Постанова № 43926876, 28.04.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/3348/15-а

2-а/639/52/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Труханович В.В.

за участю секретаря Антохіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Харківській області, ОСОБА_3 обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, суд

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_4 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова, як адміністративного суду, з позовом до ОСОБА_2 управління пенсійного фонду України в Харківській області, ОСОБА_3 обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, в якому просив суд: 1) визнати за ОСОБА_1 право на призначення та отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до якого включені грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація,та одноразова грошова допомога при звільненні; 2) визнати дії (бездіяльність) ОСОБА_3 обласного військового комісаріату щодо не внесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації,та одноразової грошової допомоги при звільненні; 3) визнати протиправними дії (бездіяльність) ГУ ПФУ в Харківській області щодо невиконання завдань покладених на нього п. 1, 3, 4 Положення про Головні управління ПФУ в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління ПФУ 22.12.2014 року №28-2; 4) визнати протиправними дії (бездіяльність) ГУПФУ в Харківській області щодо обчислення розміру та виплати пенсії ОСОБА_1 без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації,та одноразової грошової допомоги при звільненні, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби; 5) зобовязати ОСОБА_3 обласний військовий комісаріат скласти довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, яка містить грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, та одноразову грошову допомогу при звільненні; 6) зобовязати ОСОБА_3 обласний військовий комісаріат подати до ГУ ПФУ в Харківській області довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, яка містить грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, та одноразову грошову допомогу при звільненні; 7) зобовязати ГУПФУ в Харківській області після отримання довідки про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, призначити та виплачувати позивачу пенсію в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до складу якого включені грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, та одноразова грошова допомога при звільненні з 06.10.2014 року до змін в законодавчому регулюванні щодо розміру та строків нарахування пенсій; 8) зобовязати ГУПФУ в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 06.10.2014 року; 9) стягнути на користь ОСОБА_1 спричинену моральну шкоду в сумі 65772 грн. з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України; 10) зобовязати ГУ ПФУ в Харківській області подати протягом десяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення; 11) судові витрати покласти на рахунок держави; 12) вийти за межі заявлених вимог.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу в ЗСУ, та наказом Міністра оборони України від 15.08.2014 року був звільнений з військової служби у запас.

22 вересня 2014 року позивач звернувся із заявою про призначення пенсії до ГУПФУ в Харківській області, та з 13.09.2014 року йому призначено пенсію за вислугу років довічно.

Але, ОСОБА_3 ОВК не вказав у довідці від 16.09.2014 року про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, та одноразову грошову допомогу при звільненні, а ГУ ПФУ не включило до грошового забезпечення, якого обчислений розмір пенсії позивача зазначені виплати.

У квітні 2015 року під час особистого прийому позивач звернувся до ГУ ПФУ про врахування при обчисленні розміру його пенсії грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, та одноразову грошову допомогу при звільненні, які позивач отримував під час проходження військової служби, але ГУ ПФУ відмовив позивачу в задоволенні його заяви.

У квітні 2015 року під час особистого прийому позивач звернувся до ОСОБА_3 ОВК з вимогою включити в довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, та одноразову грошову допомогу при звільненні, в чому йому також було відмовлено.

Так, на думку представника позивача, при обчисленні розміру пенсії, яка позивачу виплачується щомісяця ГУ ПФУ протиправно не врахувало фактично отримані позивачем у складі грошового забезпечення грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, та одноразову грошову допомогу при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, представник позивача вважає протиправними дії (бездіяльність) ГУ ПФУ щодо обчислення розміру пенсії позивачу з грошового забезпечення без врахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, та одноразової грошової допомоги при звільненні, та щодо невиконання покладених на відповідача завдань. Вважає протиправними дії (бездіяльність) ОСОБА_3 ОВК щодо не внесення грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, та одноразової грошової допомоги при звільненні до довідки від 16.09.2014 року про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.

Також представник позивача вказав, що незаконними діями відповідачів ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода на суму 65772 грн.

У зв'язку з викладеним представник позивача і був змушений звернутися до суду з даним позовом.

Позивач та його представник ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності від 23.10.2014 року, в судове засідання не з'явився, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, просив суд врахувати при ухваленні судового рішення висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 року №21-70а15.

Представник відповідачаОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причина неявки суду невідома. 28 квітня 2015 року начальником ГУ ПФУ в Харківській області було подано письмові заперечення, в яких вказано, що обовязок по підготовці та наданню документів, необхідних для призначення пенсії покладений на структурні підрозділи відповідних Міністерств, звідки звільнені зазначені особи. Грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, та одноразова грошова допомога при звільненні не були зазначені у довідці, виданій ОСОБА_3 ОВК, а тому правових підстав для їх включення до розрахунку пенсії немає, оскільки вказані види виплат не можуть вважатися тими складовими грошового забезпечення військовослужбовця, з яких може обчислюватися сума пенсії, так як вони не є постійною та сталою величиною, їх розмір не є фіксованим та вони мають несистематичний характер. Проти моральної шкоди представник відповідача також заперечував посилаючись на те, що ГУ ПФУ в Харківській області пенсія позивачу виплачується з додержанням вимог чинного законодавства, тому немає вини в заподіянні моральних страждань. За таких обставин начальник ГУ ПФУ в Харківській області просив суд відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідачаОСОБА_3 обласного військового комісаріату ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності від 12.03.2015 року, в судове засідання не зявився, про день та час слухання справи повідомлявся, надав заяву з проханням справу розглянути у його відсутність. Також представник відповідача надав суду письмові заперечення, де вказано, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, та одноразова грошова допомога при звільненні не є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення, а тому дії облвійськомату щодо складання довідки про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 є такими, що відповідають нормам чинного законодавства України.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Згідно зі ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 ст.17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З тексту позову вбачається, що позивачу з 13.09.2014 року призначена пенсія за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У квітні 2015 року під час особистого прийому позивач звернувся до ГУ ПФУ про врахування при обчисленні розміру його пенсії грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, та одноразову грошову допомогу при звільненні, які позивач отримував під час проходження військової служби, але ГУ ПФУ відмовив позивачу в задоволенні його заяви.

Також, у квітні 2015 року під час особистого прийому позивач звернувся до ОСОБА_3 ОВК з вимогою включити в довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, та одноразову грошову допомогу при звільненні, в чому йому також було відмовлено.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Військовослужбовцям у звязку з особливим характером військової служби, яка повязана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 7 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови №1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої повязана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою №1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Зазначена правова позиція висловлена в рішення Верховного Суду України від 10.03.2015 року №21-70а15.

Отже, суд вважає, що в даному випадку ОСОБА_1 має право на призначення та отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі, який має бути обчислений з грошового забезпечення до якого включені грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація,та одноразова грошова допомога при звільненні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії (бездіяльність) ОСОБА_3 обласного військового комісаріату щодо не внесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення даних щодо грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації,та одноразової грошової допомоги при звільненні є незаконними.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Відтак, суд вважає за необхідне зобовязати відповідача ОСОБА_3 обласний військовий комісаріат скласти довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, яка містить грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, та одноразову грошову допомогу при звільненні, та зобовязати ОСОБА_3 обласний військовий комісаріат подати таку довідку до ГУ ПФУ в Харківській області.

Представник відповідача ГУ ПФУ в Харківській області в своїх запереченнях посилалась на те, що вказані вище види виплат не можуть вважатися тими складовими грошового забезпечення військовослужбовця, з яких може обчислюватися сума пенсії, так як вони не є постійною та сталою величиною, їх розмір не є фіксованим та вони мають несистематичний характер.

Проте, в постанові вище судом було встановлено протилежне, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне зобовязати ГУ ПФУ в Харківській області після отримання довідки про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, призначити та виплачувати позивачу пенсію в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до складу якого включені грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, та одноразова грошова допомога при звільненні, а також зобовязати ГУ ПФУ в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії.

Разом з тим, позивач просив суд зобовязати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 06.10.2014 року з чим суд не погоджується, у зв'язку з наступним.

З тексту позову вбачається, що позивач дізнався про порушення його прав у квітні 2015 року під час особистого прийому в ГУ ПФУ в Харківській області та у ОСОБА_3 ОВК, будь-яких інших доказів матеріали справи не містять, у звязку з чим законних підстав для призначення та виплати пенсії ОСОБА_1 з 06.10.2014 року у суду немає.

Отже, суд вважає, що порушені права ОСОБА_1 підлягають захисту з 08.04.2015 року, тобто з моменту подачі даного адміністративного позову.

Враховуючи викладене, задля належного захисту прав ОСОБА_1 суд вважає за необхідне зобовязати відповідача ГУ ПФУ в Харківській області після отримання довідки про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 призначити та виплачувати позивачу пенсію, а також здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 08.04.2015 року.

Вимоги позивача про визнання протиправними дії (бездіяльність) ГУ ПФУ в Харківській областіщодо невиконання завдань покладених на нього п. 1, 3, 4 Положення про Головні управління ПФУ в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління ПФУ 22.12.2014 року №28-2, та щодо обчислення розміру та виплати пенсії ОСОБА_1 без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації,та одноразової грошової допомоги при звільненні суд вважає безпідставними, у зв'язку з чим зазначає наступне.

Призначення пенсії позивача було проведено ГУ ПФУ в Харківській області 13.09.2014 року на підставі довідки, наданої ОСОБА_3 обласним військовим комісаріатом, та саме тому суд не вбачає в діях відповідача ГУ ПФУ в Харківській області будь-яких порушень закону під час призначення пенсії ОСОБА_1

Суд також не знаходить підстав і для задоволення вимог ОСОБА_1 про стягнення на його користь спричиненої моральної шкоди в сумі 65772 грн. у зв'язку з невиплатою позивачу частини основного розміру пенсії, чим ГУ ПФУ в Харківській області обмежило його в праві володіти, користуватися, та розпоряджатися своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає, 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до абз. 2 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 р. відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Але, в порушення зазначених вимог закону, позивачем не було доведено факту заподіяння йому моральної шкоди, судом також не було встановлено, протиправності діяння ГУ ПФУ в Харківській області, та наявності причинного зв'язку між шкодою і діями відповідачів, також не було доведено наявності вини відповідачів у спричиненні моральної шкоди.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 6, 11, 12, 17-19, 71, 72, 122, 128, 130, 158 КАС України, ст. 19 Конституції України, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою КМУ від 13.02.2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 393 від 13.04.2011; в редакції Постанов КМ № 620 від 27.06.2012, № 956 від 08.10.2012, № 161 від 13.03.2013), суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Харківській області, ОСОБА_3 обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право на призначення та отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до якого включені: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, та одноразова грошова допомога при звільненні.

Визнати протиправними дії (бездіяльність) ОСОБА_3 обласного військового комісаріату щодо не внесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Зобовязати ОСОБА_3 обласний військовий комісаріат скласти довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, яка має містити дані щодо розміру сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Зобовязати ОСОБА_3 обласний військовий комісаріат подати до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, яка має містити дані щодо розміру сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Зобовязати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання від ОСОБА_3 обласного військового комісаріату довідки про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до складу якого включені грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, та одноразова грошова допомога при звільненні з 08.04.2015 року.

Зобовязати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 08.04.2015 року.

У задоволені іншої частини позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до ОСОБА_3 Апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя В.В. Труханович