Рішення № 43928308, 28.04.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/2190/15 Головуючий 1 інст. - Скотарь А.Ю.

Справа № 643/18232/14-ц Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: інші

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - КРУГОВОЇ С.С.

суддів - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

- МІНЕНКОВОЇ Н.О.

секретаря - Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції на рішення Московського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк», треті особи реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Шатернікова Тетяна Миколаївна про припинення обтяження шляхом вилучення та виключення з Державних реєстрів записів про обтяження іпотекою та про заборону відчуження,-

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом у якому, з урахуванням уточнень, просив припинити обтяження шляхом виключення з Державного реєстру іпотек запису про обтяження іпотекою квартири АДРЕСА_1; та шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження квартири АДРЕСА_1; судові витрати покласти на відповідачів.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 14.03.2014 року позов задоволено.

28.04.2014 року ПАТ «Дельта Банк» подало заяву про перегляд вказаного заочного рішення, яка ухвалою цього ж суду від 20 травня 2014 року була задоволена, заочне рішення скасоване, а справу призначено до розгляду у загальному порядку.

У своїх запереченнях ПАТ «Дельта Банк» просило відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заперечення також були подані і Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції.

Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2014 року позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції звернулася з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення районного суду є незаконним, необґрунтованим та винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню.

Вказує, що при ухваленні рішення судом не були враховані зміни в діючому законодавстві України, які регулюють порядок скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зазначає, що позивач не надав до суду доказів порушення Реєстраційною службою його прав та охоронюваних законом інтересів.

Також стверджує, що судом першої інстанції помилково вирішено питання припинення обтяження шляхом виключення з Державного реєстру іпотек запису про обтяження іпотекою квартири АДРЕСА_1, та припинення обтяження шляхом виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження вказаної квартири, оскільки зазначена процедура суперечить нормам матеріального права тане передбачена нормами, що регулюють процедуру реєстраційних дій щодо припинення обтяження.

Крім того вказує, що згідно п. 2 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у виключній компетенції державного реєстратора знаходиться прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Наголошує, що судом не дотримано вимог ч.3 ст.10 ЦПК України, оскільки позивачем не надано суду обґрунтованих доказів, з посиланням на норми діючого законодавства України, можливості вирішення у судовому порядку питань щодо виключення записів.

Звертає увагу, що до 01.01.2013 року державна реєстрація іпотеки проводилась на підставі Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №410 від 31.03.2004 року та на підставі наказу Міністерства юстиції України №31/5 від 09.06.1999 року про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Зазначає, що державний реєстратор переносить до відповідного розділу Державного реєстру прав, відкритого на об'єкт нерухомого майна , відомості чинних записів, наявних у Реєстрах, у частині, що стосується такого об'єкта. Таким чином, для проведення будь-яких реєстраційних дій у Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відсутнє нормативне правове регулювання, а також, відсутня технічна можливість для вчинення вказаних дій.

Вважає, що вимога позивача щодо припинення обтяження на квартиру шляхом вилучення записів повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Також звертає увагу на те, що Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції не має статусу юридичної особи, яка може мати самостійну цивільну процесуальну правоздатність та дієздатність.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що існування обтяжень спірної квартири іпотекою та забороною відчуження на теперішній час є безпідставними та неправомірними.

З таким висновком суду, судова колегія не погоджується з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що між ОСОБА_2 та АКІБ «Укрсиббанк» 21.09.2007 року укладено кредитний договір № 11220564000, а в його забезпечення того ж числа - договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 7-8).

08.12.2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно з якими до Банку перейшли права вимоги за кредитним договором № 11220564001 (т.2 а.с. 22-42).

За актом від 06.03.2012 року прийому-передачі Документації за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року продавець передав, а покупець прийняв документи щодо стягнення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 11220564000 (т. 1 а.с. 98).

Відповідно ст. 4 ЗУ «Про іпотеку», яка діяла на час укладення зазначеного договору купівлі-продажу, обтяження нерухомого майна іпотекою підлягало державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Згідно ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону систему органів державної реєстрації прав становлять Міністерство юстиції України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав, органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно ч. 2,3 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Державний реєстратор при проведені державної реєстрації речових прав на нерухоме майно діє у межах та у спосіб визначений діючим законодавством України.

Згідно ч. 2 ст. 15 Закону встановлено, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно ч. 7 ст. 16 Закону, державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії засвідчені в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013 передбачено, що заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

При проведені державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції керується Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІУ від 01.07.2004 (далі - Закон), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013, іншими нормативно-правовими актами України.

Стаття 10 Закону передбачає, що державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Державний реєстр прав є державною власністю, складовою Національного архівного фонду і підлягає довічному зберіганню. Органи державної реєстрації прав, державні реєстратори забезпечують достовірність інформації, її захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Частина 2 статті 9 Закону передбачає прямий обов'язок державного реєстратора під час розгляду заяви про реєстрацію встановити відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав, поданим документам.

Згідно ч.5 ст. 10 Закону визначено, що органи державної реєстрації прав, державні реєстратори забезпечують достовірність інформації, яка знаходиться у Державному реєстрі речових прав.

Відповідно до п. 15 Порядку під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями.

Згідно п. 36 Порядку для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнння, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 19 Закону, підставою для державної реєстрації прав та їх обтяжень є документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Законом.

У разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 01.01.2013 відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013, за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.

Внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Міністерство юстиції України.

Відповідно до п. 2.11 Порядку державний реєстратор на підставі прийнятого рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав вносить зміни до записів, вносить записи про скасування державної реєстрації прав або скасовує записи Державного реєстру прав.

Згідно ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

ОСОБА_2 заявив позов про припинення обтяження шляхом вилучення та виключення з Державних реєстрів записів про обтяження іпотекою та про заборону відчуження. При цьому, відповідачем є Публічне акціонерне товариство «ДельтаБанк», а реєстраційна служба Харківського міського управління юстиціїзалучена у якості третьої особи.

Відповідно до вимог ст. 30 ЦПК України - Державним реєстратором - є реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції, яка повинна була бути залучена до участі у справі як відповідач, а не як третя особа.

За змістом ст.33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача справа за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розглядається спочатку.

Позивач ОСОБА_2, звертаючись з позовом, залучив до участі у справі реєстраційну службу Харківського міського управління юстиціїне в якості відповідача, а в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, що не можна визнати правильним.

Процесуальні права третьої особи значно вужчі, ніж процесуальні права відповідача.

Крім процесуальних прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі, передбачених ст. 27 ЦПК України, відповідач має процесуальні права і обов'язки сторони, передбачені ст. 31 ЦПК України.

За змістом ст.33 ЦПК України суб'єктний склад сторін визначає позивач.

Позивач ОСОБА_2 не залучив в якості відповідача реєстраційну службу Харківського міського управління юстиціїі не заявив такого клопотання у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції на це уваги не звернув.

На стадії перегляду рішення суду першої інстанції Апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості притягнути реєстраційну службу Харківського міського управління юстиціїдо участі у справі в якості відповідача.

З огляду на це, судова колегія вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати і у позові відмовити з зазначених вище підстав.

Рішення суду апеляційної інстанції про відмову позивачу у позові не позбавляє його права звернутися до суду з таким же позовом, залучивши до участі у справі реєстраційної служби Харківського міського управління юстиціїв якості відповідача.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції - задовольнити.

Рішення Московського районного суду міста Харкова від 18 грудня 2014 року - скасувати і ухвалити нове.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк» про припинення обтяження шляхом вилучення та виключення з Державних реєстрів записів про обтяження іпотекою та про заборону відчуження,- відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді -