Вирок № 43928689, 30.04.2015, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/1498/14-к

Номер провадження 1-кп/699/11/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.04.2015 м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кіхтенко Н.І.,

за участі секретаря судових засідань Сміян А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12014250190000248, внесене до ЄРДР 19.09.2014, обвинувальний акт у якому затверджений 08.12.2014 заступником прокурора Корсунь-Шевченківського району Демченком М.І., щодо :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Золотоноша Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, невійськовозобов'язаного, розлученого, утриманців немаючого, непрацюючого, обрано запобіжний захід - тримання під вартою 22.09.2014 по ухвалі слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду, який продовжений ухвалами цього ж суду включно по 06.06.2015 р., з утриманням в умовах Черкаського слідчого ізолятора УДПтС України в Черкаській області, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України;

за участі учасників кримінального провадження:

з боку обвинувачення:

заступника прокурора Корсунь-Шевченківського району Демченка М.І., прокурора прокуратури Корсунь-Шевченківського району Борща А.В.,

потерпілого ОСОБА_4,

з боку захисту:

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисників: адвоката ОСОБА_5, ОСОБА_6,

суд

ВСТАНОВИВ :

19.09.2014 року, близько 10 години 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2, умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, що належало потерпілому ОСОБА_4, скориставшись знаряддям для полегшення здійснення злочинного наміру - фомкою, яку привіз з собою для вчинення даної крадіжки, шляхом пошкодження замка вхідних дверей будинку АДРЕСА_2, що належить потерпілому, таємно проник через вхідні двері до вказаного будинку і скориставшись відсутністю потерпілого та будь-яких інших осіб, вчинив таємну крадіжку грошей у сумі 164 000 грн. та 2005 доларів США, що знаходилися у тумбочці під телевізором у спальній кімнаті будинку, склавши викрадені гривні і долари до світлого поліетиленового пакету, який знайшов там же у будинку, після чого з місця вчинення злочину зник, викинувши фомку по дорозі, у напрямку річки Корсунка та у подальшому викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду у великих розмірах.

Тобто, своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України , - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло та вчинений у великих розмірах.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений спочатку відмовився від дачі показань, а після вчинення судом всіх необхідних процесуальних дій та розгляду вказаного кримінального провадження по суті, свою вину не визнав і дав суду наступні показання.

Що він по іншому кримінальному провадженні з 08.08.2014 по ухвалі слідчого судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебував під домашнім арештом.

А 15.09.2014 він самостійно зняв електронний засіб контролю - браслет і поїхав до м. Черкаси, щоб поїхати на лікування у тубдиспансер, взявши при цьому всі свої і батькові гроші і таких було 101 200 грн. та 1205 доларів США купюрами по 100 доларів, в т.ч. забрав гроші за автомобіль марки «ГАЗ-20 М», проданий невідомому чоловікові по довіреності.

У лікарню не поїхав, а поїхав на авторинок і з чоловіком на ім'я ОСОБА_4, який проживає у м. Корсуні-Шевченківському, прізвища і адреси проживання не знає, домовився купити у останнього автомобіль, ні року випуску, ні марку автомобіля, як і ціну, не пам'ятає.

19.09.2014 р. після 09 години приїхав маршруткою до м. Корсуня-Шевченківського і по вказівці ОСОБА_4, з яким спілкувався по мобільному телефону, пішов в сторону районного будинку культури, де обвинуваченого повинна була забрати дружина ОСОБА_4, але побачивши, що до нього біжить потерпілий, подумав, що це підстава зі сторони ОСОБА_4, щоб забрати гроші, привезені обвинуваченим для купівлі автомобіля, почав тікати до центру міста. По дорозі його зупинив свідок ОСОБА_8, який вибив з рук пакет з грошима, які забрав потерпілий, а потім обвинувачений був затриманий цим же свідком і потерпілим та в послідуючому доставлений до райвідділу.

До будинку потерпілого не проникав, гроші не викрадав, всі свідки обумовлюють його.

