Вирок № 43930391, 30.04.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Кримінальне провадження № 1-кп/760/564/15

№760/6460/15-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бурлаки О.В.,

за участю:

секретарів судового засідання Глушкової О.О., Беро В.Ю.,

прокурорів Панова В.Є., Мартинюк О.А., Самсонової О.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

перекладача ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене 07.02.2015 року до ЄРДР за № 12015100140000079 відносно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Амдерма Архангельської області Ненецького АО (Російська Федерація), росіянина, громадянина Російської Федерації, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, такого, який працює водієм в ООО «Агротарт» м. Санкт-Петербург, зареєстрований тапроживає за адресою: Російська Федерація, АДРЕСА_1, тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5, 06.02.2015 року, приблизно о 16 годині 15 хвилин, перебуваючи в кіоску «Мобіленд», який розташований в залі очікування № 4 Центрального залізничного вокзалу ст. Київ - Пасажирський за адресою: Вокзальна площа, 1, що в Солом'янському районі міста Києва, побачивши на першій полиці другої вітрини мобільні телефони, вирішив їх таємно викрасти.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, ОСОБА_5, 06.02.2015 року, приблизно о 16 годині 15 хвилин, достовірно переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, силою натиснув на скло другої вітрини, яка розташована з лівого боку від вхідних дверей кіоску «Мобіленд», який розташований в залі очікування № 4 Центрального залізничного вокзалу ст. Київ - Пасажирський за адресою: Вокзальна площа, 1, що в Солом'янському районі міста Києва, і, переконавшись, що його злочинним діям ніщо не перешкоджає, шляхом вільного доступу заволодів 2 (двома) найближчими мобільними телефонами марок: «Orro n650», ІМЕІ: НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2, ринкова вартість якого відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 97 від 12.02.2015 року, могла становити 1212 гривень 50 коп., і марки «Samsung - N7100», ІМЕІ: НОМЕР_3, ринкова вартість якого відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 97 від 12.02.2015 року, могла становити 1500 гривень.

Після чого, ОСОБА_5, утримуючи при собі таємно викрадене чуже майно, із місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим вище чужим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 2712 гривень 50 копійок.

Крім того, ОСОБА_5, 07.02.2015 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, перебуваючи на території залізничного вокзалу станції Київ-Пасажирський, за адресою: Вокзальна площа, 1, що в Солом'янському районі міста Києва, вирішив повторно відкрито викрасти чуже майно, з метою особистого збагачення, для чого направився до кіоску «Мобіленд», який знаходиться в залі очікування № 4 Центрального залізничного вокзалу ст. Київ-Пасажирський.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, ОСОБА_5, 07.02.2015 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, перебуваючи в кіоску «Мобіленд», який знаходиться в залі очікування № 4 Центрального залізничного вокзалу ст. Київ-Пасажирський та, розуміючи, що його дії можуть бути помічені продавцем - консультантом кіоску «Мобіленд», ОСОБА_7, з силою натиснув на скло другої вітрини, яка розташована з лівого боку від вхідних дверей кіоску.

У цей момент дії ОСОБА_5 були помічені продавцем - консультантом кіоску «Мобіленд», ОСОБА_7, який висловив вимогу останньому залишатися на місці. Незважаючи на вимогу продавця - консультанта кіоску «Мобіленд», ОСОБА_7 залишатися на місці, ОСОБА_5, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна, різким рухом руки відкрито заволодів розміщеним на вітрині планшетом марки «I Cool», ІМЕІ: НОМЕР_4, білого кольору, ринкова вартість якого відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 97 від 12.02.2015 року могла становити 2568 гривень 75 копійок, чим завдав потерпілому ОСОБА_1 майнову шкоду на загальну суму 2568 гривень 75 копійок.

Після чого, утримуючи при собі таємно викрадене чуже майно, ОСОБА_5 вибіг із кіоску, прямуючи у бік виходу з вестибуля Центрального залізничного вокзалу станції Київ-Пасажирський, проте, в подальшому був затриманий співробітниками міліції із викраденим вище чужим майном, яке було вилучене.

Допитаний в судому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні таємного викрадення 06.02.2015 року, приблизно о 16 год. 15 хв., із другої вітрини, яка розташована з лівого боку від вхідних дверей кіоску «Мобіленд», який розташований в залі очікування № 4 Центрального залізничного вокзалу ст. Київ - Пасажирський за адресою: Вокзальна площа, 1, що в Солом'янському районі міста Києва, чужого майна, яке належить потерпілому ОСОБА_1, а саме 2 (двох) мобільних телефонів марок: «Orro n650» та «Samsung - N7100», загальною вартістю 2712 грн. 50 коп., а також свою вину у відкритому викраденні 07.02.2015 року, приблизно о 10 год. 00 хв., із другої вітрини, яка розташована з лівого боку від вхідних дверей кіоску «Мобіленд», який розташований в залі очікування № 4 Центрального залізничного вокзалу ст. Київ - Пасажирський за адресою: Вокзальна площа, 1, що в Солом'янському районі міста Києва, чужого майна (грабіж), а саме планшету марки «I Cool», вартістю 2568 грн. 75 коп., яке належить потерпілому ОСОБА_1, вчиненого повторно, при обставинах, що викладені у фабулі даного вироку, визнав повністю та дав пояснення щодо вчинення ним злочинів, які відповідають фактичним обставинам справи.

