_2,

при секретарі Марчук Ю.А. ,

за участю сторін:

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Волинь Край" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "10" вересня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Волинь Край" до ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬ КРАЙ" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції у Рівненській області про визнання протиправними дій відповідача по складанню акту перевірки №153/22/34712886 від 12.07.2012 року та складання на даних підставах податкових повідомлень-рішень від 24.07.2012 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень від 24.07.2012 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 10.09.2012 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідно до п. 5.8 Наказу №166, корегування податкового кредиту проводиться виходячи із залишкової вартості основних фондів та вартості залишків товарів, що використовуються чи підлягають використанню в сільськогосподарському або переробному виробництві відповідно до частки використання таких товарів, основних фондів в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва та інших операціях (для сільськогосподарських підприємств не нижче питомої ваги вартості с/г товарів (послуг), розрахованої відповідно до вимог пункту 81.6 статті 81 Закону). Вказує, що товари і послуги для готової продукції були вже використані станом на 01.12.2010р., а відтак податковий кредит з їх вартості не повинен приймати участі у корегуванні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

ОСОБА_4 обєднаною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.09р. по 31.03.12р. за наслідками якої складено акт від 12.07.2012р. №153/22/34712886 (далі по тексту ухвали іменовано - акт перевірки, а.с.32-59, т.І).

В ході перевірки орган державної податкової служби дійшов висновків про порушення позивачем абзацу "б" пункту 81.6 статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон 168/97-ВР) та п. 5.8. наказу Державної податкової адміністрації України від 21 січня 2009 року N 8 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість".

На підставі наведених висновків акту перевірки, відповідачем винесено: податкове повідомлення-рішення від 24.07.2012 року №0000752350 про збільшення позивачеві суми грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 305150,25 грн., в тому числі 253244,80 грн. за основним платежем, 51905,45 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.60, т.І) та податкове повідомлення - рішення від 24.07.2012 року №0000742350 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1468499,18 грн.(а.с.61, т.І).

Судом встановлено, що в період з 01.04.2009 року 31.11.2010 року ТОВ "Волинь край" перебувало на загальній системі оподаткування. З 01.12.2010 року позивач, на підставі поданої ним заяви, зареєструвався як субєкт спеціального режиму оподаткування, про що йому видано відповідачем свідоцтво серії НБ №070484 (а.с.73, т.І).

Згідно з абзацом другим частини "а" підпункту 81.15.1 пункту 81.15 статті 81 Закону 168/97-ВР у разі використання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), основних фондів виготовлених та/або придбаних, частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Відповідно до п. 81.6. ст. 81 Закону 168/97-ВР сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Ця норма діє з урахуванням того, що абзацом "б" названого пункту передбачено, що з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з поставки капітальних активів, що перебували у складі його основних фондів не менше дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі поставки не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

Пунктом 5.8. та абзацом "б" названого пункту Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 р. за N 250/2054 , із змінами та доповненнями внесеними Наказом ДПА України від 21 січня 2009 року N 8) встановлено, що при реєстрації сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування проводиться коригування податкового кредиту у рядку 16.

Таке коригування проводиться виходячи із залишкової вартості основних фондів та вартості залишків товарів, що використовуються чи підлягають використанню в сільськогосподарському виробництві, відповідно до частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та в інших операціях, але не нижче питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг), розрахованої відповідно до вимог пункту 81.6. статті 81 Закону. У рядку 16.3 відображається коригування, пов'язане з використанням раніше придбаних товарів (послуг), основних фондів частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших. У рядку 16.3 податкової декларації (скороченої) коригування відображається зі знаком "+" (до збільшення). У рядку 16.3 податкової декларації, у якій відображається інша діяльність, - зі знаком "-" (до зменшення).

З матеріалів справи вбачається, що у рядку 16.3 податкової декларації за грудень 2010року позивач здійснив коригування податкового кредиту на суму 565 410грн., а зокрема у складі скороченої декларації позивач відобразив названу суму податкового кредиту до збільшення, а у рядку 16.3 загальної декларації названу суму ПДВ відобразив до зменшення (а.с. 70, 87 т.3).

В ході перевірки, ревізорами податкового органу встановлено, що корегуванню підлягала сума 2 282 867,98грн. (стор. 20 акту перевірки), а зокрема у складі скороченої декларації позивачу слід було відобразити названу суму податкового кредиту до збільшення, а у рядку 16.3 загальної декларації названу суму ПДВ слід було відобразити до зменшення. Відтак, податковим органом встановлено, що значення рядка 16.3 названих декларацій занижено на 1 717 457,98грн.

На підтвердження доводів щодо названого заниження відповідач покликався, що позивач не провів корегування сум ПДВ із залишкової вартості основних фондів та вартості залишків товарів, що використовуються чи підлягають використанню у сільськогосподарському виробництві, відповідно до частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та в інших операціях, але не нижче питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг).

Відповідно до даних акту перевірки та оборотно-сальдових відомостей по рахунках 203, 205, 207, 209, 221, 27, 23 ревізорами відповідача встановлено, що залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 01.12.2010року (на момент переходу на спеціальний режим оподаткввання), за даними бухгалтерського обліку ТОВ "Волинь край" становлять: паливо - 108793,23грн.; будівельні матеріали- 35392,93грн.; запасні частини- 109287,17грн.; матеріали с/г призначення - 387592,60грн.; інші матеріали - 24614,05грн.; МШП - 38660,53грн.; с/г продукція- 14337817,35грн.; виробництво - 896547,55грн.

Названі обставини щодо фактичних залишків на 01.12.2010року перелічених товарно-матеріальних цінностей, окрім даних названого акту перевірки, підтверджено листом - довідкою за підписом генерального директора ТОВ "Волинь край", копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 158 т.6).

Зважаючи на встановлений обсяг залишків товарно-матеріальних цінностей та враховуючи відсоток витрат придбаних з ПДВ (74,84%), що містяться в собівартості залишків ТМЦ у виробництві та залишків виготовленої сільськогосподарської продукції та з вирахуванням суми доходу закладеного у вартості такої с/г продукції ( в розмірі 5002700грн.), ревізорами відповідача встановлено, що загальна сума ПДВ з перелічених вище залишків, яка брала участь у формуванні податкового кредиту становить 1717457,98грн. Названі обставини представниками позивача в ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції не заперечувались. Окрім того, в апеляційній скарзі позивач зазначає, що сума податкового кредиту станом на 01.12.2010року (дату переходу на спеціальний режим оподаткування) становила 2 851 150грн.

У розрахунку питомої ваги, що наведений позивачем у додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) за грудень 2010року (а.с.75 т.3), питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг) визначена позивачем у розмірі 98%.

Натомість, позивач у рядках 16.3 податкових декларацій за грудень 2010 року (при реєстрації його, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування) здійснив корегування податкового кредиту лише на суму 565 410грн., що вказує на те, що позивач не врахував вище обумовлених показників (зокрема: обсягу залишків товарно-матеріальних цінностей, обсягу сум ПДВ, що брала участь у формуванні податкового кредиту та задекларованого позивачем обсягу питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) у розмірі 98%) чим порушив приписи п. 8-1.15 Закону № 168/97 та п. 5.8 Порядку № 166 та занизив значення рядка 16.3 декларацій за грудень 2010року.

За наведених обставин, прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень є правомірними.

Поряд з тим, судом встановлено, що дії відповідача по складанню акту перевірки відповідають приписам статті 86 Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року № 34/18772).

Зважаючи на обумовлене, доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія Житомирського апеляційного адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Волинь Край" залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "10" вересня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: ОСОБА_5

ОСОБА_2

Повний текст cудового рішення виготовлено "20" грудня 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Волинь Край" вул.Шкільна,1,с. Квітневе,Дубенський район, Рівненська область,35613

3- відповідачу ОСОБА_4 об'єднана державна податкова інспекція Рівненської області вул.Грушевського , 134,м.Дубно,Дубенський район, Рівненська область,35600