Свої показання під час досудового розслідування давав і писав під психологічним тиском працівників міліції та погрозами розправи, які були у день затримання, тобто 19.09.2014 р., а після цього тиску не було.

При проведенні слідчого експерименту 20.11.2014, при проведенні якого був присутній і адвокат та поняті, дійсно пояснював як проникав до будинку потерпілого, вказав де знайшов гроші у будинку, а потім там же знайшов пакет, до якого склав викрадені кошти, а потім розказав як і кудою виходив з будинку та куди побіг, але цими показаннями обумовлював себе, бо так сказали працівники міліції казати, також хотів щоб швидше матеріали кримінального провадження були передані до суду.

Свідки підставні, їх показання неправдиві.

Фомка, матерчаті перчатки та рація не належать йому, бо працівники міліції сказали пояснювати, що дані речові докази належать йому, тому так і пояснював.

У судових дебатах обвинувачений свою вину визнав частково і пояснив, що дійсно при вказаних у вироку часу, місці і обставинах він вчинив крадіжку коштів з будинку потерпілого, але таких була та сума, що була передана потерпілому, а саме: 102 200 грн. та 1205 доларів США.

Доказами на підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, є докази, надані стороною обвинувачення:

-дані показань потерпілого ОСОБА_4, який дав суду наступні показання.

Що 19.09.2014 р. після 10 години до нього зателефонував на мобільний телефон сусід ОСОБА_9 і повідомив, що бачив, як з двору потерпілого вийшов невідомий чоловік середнього росту, у темному одязі з капюшоном на голові, у світлих кросівках, із наповненим чимось світлим пакетом і фомкою у руках, перестрибнув через цегляний паркан і побіг по вул. Петровського, в напрямку до річки Корсунки. Потерпілий попросив свідка стежити за обвинуваченим, а сам власним автомобілем поїхав назустріч до вказаного свідком напрямку руху обвинуваченого. Під'їхавши до районного будинку культури потерпілий побачив поміж дерев обвинуваченого, який підпадав під опис особи, на яку вказав ОСОБА_9, як на особу, яка вискочила з двору потерпілого, перестрибнувши через паркан та у руках якого був наповнений чимось білий поліетиленовий пакет.

Потерпілий почав під'їжджати своїм автомобілем білого кольору до обвинуваченого. Побачивши це обвинувачений почав тікати до центру м. Корсуня-Шевченківського, а на вимогу потерпілого зупинитися та крик його до перехожих затримати обвинуваченого, обвинувачений, починаючи з місця дороги, що веде до районного будинку культури, навпроти Палацу юнацтва, почав бігти, петляючи по дорозі і викидати на дорогу викрадені гроші, які були і у банківських упаковках, а потім викинув світлий пакет із залишками грошей та золотими прикрасами.

Потерпілий, на ходу, підібравши з дороги викинуті обвинуваченим та належні потерпілому два чоловічі золоті ланцюжки з хрестиками та гроші, як потім було встановлено, у сумі 102 200 грн. та 1205 доларів США, продовжив наздоганяти обвинуваченого.

Навпроти школи №4 обвинуваченого почав зупиняти свідок ОСОБА_8, але обвинувачений уникнув затримання і побіг далі та завернув на вулицю Котовського, де на закритій території кафе «Варка» був затриманий потерпілим та свідком ОСОБА_8

Відстань від місця де обвинувачений почав тікати і до місця затримки більше 200 метрів.

В подальшому обвинувачений був переданий представникам самооборони Корсунщини, а потім доставлений до райвідділу міліції, де обвинувачений підтвердив крадіжку грошей з будинку потерпілого, розказав,що до потерпілого приїхав по наводці за грошима, розказав як проникав до будинку потерпілого, де знайшов гроші, як і кудою виходив з будинку та добровільно видав працюючу рацію, по якій спілкувався з кимось перед затриманням, мобільний телефон та матерчаті рукавички, за допомогою яких вчинив злочин.

Потерпілий пояснив, що обвинувачений викрав з його будинку 164 тисячі грн. номіналом по 500 і 200 грн. та 2005 доларів США, купюрами по 100 доларів США та 1 п'ятидоларову.

