Ухвала суду № 43930357, 24.04.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/3144/15-ц

(2-2621/15)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2015 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Київської міської ради про визнання права власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування, перевіривши виконання вимог статті 121 ЦПК України,

в с т а н о в и в:

У лютому 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_4, Київської міської ради про визнання права власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20 лютого 2015 року позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків терміном п'ять днів з моменту отримання копії ухвали.

Відповідно до цієї ухвали, позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки позивачі не зазначили обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких вони звертаються до суду та обґрунтовують заявлені вимоги до відповідачів відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

Так, позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, заявляючи до відповідачів вимогу про визнання права власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування за законом, не чітко викладено зміст позовних вимог та обставини, якими вони обґрунтовують свої вимоги, не зазначено докази того, що позивачі зверталися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, не зазначено докази про затвердження мирової угоди, щодо поділу земельної ділянки.

Крім того, позивачами, заявляючи до відповідачів вимогу про визнання права власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування за законом, не сплачено судовий збір, у розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.) та не більше 3 розмірів заробітної плати 3654,00 грн.), який необхідно сплатити на наступні реквізити: отримувач коштів: УДК СУ Солом'янського району м. Києва, код отримувача/ код за ЄДРПОУ/:38050812, рахунок отримувача: 31212206700010, банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві, код банку отримувача /МФО/: 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: 22030001; 050, "Судовий збір", Солом'янський р/с, 02896762, за подачу позову та надати оригінал квитанції.

Позовна заява визнається неподаною та підлягає поверненню позивачам з огляду на наступне.

У визначений строк позивачі подали до суду заяву про усунення недоліків, проте вимоги ухвали суду не виконані.

В ухвалі зазначалось про необхідність оплати судового збору за вимогу майнового характеру.

Позивачі надали суду квитанцію про сплату 500 гривень судового збору.

Доказів на підтвердження ціни позову та необхідності сплати судового збору в розмірі 500 гривень позивачами в заяві не зазначено.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Сплачена стороною позивача сума судового збору за вимогу майнового характеру (визнання права власності на частину земельної ділянки) навіть орієнтовно не відповідає ринкової вартості 1/3 частини земельної ділянки в м. Києві.

Вбачається, що у порушення вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України позивачі не доплатили судовий збір, про що вказувалось в ухвалі.

Згідно з ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на наведене, враховуючи, що позивач вимоги ухвали від 20 лютого 2015 року позивачами не виконані, для виконання мали достатньо часу, наслідки невиконання їм були роз'яснені, тому позовну заяву слід визнати неподаною та повернути позивачам.

Згідно квитанції № 272 від 09 квітня 2015 року ОСОБА_1 при зверненні до суду сплатила 500 гривень через ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", 119-121 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Київської міської ради про визнання права власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування вважати неподаною та повернути позивачам.

Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Зобов'язати Управління державного казначейства у Солом'янському районі м. Києва повернути ОСОБА_1 500 гривень, внесені нею через ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області згідно квитанції № 272 від 09 квітня 2015 року як судовий збір при подачі позову.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: