Рішення № 4390088, 15.08.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.08.09р.

Справа № 7/118-09

За позовом Державного підприємства "Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова", м. Дніпропетровськ

До Українсько –Канадського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮМК", м. Дніпропетровськ

Про стягнення 191 669, 59 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

Від позивача: провідний юрисконсульт Магомедова З.Н., дов. № 157/903 від 23.12.2008р.;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (м. Дніпропетровськ) просить стягнути з Українсько –Канадського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮМК" (м. Дніпропетровськ) загальну суму заборгованості у розмірі 191 669, 59 грн., яка складається з: основного боргу у розміру 140 000, 00 грн., пені за прострочення виконання зобов’язання за період прострочення з 02.07.2008р. по 02.01.2009р. у розмірі 25 900, 00 грн., 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов’язання з 02.07.2008р. по 30.04.2009р. у розмірі 7 709, 59 грн., суму від інфляції, розраховану від суми боргу із застосуванням індексів інфляції за вересень 2008 року - березень 2009 року, у розмірі 18 060,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов’язань по поверненню позики за договором позики від 12.04.2007р. № 07-217 у розмірі 140 000, 00 грн. у встановлений договором строк.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Відповідач надав відзив на позов, яким підтверджує заборгованість за договором позики у сумі 140 000, 00 грн. та просить розглянути справу без участі його представника.

Розгляд справи відкладався з 07.07.2009р. на 04.08.2009р.

В судовому засіданні 04.08.2009р. за погодженням представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до умов договору позики № 07-217 від 12.04.2007р., укладеного між Державним підприємством "Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (м. Дніпропетровськ), як позикодавцем, та Українсько –Канадським товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮМК" (м. Дніпропетровськ), як позичальником, (надалі –Договір) Державне підприємство "Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" надало Українсько –Канадському товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮМК" позику у сумі 220 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку від 17.04.2007р. з посиланням на платіжне доручення № 2918 на суму 100 000, 00 грн. та платіжним дорученням № 2928 від 19.04.2007р. на суму 120 000, 00 грн.

Позикодавець за умовами договору надав позичальнику безвідсоткову позику (п.1.1. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору відповідач зобов’язався повернути суму позики в строк до 30 червня 2007 року. Додатковою угодою № 1 від 28.06.07р. до Договору сторони Договору змінили строк повернення позики, позика підлягає поверненню в строк до 30.06.2008р.

Позивач посилається на обставини не повернення відповідачем позики у встановлений Договором строк в повному обсязі, наявність боргу у сумі 140 000, 00 грн., що і є причиною спору.

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на умови Договору строк повернення позики є таким, що настав.

Матеріалами справи підтверджується часткове повернення позики відповідачем, а саме 80 000, 00 грн.

Відповідач доказів повернення позики у повному обсязі не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував, підтвердив у відзиві на позовну заяву залишок суми боргу у розмірі 140 000, 00 грн.

Також, станом на 30.06.2009р. позивач та відповідач склали акт звірки взаєморозрахунків, який підтверджує заборгованість відповідача перед позивачем у спірних правовідносинах у сумі 140 000, 00 грн.

З огляду на викладене, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача неповерненої суми позики у розмірі 140 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов’язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних за період прострочення з 02.07.2008р. по 30.04.2009р. у розмірі 3 486, 58 грн. та суми від інфляції, розрахованої із застосуванням індексів інфляції за вересень 2008 року –березень 2009 року, у розмірі 18 060, 00 грн.

В решті вимог щодо стягнення 3% річних позов задоволенню не підлягає, оскільки позивач допустив помилку в розрахунку у визначенні кількості днів прострочення за період з 02.07.2008р. по 30.04.2009р.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за час прострочення повернення позики у сумі 25 900, 00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).

Договір не встановлює відповідальності відповідача за прострочення повернення позики у вигляді пені.

Як на підстави стягнення пені позивач посилається на ч.2 ст. 231 ГК України, згідно з якою, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, то за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1% від суми зобов’язання за кожен день прострочення.

Між тим, ст. 231 ГК України визначає лише розмір штрафних санкцій. А відповідно до ст. 199 ГК України до відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За наведеними вище положеннями Цивільного кодексу України виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Ні закон, ні Договір щодо спірних правовідносин не встановлюють забезпечення виконання зобов’язання неустойкою.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Українсько –Канадського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮМК" (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1, ідентифікаційний код 14367491, рахунок 26000114039001 у Південному відділенні ЗАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровська, МФО 305299) на користь Державного підприємства "Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (49047, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1, ідентифікаційний код 14308368, рахунок 26001132026114 в ЗАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровська, МФО 3052299) основний борг у сумі 140 000 (сто сорок тисяч) грн. 00 коп., 3% річних у сумі 3 486 (три тисячі чотириста вісімдесят шість) грн. 58 коп., суми від інфляції у розмірі 18 060 (вісімнадцять тисяч шістдесят) грн. 00 коп., витрати по оплаті державного мита у сумі 1 615 (одна тисяча шістсот п'ятнадцять) грн. 47 коп., витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 263 (двісті шістдесят три) грн. 38 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог –відмовити.

Суддя Л.А.Коваль