Ухвала суду № 43924936, 20.03.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2256/15-ц

Провадження № 2/369/1449/15

У Х В А Л А

іменем україни

20 березня 2015 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и л а :

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

До суду позивач подав заяву, в якій просив суд в порядку забезпечення позову накласти арешт на майно та грошові кошти відповідачки, які знаходяться у неї або третіх осіб.

Вивчивши матеріали справи вважаю, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що йому відомо про те, що у власності відповідачки знаходиться приватний будинок за адресою: вул. Київська, 16-а, с. Хотів, Києво-Святошинський район, Київська область. Однак, будь-яких доказів належності відповідачці будь-якого майна на яке необхідно накласти арешт позивачем до суду надано не було.

Крім того, з матеріалів справи також вбачається, що позивачем в заяві про забезпечення позову не зазначено на яких рахунках знаходяться грошові кошти, що належать відповідачі і перебувають у неї або інших осіб.

Відповідно п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем не зазначено на яких рахунках знаходяться грошові кошти, що належать відповідачці і перебувають у неї або інших осіб, не надано докази, що підтверджують факт належності відповідачці будь-якого майна, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 208, 209, 210 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Суддя : Т.В.Дубас