Потерпілий суду пояснив, що йому повернуто всі купюри по 500 гр. в кількості 98 шт. та 16 купюр номіналом по 200 грн., тобто повернуто 102 200 грн. та 1205 доларів США, та не повернуто ще 61 800 грн. та 800 доларів США.

Потерпілий також суду пояснив, що обвинувачений, тікаючи, викидав гроші на дорогу,тротуар, по яких рухався транспорт, ходили люди, починаючи від Палацу юнацтва і аж до кафе «Варка», і ті, які потерпілий бачив, то підібрав, але не зупинявся, щоб роздивитися чи всі підібрав, бо намагався догнати обвинуваченого, тому міг не всі підібрати.

Потім працівниками міліції, в присутності 2 понятих, було оглянуто будинок потерпілого, двір, та по дорозі до річки Корсунка було знайдено фомку, на якій були сліди фарби

вишневого кольору і такою ж фарбою були покрашені вхідні двері його будинку та які при огляді були виявлені, як пошкоджені з обдертою вишневою фарбою.

Потерпілий пояснив, що при проведенні слідчого експерименту обвинувачений добровільно, у присутності адвоката чітко пояснював як він проникав до будинку потерпілого, де знайшов кошти у будинку та пакет, у який склав викрадені гроші і ці показання відповідали дійсності щодо входу до будинку, розміщенні кімнат, знаходження коштів у спальній кімнаті ;

-даними показань свідка ОСОБА_9, який є сусідом потерпілого, та який дав суду наступні показання.

Що 19.09.2014, близько 09 години 30 хвилин, свідок бачив біля двору потерпілого обвинуваченого, одягнутого у темний одяг з натягнутим на голову капюшоном та який був взутий у світлі кросівки. Обвинувачений шукав якогось ОСОБА_9 і коли свідок сказав, що такий у будинку потерпілого не проживає, то обвинувачений пішов від двору. А приблизно через годину свідок ішов додому і неподалік будинку потерпілого став розмовляти зі свідками ОСОБА_10 і ОСОБА_11 і в цей момент побачив, як з двору потерпілого виліз обвинувачений на цегляний паркан, а потім зіскочив на землю і побіг в сторону річки Корсунка, та звернув на обвинуваченого увагу вказаних свідків.

У руках в обвинуваченого свідок бачив світлого кольору пакет, чимось наповнений, а у руках була фомка чи невеликий металевий лом.

Обвинувачений, коли шукав особу на ім'я ОСОБА_11 і другий раз, коли перескакував через паркан з двору потерпілого, був одягнутий у той же одяг та у теж взуття.

Побачивши це, свідок зрозумів, що обвинувачений вже побував у будинку потерпілого і щось викрав, тому свідок негайно зателефонував потерпілому та повідомив про свої підозри, а також розказав куди побіг обвинувачений та про його зовнішні ознаки: ріст, одяг, взуття, а сам почав наздоганяти обвинуваченого.

Добігши до половини гори, по дорозі, що вела до районного будинку культури, і не побачивши обвинуваченого, подумав, що той втік, тому свідок повернувся додому.

Потім свідок був біля будинку потерпілого і бачив пошкоджений замок на вхідних дверях будинку, які пофарбовані краскою вишневого кольору, яка також була часткового обдерта, при цьому потерпілий скаржився свідку, що у нього викрадено гроші, але за суму викраденого свідок не питав.

У судовому засіданні свідок стверджуючи вказав на обвинуваченого, як на особу, яку він бачив зблизька, коли той 19.09.2014 зранку шукав якогось ОСОБА_11, а потім, приблизно через годину, бачив, як обвинувачений тікав через паркан з двору потерпілого тримаючи у руках світлий чимось наповнений пакет та фомку чи невеликий лом;

-даними показань свідка ОСОБА_8,який дпав наступні показання.

Що 19.09.2014 після 10 години він йшов по вул. Шевченка, що у м. Корсуні-Шевченківському, в напрямку районного будинку культури і побачив, як назустріч йому швидко біжить обвинувачений, який петляв по всій дорозі.

В цей час свідок почув крик потерпілого з проханням затримати обвинуваченого і свідок побачив, як обвинувачений, петляючи по дорозі почав викидати гроші на дорогу,на тротуар, які потерпілий біг, збирав і далі біг за обвинуваченим та просив всіх, хто йшов, допомогти його затримати, свідок бачив, як обвинувачений викидав упаковані гроші, а потім викинув з- під одягу сам поліетиленовий пакет білого кольору, з якого випали упаковані у банківських упаковках гроші по 200 і 500 грн., а з пакету було видно частину золотого ланцюжка. В цей час підбіг потерпілий, підібрав гроші, пакет, золото і разом із свідком продовжив наздоганяти обвинуваченого, який пробігши поблизу школи № 4, потім поблизу п'ятиповерхового будинку повернув на вулицю Котовського, забіг у глухий кут навпроти кафе «Варка», де був затриманий свідком і потерпілим, а потім був викликаний наряд працівників міліції.

Коли обвинуваченого затримували, то він комусь щось повідомляв по рації, що була при ньому;

-даними показань свідка ОСОБА_12, сусіда потерпілого.

Що 19.09.2014 р., після 10 години, він знаходився на подвір'ї свого будинковолодіння і побачив, як з двору потерпілого обвинувачений виліз на цегляний паркан, потім зіскочив на дорогу і побіг по дорозі в сторону річки Корсунка. В цей час до свідка прибіг свідок ОСОБА_9 і повідомив по телефону потерпілого, що з його двору вискочив невідомий чоловік з пакетом і фомкою чи ломом у руках, при цьому описав одяг і вигляд цього чоловіка обвинуваченого.

А 20.11.2014 свідок був понятим, коли проводився з обвинуваченим слідчий експеримент, який проводився в присутності адвоката, іншого понятого, потерпілого, слідчого.

У їх присутності обвинувачений розказував і показував, як проникав до будинку потерпілого, зірвавши фомкою замок вхідних дверей, покрашених фарбою вишневого кольору, розказав у якій кімнаті будинку знайшов гроші, які склав до пакета, який знайшов у будинку і такі викрав, показав місце де вилазив на цегляний паркан будинковолодіння потерпілого, куди зістрибнув, а потім вказав на дорогу, по якій пішов з викраденими у потерпілого грошима та фомкою, та вказав на місце, де викинув фомку.

Всі показання обвинувачений давав добровільно, без будь-якого тиску.

Свідок вказав, що обвинувачений у судовому засіданні це таж особа, яка побувала у будинку потерпілого 19.09.2014, після 10 години та з якою проводився слідчий експеримент;

-даними показань свідка ОСОБА_13, другого понятого, присутнього при проведенні вказаного слідчого експерименту, який дав такі ж показання, що і свідок ОСОБА_12, доповнивши їх тим, що він стверджує, що обвинувачений це таж особа, яка 20.11.2014 р. добровільно давала показання при проведенні слідчого експерименту про те, як він проникав до будинку потерпілого, де знайшов кошти, які викрав, як вийшов з будинку, переліз через цегляний паркан, куди побіг після вчинення даної крадіжки та де по дорозі викинув фомку, яку було виявлено та вилучено ;

-даними показань свідка ОСОБА_10, який дав наступні показання.

Що 19.09.2014, в денний час, точного часу не пам'ятає, свідок стояв на вулиці Петровського, що у м. Корсуні-Шевченківському і розмовляв з ОСОБА_9 і ОСОБА_11 та побачив, як з двору потерпілого через цегляний паркан перескочив обвинувачений, вилізши на верх цегляного паркану та зіскочивши на дорогу.Обвинувачений був одягнений у темний одяг, у руках з білим чимось наповненим пакетом та чимось металевим, схожим на монтировку чи фомку, який побіг в сторону річки Корсунки.

ОСОБА_9 зразу ж побіг до сусіда і повідомив потерпілого про те, що у його будинку був злодій та щось викрав;

-даними показань свідка ОСОБА_11, який дав такі ж показання, що і свідок ОСОБА_10, доповнивши їх тим, що вказана подія відбувалася після 10 години ранку;

-даними показань свідка ОСОБА_14 про те, що він у серпні-вересні 2014 р. купив у потерпілого автомобіль марки «Шкода Октавіа», 2009 р.в., за 15 тисяч доларів США, заплативши 2000 доларів США і 164 тисячі грн. купюрами по 200 і 500 грн. Частина грошей була передана у банківській упаковці;

- даними протоколу огляду місця події від 19.09.2014 р, проведеного з 14 до 15 години, в присутності 2 понятих, по письмовій згоді потерпілого, яким є будинок №30/1 по вул. Петровського, що у м. Корсуні-Шевченківському, з фототаблицею до даного протоколу, з яких встановлено, що пошкоджені вхідні двері цього будинку, які пофарбовані вишневою фарбою.

В ході огляду було виявлено і вилучено : слід низу взуття, слід від рукавички, а також у траві, за межами домоволодіння потерпілого, виявлено і вилучено фомку зі слідами нашарування фарби вишневого кольору, визнання їх речовими доказами та приєднанням до кримінального провадження з передачею на зберігання у кімнату речових доказів райвідділу ( т.1, а.к.п. 8-10, 11-24, 128 );

- заявою потерпілого від 19.09.2014 до Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України у Черкаській області про надання ним для приєднання до матеріалів кримінального провадження коштів: 102 200 грн. та 1205 доларів США, які були зібрані потерпілим по дорозі під час того, як він наздоганяв обвинуваченого від Палацу юнацтва до кафе « Варка», про що у суді підтвердив і свідок ОСОБА_8, фототаблицею цих коштів, їх оглядом та визнання таких речовими доказами, приєднанням їх до матеріалів кримінального провадження з передачею грошей на зберігання потерпілому ( т.1, а.к.п. 37, 38,39-48, 49,50).

Дані кошти суд визнає як належні і допустимі речові докази, на які в судових дебатах обвинувачений вказав, як викрадені ним з будинку потерпілого 19.09.2014, та не вбачає суд законних підстав для їх виключення з речових доказів ;

-даними висновку судово- трасологічної експертизи № 24 від 13.10.2014, згідно якого вилучений під час огляду місця події - будинку ОСОБА_4, що по АДРЕСА_2, від 19.09.2014, слід розміром 58 х 20 мм, що був відкопійований на липкій стрічці розміром 93 х 48 мм, являється слідом трикотажної рукавички, яка має захисне нашарування у вигляді елементів округлої та лінійної форми.

Даний слід придатний для встановлення групової належності рукавички якою його залишено. Визначити придатність сліду для ідентифікації можливо лише при наявності рукавички, якою він залишений.

Наданий на експертизу слід рукавички розміром 58 х 20 мм відкопійований на ліпкій стрічці розміром 93 х 48 мм, міг бути залишений рукавичками, наданими ОСОБА_15.( т.1 а.к.п. 113-120);

-даними заяви, власноручно написаної обвинуваченим від 19.09.2014 про надання ним для приєднання до матеріалів кримінального провадження чорного кольору рації, мобільного телефону марки «NOKIA » і чорного кольору в'язаних рукавичок, якими він користувався під час скоєння крадіжки коштів з будинку потерпілого, їх оглядом з фотографуванням, приєднанням до матеріалів кримінального провадження з передачею на зберігання у кімнату речових доказів Корсунь-Шевченківського райвідділу ( т.1.,а.к.п. 54, 93 ,94 ,95);

-даними протоколу слідчого експерименту від 20.11.2014, з відеофіксацією, проведеного за участю обвинуваченого, в присутності його адвоката та 2 понятих, в період часу з 15.50 до 16.00, підписаного всіма учасниками даної процесуальної дії без будь-яких зауважень.

В ході вказаного слідчого експерименту обвинувачений розказав, що 19.09.2014 він був одягнутий у чорну кофту з капюшоном, чорні штани, світлі кросівки, а на руках були матерчаті рукавички чорного кольору, а потім показав на будинок потерпілого, як будинок , з якого, з однієї з кімнат, а саме: спальні, ним були викрадені кошти, які він не рахуючи склав до пакету, який знайшов там же у будинку, вказав на місце, де перелазив через паркан у двір та розказав як проникав до будинку потерпілого, зірвавши замок на вхідних дверях за допомогою фомки, а потім розказав як разом з пакетом, фомкою вийшов з будинку.

Потім обвинувачений показав на місце, де він переліз через цегляний паркан вказаного домоволодіння та пішов у напрямку річки Корсунка, а по дорозі у траву викинув фомку, далі по дорозі викинув пакет з грошима. А потім був затриманий потерпілим та свідком ( т.1, а.к.п.164-166);

-даними перегляду судом у судовому засіданні вказаного слідчого експерименту, в ході якого судом встановлено, що обвинувачений добровільно, у присутності слідчого, свого адвоката, двох понятих, вказав на будинок потерпілого, та уточнив, що впевнений, що це саме той будинок, на територію якого він проник 19.09.2014 р. після 10 години, вказав на місце де перелазив через паркан: пояснив, що вхідні двері до будинку знаходяться справа, з яких він зірвав замок за допомогою принесеної з собою фомки, проник у будинок і у спальні, у тумбочці під телевізором, знайшов гроші, які не рахував, а склав до пакету, що знайшов у будинку, вийшов з будинку з пакетом і фомкою, переліз через цегляний паркан, показав місце де це було, пішов в сторону річки, викинувши по дорозі фомку.

Обвинувачений також розказав, що він був одягнений у темний одяг, світлі кросівки, чорні матерчаті рукавиці. Потім був затриманий потерпілим і свідком із самооборони.

Викрадені ним кошти забрав потерпілий.

Обвинувачений також пояснив, що адресу обвинуваченого йому дали особи, з якими познайомився у м. Києві перед 19.09.2014 р. (т.1 а.к.п. 166).

Переглянувши вказану відеозйомку, суд прийшов до висновку, що всі показання обвинувачений давав добровільно, це відбувалося в присутності понятих, адвоката, інших осіб, що спостерігали за цим і при цьому ніяких заяв, клопотань від обвинуваченого, його адвоката не поступило ні за здоров'я обвинуваченого, ні за будь-який тиск на обвинуваченого. Всі документи вказаними учасниками були підписані без будь-яких зауважень.

І у суді, після перегляду вказаного слідчого експерименту, обвинувачений підтвердив, що дані показання давав добровільно.

Потерпілий у судовому засіданні підтвердив розташування будинку, вхід до будинку, розміщення кімнат у будинку, так, як це розказав обвинувачений.

Таким чином, суд, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими у відповідності до внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні обставин кримінального провадження, оцінивши це з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність- з точки зору достатності та взаємозв'язку, вважає, що винуватість обвинуваченого доведена і кваліфікує його дії за ч. 4 ст.185 КК України, як таємне викрадення ним чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у житло та вчинене у великих розмірах: викрадення грошей у потерпілого у сумі 164 тисячі грн. і 2005 доларів США.

Не визнання обвинуваченим своєї вини, а потім лише часткове визнання вини у судових дебатах, а саме: викрадення при вказаних у вироку обставинах з будинку потерпілого лише 102 200 грн. і 1205 доларів США, тобто, тих сум, які були викинуті обвинуваченим, коли він тікав від переслідування спочатку потерпілим, а потім і свідком ОСОБА_8, суд оцінює, як обраний спосіб свого захисту, та що спростовується сукупністю вказаних у вироку доказів, які суд визнає належними і допустимими.

Суд вважає необхідним виключити з обвинувачення ОСОБА_2 таку кваліфікуючу ознаку, як повторність, оскільки доказів щодо повторності у діях обвинуваченого не надано, як того вимагає ст. 32 КК України, яка вказує на ознаки повторності.

Суд критично оцінює показання батька обвинуваченого ОСОБА_16 про те, що 15.09.2014 обвинувачений, який проживав у будинку свідка та перебував під домашнім арештом, який вівся електронними засобами контролю, зняв браслет і забравши свої і свідка гроші, таких було в межах 100 000 грн. і 1000 доларів США поїхав з дому, як спосіб захисту батьком свого сина, та появою даної версії лише на стадії розгляду даного кримінального провадження, хоч події відбувалися у вересні 2014 , та що ні чим не підтверджено.

Доводи обвинуваченого, що він давав показання про викрадення ним у потерпілого грошей під фізичним і психологічним тиском працівників міліції, заявивши про це після закінчення розгляду даного кримінального провадження по суті, про що обвинувачений відмовився написати письмову заяву, було перевірено слідчим відділу прокуратури Черкаської області по ухвалі суду від 06.02.2015 і згідно наданої суду відповіді, така усна заява є надуманою, ні чим не підтвердженою ( т. 2, а.к.п.149,150).

Не спростовує вину обвинуваченого і надана захистом довідка про те, що за потерпілим та свідком ОСОБА_17 не були зареєстровані транспортні засоби, а тому їм не було що продавати-купувати у 2014 році, оскільки законодавством України обов'язкова реєстрація транспортних засобів для їх купівлі-продажу не є обов'язковою.

Таким чином, винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України повністю доведена, надані суду докази, на підставі яких ґрунтується висновок суду по даному вироку, суд оцінює як належні і допустимі,та кваліфікує дії обвинуваченого саме за ч. 4.ст.185 КК України, - як таємне викрадення ним чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у житло, вчинене у великих розмірах і саме за вчинення даного злочину призначає покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому суд визначає ступінь тяжкості вчиненого злочину, який класифікується як тяжкий, відповідно до ст.12 КК України, думку потерпілого про строгу міру покарання, а також те, що обвинувачений у психіатра і нарколога на обліку не перебуває, посередню характеристику з Черкаського СІЗО № 30 (т.2, а.к.п.139), посередній стан здоров'я ( т.2, а.к.п. 140), але такий, який дає можливість відбувати обвинуваченим покарання у місцях позбавлення волі, бо протилежного суду не надано.

Згідно ст.ст. 66, 67 КК України обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

Відповідно до роз'яснень, даних у постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», із змінами, при призначенні покарання обвинуваченому суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень ), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

З урахуванням вказаної судової практики, обставин вчиненого злочину, особи обвинуваченого, а також того, що 29.06.2013 р. по іншому кримінальному провадженні, у якому обвинувачений обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.2 ст.289, ч.3 ст.357, ч.1 ст. 358 КК України, яка ще не розглянута іншим судом, та у об'єднанні якої з даним кримінальним провадженням ухвалою Черкаського апеляційного суду від 20.02.2015 було відмовлено ( т.2, а.к.п.163 ), було змінено запобіжний захід обвинуваченому із тримання під вартою по ухвалі Чорнобаївського районного суду від 17.06.2014 на домашній арешт ( т.1 а.к.п. 76-77) , але 15.09.2014 обвинувачений самостійно зняв електронний браслет і з місця проживання зник та проживав невідомо аж до часу затримання працівниками Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України у Черкаській області і в цей період вчинив даний тяжкий злочин, а також з урахуванням того, що обвинувачений не має ні сім'ї, бо з дружиною, яка проживає у Криму шлюб розірвано; не маючий роботи, тобто суд це розцінює як відсутність позитивних міцних соціальних зв'язків та вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе лише при ізоляції його від суспільства, шляхом призначення покарання у виді позбавлення волі з реальним відбуттям такого.

З урахуванням обставин вчиненого злочину, особи обвинуваченого, відсутністю пом'якшуючих вину обставин, суд не вбачає підстав для застосування ст.ст. 69,75 КК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта становлять 479 грн. 44 коп. і такі підлягають стягненню з обвинуваченого.

Речові докази:

- слід матеріалу з матерчатих рукавичок - , що знаходиться у матеріалах кримінального провадження, суд залишає у матеріалах ( т.1 а.к.п. 120);

- гіпсовий зліпок сліду низу підошви взуття, фомка, матерчаті рукавички, які знаходяться на зберіганні у кімнаті речових доказів Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України у Черкаській області ( т.1 а.к.п. 128),- підлягають знищенню;

- рація «BRONDI», що знаходиться на зберіганні у кімнаті речових доказів Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України у Черкаській області, оскільки обвинувачений відмовився від повернення такої, підлягає знищенню після вступу вироку в законну силу;

- мобільний телефон марки «NOKIA» з сім-картою оператора мобільного зв'язку « Лайф», що знаходяться на зберіганні у кімнаті речових доказів Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України, по клопотанню засудженого, підлягає передачі батьку обвинуваченого ОСОБА_16, який проживає у АДРЕСА_1, після вступу вироку в законну силу;

- грошові кошти у сумі 102 200 грн. та 1205 доларів США, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4, суд визнає як належні речові докази та залишає такі у розпорядженні потерпілого, як власника.

Захід забезпечення кримінального провадження, що був обраний у виді тримання під вартою по ухвалах слідчого судді від 22.09.2014, строк по якій рахується з часу затримання, про що мається заява обвинуваченого про явку його добровільно до райвідділу (т.1, а.к.п. 53 ), тобто з 19.09.2014 ( т.1 а.к.п. 51, 80-81), взяття під варту з 22.09.2014 і по 06.06.2015 включно, суд залишає до вступу вироку в законну силу.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не були застосовані.

Строк відбуття покарання рахувати з часу затримання обвинуваченого, тобто з 19.09.2014 ( т.1, а.к.п. 80-81) та відповідно до ч.5 ст.72 КК України зараховується попереднє ув'язнення у строк покарання день за день.

Цивільний позов не заявлено.

Інші майнові стягнення відсутні.

Керуючись ч.4 ст.95, ст.ст. 85, 86, ч.1 ст. 89, ч.1 ст. 368, ст. 370, ч. 2 ст. 373, ч.ч.1, 2, п. 2 ч.3, п. 2 ч. 4 ст. 374, п.1 ч. 1 ст. 392, ст. 393, п.1 ч.1, п.1 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України,

суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України ( в редакції Законів України №270-УІ від 15.04.2008 та №1449-ІУ від 04.06.2009 ) і призначити покарання у виді п'яти років позбавлення волі.

Запобіжний захід залишити попередній: тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Початок строку відбування покарання рахувати з часу затримання, тобто з 19.09.2014, зарахувавши попереднє ув'язнення у строк покарання день за день,з утриманням під вартою в СІЗО № 30 УДДУзПВП у Черкаській області.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, громадянина України, непрацюючого, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Христинівським РВ УМВС України у Черкаській області 18.08.2005 р., ІН: НОМЕР_1, інші дані про особу суду невідомі,- 479 грн. 44 коп. процесуальних витрат в дохід держави ( Отримувач: УК у м. Черкасах Черкаси/ 24060300, код отримувача: 38031150, р/р 31116115700002, банк ГУ ДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, отримувач: держава, 24060300 « Інші доходи»).

Речові докази:

- слід матеріалу з матерчатих рукавичок -, що знаходиться у матеріалах кримінального провадження, залишити у матеріалах кримінального провадження;

- гіпсовий зліпок сліду низу підошви взуття, фомка, матерчаті рукавички, рацію «BRONDI», які знаходяться на зберіганні у кімнаті речових доказів Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України у Черкаській області ,- знищити;

- мобільний телефон марки «NOKIA» з сім-картою оператора мобільного зв'язку « Лайф», які знаходяться на зберіганні у кімнаті речових доказів Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України у Черкаській області, повернути батьку обвинуваченого ОСОБА_16, який проживає у АДРЕСА_1, після вступу вироку в законну силу;

- грошові кошти у сумі 102 200 грн. та 1205 доларів США, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4, - залишити у розпорядженні потерпілого, як власника.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд, а засудженим таким же чином і в той же строк, з часу одержання копії даного вироку.

Головуючий Кіхтенко Н. І.