Ухвала суду № 43923473, 28.04.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/7289/14-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/636/К/15 судді Тарасенко О.В.

Категорія № 20 (І) Доповідач - Бондар Я.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондар Я.М.,

суддів: Зубакової В.П., Соколан Н.О.,

при секретарі: Булах К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, згідно із вимогами ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксації судового засідання технічними засобами, без участі всіх осіб, які беруть участь у справі, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго" на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 04 лютого 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту але не обліковану електричну енергію, внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2014 року позивач Публічне акціонерне товариство "ДТЕК "Дніпрообленерго" (надалі - ПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих без обліковим користуванням електричною енергією, в якому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за спожиту але не обліковану енергію, внаслідок порушення ПКЕЕН за період з 13.11.2011 року по 13.11.2012 року в сумі 61230,28 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 3492,64 грн., інфляційне збільшення в розмірі 12124,55 грн., а також су3довий збір.

В обгрунтування позовних вимог ПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго" зазначив, що ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно є споживачем послуг що надає підприємство позивача за вказаною адресою.

13.11.2012 року за вказаною адресою було проведено перевірку дотримання ПКЕЕН, в результаті якого було виявлено порушення п. 48 ПКЕЕН, зокрема: самовільне підключення до електричних мереж енергопостачальника без оформлення договору на поставку електроенергії. Особовий рахунок не відкрито, споживання електричної енергії споживалось без оплати. В результаті вказаного порушення ПКЕЕН позивачеві було завдано збитків, які він просив стягнути з відповідача.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 04 лютого 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго" до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих без обліковим користуванням електричною енергією задоволенні частково. На користь ПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго" з ОСОБА_1 стягнуто збитки в розмірі 61230,28 грн., а також судовий збір у розмірі 612,30 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначила, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не взято до уваги, що законом передбачене право позивача, як стягувача вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, таке право є способом захисту майнових прав та інтересів позивача, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат сторони від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за несвоєчасну оплату завданих ним збитків.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні спору, судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем Криворізьких міських електричних мереж за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу (а.с.3).

13.11.2012 року за вказаною адресою проведено перевірку дотримання ПКЕЕН та складено акт № Д 013299 від 13.11.2012 року, в якому зазначено, що споживачем ОСОБА_1 порушено п. 48 ПКЕЕН, а саме - самовільне підключення до електричних мереж енергопостачальника без оформлення договору на поставку електроенергії. Особовий рахунок не відкрито, споживання електроенергії відбувалось без оплати.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиту але не обліковану електричну енергію суд першої інстанції виходив з доведеності позову в цій частині.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику", якою встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці зокрема є: крадіжка електричної енергії; самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Пунктами 48, 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 (далі - Правила), передбачено, що споживач несе відповідальність згідно законодавства за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, а також за пошкодження приладу обліку. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем Правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №1416 від 22 листопада 1999 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 грудня 1999 року за № 919/4212, було затверджено методику обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення (далі - Методика); зазначена Методика була чинною на час виявлення порушення відповідачем Правил користування електричною енергією для населення.

Відповідно до п.2 цієї Методики вона застосовується у випадку виявлення порушень, зазначених п. 48 Правил у частині: без облікового споживання електричної енергії без дозволу енергопостачальника, самовільного підключення до мереж енергопостачальника; пошкодження приладу обліку, зриву пломби та дій споживача, які призводять до зниження показів приладу обліку.

Згідно пункту 5 Методики розрахунок завданих енергопостачальнику збитків здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за кількістю днів з дня останнього контрольного знаття представником енергопостачальника показів приладу обліку чи його технічної перевірки до дня усунення порушення (зокрема у разі виявлення представником енергопостачальника прихованої електропроводки, пристрою, що занижує покази приладу обліку, кількість днів обчислюється з дня останньої технічної перевірки і до дня усунення порушення , але не більше терміну позовної давності); за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків.

Акт про виявлене правопорушення № Д 013299 від 12.11.2012 року підписано трьома представниками позивача, отже є дійсним, до того ж згідно протоколу комісії Північної РЕМ по розгляду актів про порушення споживачем ПКЕЕН № 75 від 12.11.2012 року зазначений акт також визнано дійсним. Крім того, вказаний акт жодним чином не оспорено відповідачем по справі.

Рішення суду першої інстанції оспорюється в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в цій частині суд першої інстанції керувався вимогами ст. 625 ЦК України та виходив з того, що позивач не є кредитором і між сторонами відсутній договір про грошове зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції і, разом з тим, відхиляє доводи апеляційної скарги з цього приводу, з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Так, в розумінні вказаної норми грошові зобов'язання, відповідальність за які встановлена ст. 625 ЦК України, передбачають насамперед договірні правовідносини. Проте, як слідує з позовної заяви та вбачається з матеріалів справи між сторонами не укладався договір щодо грошового зобов'язання.

Аналізуючи правовідносини, що склались між сторонами, колегія суддів дійшла висновку про те, що неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди.

Також слід зазначити, що відшкодування шкоди - це відповідальність, а не грошове зобов'язання, на шкоду не повинні нараховуватись проценти за користування чужими грошовими коштами, що теж є відповідальністю. Отже, нарахування процентів на суму шкоди є фактично подвійною мірою відповідальності (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 січня 2013 року № 10-74/0/4-13).

Таким чином, дія ст. 625 ЦК України не поширюється на виниклі між сторонами правовідносини, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції з приводу відмови в задоволенні частини позовних вимог про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Інші доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги колегією суду оскільки вони є незгодою з висновками суду по оцінці доказів та фактично зводяться до їх переоцінки.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню як недоведена, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго" відхилити.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 04 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: