Постанова № 4392860, 10.02.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10.02.2009 р.                                                                       № 2а-8744/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді - Ральченко І.М.

при секретарі судового засідання Васильєвій Г.В.

за участі представників:

позивача - Добрелі І.В.

відповідача - Литвиненко Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ВАТ "Харківський комбікормовий завод"

до УПФУ в Ленінському районі м. Харкова

провизнання рішення нечинним,

В С Т А Н О В И В :

          ВАТ „Харківський комбікормовий завод” звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати нечинним рішення УПФУ в Ленінському районі м. Харкова від 08.04.2008 року №200 про застосування штрафної санкції у розмірі 8806,28 грн. та нарахування пені у розмірі 647,88 грн., від 08.04.2008 року №201 про застосування штрафної санкції у розмірі 27437,62 грн. та нарахування пені у розмірі 8125,88 грн., від 08.04.2008 року №202 про застосування штрафної санкції у розмірі 11671,13 грн. та нарахування пені у розмірі 2370,41 грн. В обґрунтування позиції зазначено, що відповідно до п.6 ст.20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітній період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, при цьому строки, за які нараховується пеня та штрафи починають спливати з наступної за 20-м календарним днем. Відповідач при визначенні фінансової санкції та пені виходив з 20-го календарного дня, що не відповідає положенням законодавства. Крім того, вказано, що у рішенні №200 відповідач вказує нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату внесків за лютий 2004 року, але внески за цей період позивачем сплачені у повному обсязі з 04.03.2004 року до 19.03.2004 року. Також позивач вказав на порушення відповідачем строку давності щодо можливості нарахування штрафних санкцій та пені, виходячи з позовної давності у три роки. На підставі викладеного, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

          Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала в повному обсязі, просила відмовити в його задоволення, виходячи з наступного. В період до 2004 року у підприємства виникла заборгованість у розмірі 11636,19 грн., яка була внесена до розрахунку за 2004 рік. Підприємством був здійснений авансовий платіж в погашення цієї суми у розмірі 11616,02 грн., однак залишилась заборгованість у розмірі 20,17 грн., на яку в подальшому нарахована фінансова санкція та пеня. Поточні платежі за 2004-2006 роки підприємство здійснювало, але не в повному обсязі, суми йшли на погашення заборгованості, що була наявна у підприємства. Стосовно періоду нарахування пені та санкції представник відповідача зазначила, що розрахунок фінансової санкції формується автоматично на підставі карток особового рахунку підприємства, керуючись розрахунками страхових внесків, що надаються підприємством. На підставі викладеного, просила в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлене наступне.

Рішеннями УПФУ в Ленінському районі м. Харкова від 08.04.2008 року №200, 201, 202 до ВАТ „Харківський комбікормовий завод” застосовані фінансові санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а саме:

- рішенням №200 стягнуто штраф на суму 8806,28 грн. за затримку сплати страхових внесків у строк до 30 календарних днів у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум страхових внесків за період з 22.03.2004 року по 23.05.2006 року та нарахована пеня в розмірі 647,88 грн.;

- рішенням №201 стягнуто штраф на суму 27437,62 грн. за затримку сплати страхових внесків у строк до 90 календарних днів у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум страхових внесків за період з 20.12.2004 року по 22.11.2005 року та нарахована пеня в розмірі 8125,88 грн.;

- рішенням №201 стягнуто штраф на суму 27437,62 грн. за затримку сплати страхових внесків у строк понад 90 календарних днів у розмірі 50% своєчасно не сплачених сум страхових внесків за період з 20.09.2004 року по 23.05.2006 року та нарахована пеня в розмірі 2370,41 грн.

У відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до наведених положень КАС України суд зобов’язаний дослідити не лише доводи сторін в обґрунтування їх позовних вимог та заперечень проти позову, а усі обставини прийняття спірного рішення суб’єктом владних повноважень.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пп. 1, 2, 4 ст. 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у п. 5 ст. 14 цього Закону, - квартал. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду. У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Порядок стягнення заборгованості зі страхових внесків визначений виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Застосування фінансових санкцій за порушення страхувальниками норм цього Закону передбачено ст. 106 цього Закону.

Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 % своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 % зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 % зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 % зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Частиною 13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених ч. 9 і 10 цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не визначено строків протягом яких органи Пенсійного фонду вправі приймати рішення про застосування фінансових санкцій до суб’єктів господарювання, однак, це не може означати, що органи Пенсійного фонду необмежені певним строком для застосовування юридичної відповідальності, оскільки у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За своєю правовою природою фінансові санкції (штраф, пеня), що застосовуються Пенсійним фондом на підставі ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" є заходами майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків та застосовуються за порушення встановлених Законом правил здійснення господарської діяльності, отже за змістом статті 238 Господарського Кодексу України зазначені санкції є адміністративно-господарськими.

У відповідності до частини 1 статті 250 ГПК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

          Спірні рішення про застосування фінансових санкцій та пені №№200, 201, 202 від 08.04.2008 року прийняті УПФУ у зв’язку із несвоєчасної сплатою позивачем страхових внесків за період з березня 2004 року по травень 2006 року, отже з порушенням строків, встановлених ст.250 ГПК України.

          Рішення суб’єкта владних повноважень, прийняте з порушенням законодавства є незаконним, а тому вимоги позивача про визнання нечинним оспорюваних рішень підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представник УПФУ послався на те, що згідно ч.15 ст.106 Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Проте, наведене не стосується спірних правовідносин, оскільки ч.15 ст. 106 Закону встановлює відсутність строків стягнення узгоджених недоїмки, пені та штрафів, а не строків прийняття рішень про їх застосування.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов ВАТ "Харківський комбікормовий завод" - задовольнити.

Визнати нечинними рішення УПФУ в Ленінському районі м. Харкова №№200, 201, 202 від 08.04.2008 року про застосування фінансових санкцій та пені до ВАТ „Харківський комбікормовий завод”.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Харківський комбікормовий завод»(61139 м. Харків, вул. Котлова 236, п/р №260021014141 в Х/О №1АКБ «Регіон-Банк», МФО 351254, код ЄДРПОУ 00952214) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

          Повний текст постанови виготовлений 16 лютого 2009 року.

Суддя                                                   Ральченко І.М.