При цьому, щиро кається у вчиненому, повністю визнає усі обставини злочинів, викладені в його обвинуваченні, кількість та вартість викраденого майна у потерпілого ОСОБА_1, а також розмір матеріальної шкоди, заподіяної останньому. Також, визнає час, місце та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, встановлених в ході досудового розслідування. Зазначив суду, що жалкує про те, що сталося, та просив вибачення у потерпілого.

Обвинуваченому ОСОБА_5та іншим учасникам процесу роз'яснені та зрозумілі суть обвинувачення та обставини провадження. Як пояснив ОСОБА_5, під час досудового слідства та в суді він давав показання правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає вину у вчиненні злочинів, щиро кається.

У зв'язку з цим, після роз'яснення всім учасникам процесу наслідків, передбачених ч. 3 ст. 349 КПК України, та за їх згодою, при дослідженні доказів суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_5, так як немає жодного сумніву в добровільності та істинності його позиції.

Таким чином, обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_5, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється.

Суд, розглядаючи провадження в межах пред'явленого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а також як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, характер суспільної небезпеки ним скоєного, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_5 вчинив умисні, корисливі злочини. Як особа, ОСОБА_5 характеризується позитивно, одружений, працює, раніше не судимий, має хворобливий стан здоров'я - хворобу гепатит та є інвалідом ІІІ-ї групи з 2013 року. Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 125 від 17.02.2015 року Київського міського центру судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_5 осудний, у період кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, не страждав психічним захворюванням. За своїм психічним станом в той період він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; ОСОБА_5 в теперішній час також не виявляє психічних розладів. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними; за своїм психічним станом не потребує застосування по відношенню до нього примусових заходів медичного характеру, не виявляє ознак хронічного алкоголізму та наркоманії, не потребує лікування від алкоголізму чи наркоманії.

Щире розкаяння у вчиненому та відшкодування матеріальної шкоди, судом визнаються як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5

Обставин, що обтяжували б покарання обвинуваченого ОСОБА_5, судом не встановлено.

Враховуючи наведене та конкретні обставини вчинених злочинів, думку державного обвинувачення, всі обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, враховуючи те, що вчинені ним злочини віднесені до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких згідно ст. 12 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, застосувавши положення ст. 70 КК України, призначивши остаточне покарання за сукупністю вказаних злочинів шляхом часткового складання призначених покарань.

Разом з тим, враховуючи відношення обвинуваченого ОСОБА_5 до вчиненого, відсутність претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого з боку потерпілого, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, враховуючи також думку потерпілого, який просив суворо не карати останнього, суд дійшов до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені обов'язки згідно п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України. Таке покарання, за глибоким переконанням суду, відповідає не тільки тяжкості вчинених злочинів, обставинам провадження, але і особі обвинуваченого, є обґрунтованим, буде необхідним й достатнім для його можливого виправлення, яке можливе без ізоляції від суспільства, перевиховання та попередження нових злочинів, буде відповідати цілям покарання. При призначенні покарання обвинуваченому суд також враховує відшкодування шкоди обвинуваченим шляхом повернення у повному обсязі викраденого майна, відсутність тяжких наслідків від вчиненого та його хворобливий стан.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся, у зв'язку з поверненням у повному обсязі викраденого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України, процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, у зв'язку з проведенням судово-товарознавчої експертизи, слід покласти на ОСОБА_5

Долю речових доказів по даному провадженню слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_5 визначити остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до вимог п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

До набрання вироком чинності, запобіжний захід, обраний ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою у Київському СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби України у м. Києві та Київській області, - змінити на особисте зобов'язання, з обов'язком прибувати до суду за кожною вимогою, звільнивши його з-під варти в залі суду негайно.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, у зв'язку з проведенням судово-товарознавчої експертизи, в сумі 393 (триста дев'яносто три) гривні 12 копійок.

Речові докази:

- лазерний диск з відеозаписами подій кримінальних правопорушень, вчинених ОСОБА_5, - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- документи, видані на ім'я ОСОБА_5, які, згідно постанови ст. слідчого СВ ЛВ на ст. Київ-Пасажирський УМВС України на Південно-Західній залізниці ОСОБА_8 від 09.02.2015 року визнано як речові докази та зберігаються при матеріалах кримінального провадження №12015100140000079 від 07.02.2015 року, - повернути ОСОБА_5, як власнику;

- планшет марки «I Cool», ІМЕІ: НОМЕР_4, білого кольору; мобільнй телефон марки «Orro n650», ІМЕІ: НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2, та мобільний телефон марки «Samsung - N7100», ІМЕІ: НОМЕР_3, які були вилучені та передані потерпілому ОСОБА_1 під зберігальну розписку, - залишити в користуванні потерпілого ОСОБА_1, як власника;

- гроші в сумі 1218 гривень, які були вилучені у ОСОБА_5, та отримані ним від продажу викраденого майна, - передати в дохід держави в рахунок погашення судових витрат.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: