Рішення № 4391422, 30.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/45-9/111-31/379

30.07.09

За позовом Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства Теувес

Холдінг «Тегра Україна ЛТД», м. Київ

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс ЛТД»,

м. Київ

Про стягнення 62 031,93 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача Ящишина А.Ф. - пред. по довір.

Від відповідача Косенко Д.В. –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 62 031,93 грн. збитків за Договором № 24 від 02.06.2005р., посилаючись на неналежне виконання відповідачем, як підрядником, умов щодо виконання будівельно-монтажних робіт.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 27/45 від 10.01.2007р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 27/45 від 25.09.2007р. апеляційну скаргу задоволено частково, рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2008р. касаційну скаргу задоволено частково, постанову від 25.09.2007р. та рішення від 10.01.2007р. скасовано, а матеріали справи направлені на новий розгляд.

03 січня 2007р. позивач подав заяву про збільшення позовних вимог на 79 643,67 грн відповідно до ст. 22 ГПК України заява була прийнята судом і в подальшому розрахунок заявлених збитків становив 141 675,60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2008. справі № 27/45 присвоєно № 9/111 та призначено до розгляду на 07.07.2008р.

Ухвалою суду від 07.07.2008р. провадження у справі припинено відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2008р. апеляційну скаргу задоволено, ухвалу № 27/45-9/111 Господарського суду міста Києва від 07.07.2008р. скасовано, а справу передано на розгляд Господарському суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2008р. присвоєно справі № 27/45-9/111 –номер № 31/379 та призначено розгляд спору на 11.12.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2008р. розгляд справи було відкладено на 25.12.2008р., у зв’язку з неявкою представників відповідача.

В судовому засіданні 25.12.2008р. представник позивача заявив клопотання про призначення судово-будівельної експертизи та надав суду питання на вирішення експерта.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2008р. за клопотанням позивача зупинено провадження по справі та призначено судово-будівельну експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

19.05.2009р. на адресу Господарського суду міста Києва надійшов висновок Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 39/40 від 30.04.2009р., матеріали справи № 27/45-9/111-31/379.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2009р. поновлено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 11.06.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2009р. розгляд справи було відкладено на 16.07.2009р., у зв’язку з неявкою представників сторін.

В судовому засіданні 16.07.2009р. було оголошено перерву до 28.07.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 28.07.2009р. було оголошено перерву до 30.07.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2005р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 24 (далі –договір) . Відповідно до правовідносин сторін та умов укладений договір відноситься до виду підрядних та регулюється главою 61 ЦК України.

Згідно п. 2.1 договору підрядник (відповідач) зобов’язувався за завданням замовника (позивача) виконати на свій ризик наступні роботи: будівельно-монтажні роботи; електричні роботи; пуско - налагоджувальні роботи та інші роботи, перелік яких вказаний у Додатку № 1 до договору, а замовник зобов’язувався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п.2.3 договору відповідач зобов’язувався забезпечити в строк якісне виконання робіт згідно договору у відповідності із діючими в Україні нормами та правилами (ДБН, СНіП, ВСН, ГОСТ, ДНАОП, ПУЕ та ін.) і графіком фінансування та проведення робіт; виконати передбачені договором роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією, будівельними нормами та правилами, календарним графіком виконання робіт, поетапними планами робіт, узгодженими з позивачем (п.7.1 договору).

Оскільки позивач не підготував та не передав відповідачу проектно-кошторисну документацію, то останній виконував будівельні роботи керуючись державними будівельними нормами та правилами, що підтверджується листом відповідача № 210 від 01.09.2006р.

В серпні місяці 2005р. відповідачем згідно договору були виконані роботи по капітальному ремонту нежилих приміщень позивача, що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт від 30.08.05р. та від 28.10.05р.

До складу робіт, що здійснювалися відповідачем по капітальному ремонту нежилих приміщень позивача, входили роботи по капітальному ремонту покрівель складських приміщень з влаштуванням шатрової односхилої покрівлі, зокрема складу № 9 (відповідно до Акту приймання виконаних підрядних від робіт (форма № КБ-2в) № 6 за серпень 2005р.) та складу № 5 (відповідно до Акту приймання виконаних підрядних від робіт (форма № КБ-2в) № 5 за серпень 2005р.).

При прийманні виконаних підрядних робіт згідно п.2.3.3 договору, позивачем явних та видимих порушень у роботах відповідача виявлено не було. Сторонами на виконання умов договору було підписані вказані вище Акти приймання виконаних підрядних робіт №5 та № 6, а також Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) за серпень та жовтень 2005р.

27.08.2006р. внаслідок вітрового навантаження частина покрівель нежилих приміщень –складу № 9 та складу № 5 –була пошкоджена.

Згідно ч.3 ст. 853 ЦК України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

28.08.2006р. позивач у відповідності до п.10.1 договору звернувся до відповідача з вимогою направити представника для участі у складанні дефектного акту за наслідками руйнування покрівлі (лист № 210 від 01.09.2006р.).

Про те відповідач у листі № 210 від 01.09.2006р. відмовився направити свого представника для участі у складанні дефектного акту, обґрунтовуючи тим, що виконання ним робіт велося у суворій відповідності з технічним замовленням позивача та вимогами ДБН.

04.09.2006р. позивачем було складено Дефектний акт покрівлі складу № 5 та Дефектний акт покрівлі складу № 9.

10.01.06р. позивач у судовому засіданні подав заяву про збільшення нарахованих збитків на суму 75 643,67 грн., у зв’язку з подальшим руйнуванням покрівлі складу № 5, про що було складено Дефектний акт від 25.12.06р., який відповідач також відмовився підписувати.

Згідно п.10.1 договору відповідач гарантує можливість безперервної і нормальної експлуатації об’єкта протягом 12 місяців з моменту підписання акту вводу у експлуатацію.

Відповідно до ч.1 ст. 859 ЦК України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.

Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру (ч.1 ст. 857 ЦК України).

Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду (ч.1 ст. 860 ЦК України).

У ДБН.А.3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Основні положення», дані державні будівельні норми встановлюють порядок, основні вимоги і умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів незалежно від їх форми власності та призначення, способу проведення будівельних робіт і поширюються на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переозброєння, реставрацію, капітальний ремонт об’єктів, споруд, приміщень підприємств, їх окремих черг, пускових комплексів, не передбачено оформлення акта введення в експлуатацію щодо покрівель складських приміщень.

Таким чином, перебіг гарантійного строку розпочався з моменту підписання позивачем та відповідачем Актів прийому виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) № 5 та № 6 за серпень 2005р.

Згідно до п.10.2 відповідач зобов’язувався усунути протягом гарантійного періоду всі недоліки, які вказані у дефектному акті.

Як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди, навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

До того ж саме Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

Відповідач не надав суду безумовних доказів, які б підтверджували відсутність його вини.

Позивач надав суду в якості письмового доказу Технічний звіт № 488 обстеження технічного стану будівельних конструкцій складу № 5 заводу по переробці олійних культур в м. Гайсин по вул. Станційна, 6 Вінницької області, який на замовлення позивача зробило Приватне підприємство «Будівельно-випробувальна лабораторія Вінницябуд».

Відповідно до вищевказаного технічного звіту, фактично виконані роботи відповідачем по влаштуванню покрівлі не відповідають вимогам державних будівельних норм. Кріплення шатрової покрівлі виконано з порушенням будівельних норм і правил, воно виявилося недостатнім і при вітровому (парусному) навантаженні виник відрив кріплення і руйнування конструкції покрівлі.

Для вирішення питань, які потребують спеціальних знань суд призначав судово-будівельну експертизу.

Вінницьке відділення Київського НДІ СЕ провели експертизу висновки якої залучені до матеріалів справи.

Слід зазначити, що експерт проводив огляд покрівлі складських приміщень і в тексті висновку вказав (п. 8.9.), що покрівля складського приміщення № 9 знаходиться у доброму фізичному стані

Позивач зазначає, що змушений був здійснити невідкладні роботи щодо відновлення стану покрівлі, оскільки в даній будівлі зберігалися, обладнання та майно, яке у разі пошкодження могло стати непридатним для подальшого використання.

Позивач наголошує, що самостійно за власний рахунок здійснив роботи по відновленню пошкодженої покрівлі складу № 9, а тому на день огляду вона дійсно вже знаходилася у доброму фізичному стані.

В тексті висновку експертизи зазначається, що покрівля складського приміщення № 5 відсутня. У висновку експерта (п. 5.6.) зазначається, що встановити ринкову вартість робіт по реконструкції та капітальному ремонту покрівель цих складів, не визнається можливим. Разом з тим, при проведенні дослідження було встановлено, що найбільш вірогідною причиною пошкодження покрівлі двох складських приміщень стало вітрове навантаження у сукупності з порушенням технології виконання робіт.

Суд приймає до уваги, зазначені причини пошкодження та досліджений експертом стан покрівлі та приходить до висновку, що частково з вини відповідача допущено порушення технології виконання робіт на об’єктах.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб'єкту права, законні інтереси якого порушено (ч.1 ст. 224 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: (1) вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; (2) додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; (3) неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Оскільки відповідач не виправив недоліки, які були вказані позивачем у дефектних актах, протягом гарантійного періоду, то позивач вимагає стягнути з відповідача 141 675,60 грн. збитків, що полягають у витратах останнього по оплаті вартості матеріалів, робіт відповідача в частині ремонту покрівель нежилих приміщень, що були пошкодженні.

Позивач у позовній заяві навів детальний розрахунок завданих відповідачем збитків, з урахуванням Тимчасової методики розрахунку збитку (збитків), заподіяного порушенням господарських договорів, схваленою Державною комісією Ради Міністрів СРСР з економічної реформи 21.12.1990р., яка діє в тій частині, що не суперечить чинному законодавству України.

Суд вважає наданий позивачем розрахунок збитків обґрунтованим, вимоги позову доведеними, але визнає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача 84 000 грн.

Позивач у позовній заяві також просить суд стягнути з відповідача 4200,00 грн. вартості робіт по обстеженню технічного стану складу № 5, які виконані «Будівельно-випробувальною лабораторією Вінницябуд».

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1 ст.22 ЦК України).

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (ч.2 ст.22 ЦК України).

Позивач уклав з Приватним підприємством «Будівельно-випробувальна лабораторія Вінницябуд»06.09.2006р. Договір на виконання робіт № 105, відповідно до якого останнє зробило обстеження технічного стану складу № 5 заводу по переробці олійних культур в м. Гайсин, вул. Станційна, 6.

Згідно п. 2.1 вищевказаного договору загальна вартість робіт становила 4 200 грн.

Позивач перерахував Приватному підприємству «Будівельно-випробувальна лабораторія Вінницябуд»4200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 183 від 06.09.2006р.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення 4 200 грн. грошових коштів з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково, а саме, у розмірі –88 200 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, сплати державного мита та витрат на проведення експертизи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 837 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс»(04114, м. Київ, вул. Полупанова, 16, код ЄДРПОУ 30531000), з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства Теувес Холдинг «Тегра Україна ЛТД»(01015, м. Київ, вул. Старонаводницька,13, оф.126Г, код ЄДРПОУ 21670383) суму збитків у розмірі 88 200 (вісімдесят вісім тисяч двісті) грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 4 692 (чотири тисячі шістсот дев’яносто дві) грн., державне мито у розмірі 882 (вісімсот вісімдесят дві) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 118 грн. (сто вісімнадцять) грн.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Н. І. Качан

Дата підписання рішення 06 серпня 2009 року.