Рішення № 4390186, 12.08.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.08.09 р. Справа № 1/202

за позовом: Державного підприємства “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” м. Дніпропетровськ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк з іноземним капіталом “Промекономбанк” м. Донецьк

про стягнення 136 370 грн. 60 коп.

Суддя З.П. Азарова

Представники

Від позивача: Василенко В.Л. - представник

Від відповідача: Каримов А.А. - представник

В засіданні брали участь

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” звернулось з позовом до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк з іноземним капіталом “Промекономбанк” про стягнення пені у сумі 96 706 грн. 02 коп., індексу інфляції у сумі 27 576 грн. 33 коп., річних у сумі 12 088 грн. 25 коп.

В обґрунтування позову позивач надав: договір на обслуговування банківського рахунка № 864 від 15.09.2006р., платіжне доручення № 68 від 16.04.2009р., претензію № 157/п-79 від 29.04.2009р., фіскальний чек від 29.04.2009р., опис вкладення у цінний лист.

У судовому засіданні відповідач пояснив, що у банківській сфері склалася несприятлива економічна ситуація, але незважаючи на це банком були прийняті заходи щодо виконання обов’язків перед клієнтом і переказ грошових коштів був здійснений. Вважаючи значний розмір пені, банк заявив клопотання про зменшення її розміру.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 15.09.2006р. Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк з іноземним капіталом “Промекономбанк” та Державне підприємство “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” уклали договір на обслуговування банківського рахунка № 864, згідно з яким банк прийняв на себе зобов’язання відкрити клієнту рахунок відповідно до Інструкції Національного банку України № 492 від 12.11.2003р. “Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків в національній та іноземних валютах” зі змінами та доповненнями, здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а також приймати та зараховувати відправлені клієнту грошові кошти, які йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування та видачу відповідних сум з рахунку, здійснювати інші операції по рахунку, а клієнт зобов’язався здійснювати оплату за розрахунково-касове обслуговування.

Відповідно до вимог статті 8.2 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, банк зобов’язаний виконати доручення клієнтів, що містяться в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку в день його надходження. Банки та клієнти мають право передбачати в договорах інші строки виконання. Пункт 3 статті 1068 Цивільного кодексу України також встановлює, що банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно з пунктом 2.1.1 договору банк має право використовувати грошові кошти клієнта, які зберігаються на рахунку, гарантуючи їх наявність та проведення операцій згідно з нормативними актами Національного банку України, а відповідно до пунктів 2.2.1, 2.2.3 договору клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим договором послуг.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутність конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивач ініціював платіжне доручення № 68 від 16.04.2009р. для здійснення переказу готівки в сумі 3 064 036 грн. 36 коп., яке було виконано банком 03.06.2009р., тобто з порушенням встановленого строку для виконання.

Стаття 32 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” передбачає, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ та строків завершення переказу, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне (пізніше наступного дня після отримання відповідного документа згідно з Інструкцією Національного банку України № 22 від 21.01.2004р. “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” зі змінами та доповненнями) або невірне списання з вини банка суми з рахунка клієнта, банк сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно або невірно зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочки. Факт порушення строку виконання доручення клієнта банком не оспорений, тому позивач правомірно нарахував пеню в сумі 96 706 грн. 02 коп. і вона підлягає задоволенню. Однак, суд враховує пояснення відповідача та надані докази в обґрунтування фінансового становища банку, ту обставину, що банк прийняв відповідні заходи та виконав платіжне доручення клієнта. Стягнення значної суми пені призведе до усугублення економічної ситуації банку. Тому, приймаючи до уваги викладене, суд знаходить можливим зменшити розмір пені до 10 000 грн. 00 коп.

Щодо пред’явлених вимог про стягнення індексу інфляції у сумі 27 576 грн. 33 коп., річних у сумі 12 088 грн. 25 коп. згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, то вони заявлені необґрунтовано та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За приписами вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже вказаною статтею передбачена відповідальність, яка стосується боржника за порушення грошового зобов’язання. Грошовим є зобов’язання, за яким боржник зобов’язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів. У розглядаємій справі банк не є боржником, а позивач не є кредитором банку у розумінні вищезазначеної статті Цивільного кодексу України.

Взаємовідносини між банком та позивачем складаються за договором на обслуговування рахунку, правова природа якого регулюється статтею 1066 Цивільного кодексу України, а саме: за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Таким чином, через договір банківського рахунку виникають відносини щодо прийняття і зарахування грошових коштів та виконання доручення клієнтів про виконання платежів. У таких відносинах банк визнається повіреним клієнта, а відповідальність за невиконання вказаного договору настає згідно Закону або умов укладеного договору, і, на думку суду, стаття 625 ЦКУ у даних відносинах не може застосовуватися.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 83 п.3, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державного підприємства “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк з іноземним капіталом “Промекономбанк” (83062, м. Донецьк, пр-т Ленінський, б. 4, МФО 334992, ЄДРПОУ 20058668, св-во про реєстрацію № 194 від 25.08.1993р.) на користь Державного підприємства “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” (49047, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька,1, р/р 26001132026114 ЗАТ КБ “Приватбанка” м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЗКПО 14308368) пеню у сумі 10 000 грн. 00 коп., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 967 грн. 06 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 223 грн. 38 коп.

В іншій частині відмовити.

В судовому засіданні 12.08.2009р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Азарова З.П.

Рішення підписано 13.08.2009р.