Ухвала суду № 43921369, 28.04.2015, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

28.04.2015

Провадження № 1-кп/200/376/15

Справа № 200/8536/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Татарчук Л.О.,

при секретарі Плевако Ю.Д.,

за участю прокурора Коптілової Н.С.,

захисника ОСОБА_1,

законного представника

неповнолітнього ОСОБА_2,

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3,

представника кримінальної міліції

у справах дітей ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську матеріали клопотання старшого прокурора прокуратури Бабушкінського району м.Дніпропетровська ОСОБА_5 про застосування примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України,студента ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2015 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшло клопотання старшого прокурора прокуратури Бабушкінського району м.Дніпропетровська ОСОБА_5 про застосування відносно неповнолітнього ОСОБА_3 примусових заходів виховного характеру, у звязку із вчиненням суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), ОСОБА_3 вчинив суспільно небезпечне діяння за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, проте останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем мешкання та навчання характеризується позитивно, а відтак до нього слід застосувати примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження, а також передати під нагляд батька ОСОБА_2

Неповнолітній ОСОБА_3, його законний представник ОСОБА_2, захисник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_1, а також представник кримінальної міліції у справах дітей, підтримали клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_3

Неповнолітній потерпілий ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 до судового засідання не зявилися, згідно заяви ОСОБА_7 не заперечувала проти застосування до неповнолітнього ОСОБА_3 примусових заходів виховного характеру.

Вислухавши думку прокурора та учасників судового провадження, суд прийшов до висновку, що клопотання про застосування до неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 примусових заходів виховного характеру підлягає задоволенню.

Так, при розгляді даного клопотання судом було встановлено,що 01 квітня 2015 року приблизно о 07.30 год., неповнолітній ОСОБА_3,перебуваючи неподалік будинку №40 по вул.Запорізьке шосе у м.Дніпропетровську, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, діючи з корисливих мотивів, під приводом користування Інтернетом, попросив у раніше знайомого неповнолітнього ОСОБА_6 мобільний телефон марки «LG-P 705».

ОСОБА_6, не підозрюючи про злочинні наміри неповнолітнього ОСОБА_3, передав йому мобільний телефон «LG-P 705», після чого неповнолітній ОСОБА_3, заволодівши чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, зник з місця скоєння злочину та розпорядився майном, яке було здобуте злочинним шляхом, на власний розсуд, спричинивши таким чином потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 1170 грн.

Вищезазначені умисні дії неповнолітнього ОСОБА_3, які виразилися в заволодіння чужим майно шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), органом досудового розслідування кваліфікуються за ч.1 ст.190 КК України.

Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду.

Показами неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3, який в присутності законного представника провину у скоєнні злочині визнав повністю та пояснив, що 01 квітня 2015 року приблизно о 07.30 год. зустрів свого знайомого ОСОБА_6 із другом та запитав у ОСОБА_6, чи має він при собі мобільний телефон, на що той відповів, що є, дістав мобільний телефон «LG-P 705». В цей час у нього виник умисел заволодіти цим телефоном, у звязку із чим він попрохав у ОСОБА_6 мобільний телефон для того, щоб начебто скористатися Інтернетом. Не підозрюючи його намірів, ОСОБА_6 добровільно передав йому свій мобільний телефон. Після чого він повідомив ОСОБА_6, що йому потрібно відійти до кафе «Смак», так як там є Wi-Fi. Далі вони втрьох підійшли до кафе, де він скористався Інтернетом, а потім повідомив друзям, що начебто загубив мобільний телефон, але при цьому, цей мобільний телефон перебував у нього в кишені. Вони почали розшукувати мобільний телефон, а потім скориставшись нагодою, він зник з телефоном ОСОБА_6

В скоєному щиро покаявся.

Показами законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_2, який охарактеризував свого сина ОСОБА_8 з виключно позитивної сторони, вважає, що його син дійсно щиро розкаявся у вчиненому злочині, в подальшому подібного не скоїть.

Показами представника кримінальної міліції у справах дітей ОСОБА_4, яка у судовому засіданні вказала, що неповнолітній ОСОБА_3 на обліку не перебуває, з урахуванням обставин та особистості неповнолітнього, до нього можливо застосувати примусові заходи виховного характеру.

А також дослідженими судом письмовими доказами по справі:

Протоколом огляду від 01 квітня 2015 року, згідно до якого предметом огляду є мобільний телефон марки «LG-P 705» ІМЕІ 1352249058057198 ( а.с. 10), який визнано речовим доказом ( а.с.13) та переданий на відповідальне зберігання за розпискою ОСОБА_7 ( а.с.14).

Висновком судово-товарознавчої експертизи №1629-15, згідно до якої ринкова (дійсна) вартість мобільного телефону «LG-P 705» станом на 01 квітня 2015 року, складала 1170 грн. ( а.с. 40-43).

Вищезазначені досліджені докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, мають значення для кримінального провадження й відповідають фактичним обставинам справи, та свідчать, що ОСОБА_3 умисними діями, які виразились в заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України.

В ході розгляду клопотання встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вперше скоїв злочин невеликої тяжкості, щиро розкаюється у вчиненому, повністю відшкодував потерпілому завдані збитки, має позитивні характеристики з місця мешкання та навчання, на обліках у лікарів нарколога та психіатра, а також на обліках в службі у справах дітей та кримінальної міліції, не перебуває.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги умови життя і виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього ОСОБА_3, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурората застосуванням до ОСОБА_3 примусових заходів виховного характеру у вигляді застереженняпро недопустимість в подальшому вчинення суспільно-небезпечних діянь та про більш суворі правові наслідки, які можуть настати в разі продовження ним протиправної поведінки чи вчинення нового злочину та передати його під нагляд батькові ОСОБА_2 строком на один рік,яке сприятиме виправленню та вихованню неповнолітнього ОСОБА_3.

Вирішуючи питання про відшкодування документально підтверджених процесуальних витрат, пов'язаних з залученням експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України при проведені товарознавчої експертизи по кримінальному провадженню, які відповідно наданого розрахунку складають суму 123 грн. 00 коп., суд, вважає необхідним стягнути їх з законного представника неповнолітнього - ОСОБА_2

Керуючись ст.105 КК України, ст.ст.498,500, 501 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_3 примусові заходи виховного характеру, оголосивши йому застереження про недопустимість в подальшому вчинення суспільно-небезпечних діянь та про більш суворі правові наслідки, які можуть настати в разі продовження ним протиправної поведінки чи вчинення нового злочину й передати його під нагляд батька ОСОБА_2 строком на один рік.

Стягнути з законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2 на користь Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України процесуальні витрати у сумі 123 грн. 00 коп. (код ЄДРПОУ 26238495).

Речовий доказ мобільний телефон «LG-P 705» ІМЕІ 1352249058057198, який переданий на відповідальне зберігання за розпискою ОСОБА_7І, ( а.с13-14) вважати повернутим власнику.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська, протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Л.О. Татарчук