Ухвала суду № 43891338, 21.10.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"21" жовтня 2011 р. Справа № 2а/1770/1371/2011

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Зарудяної Л.О.

ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання Бєляєвої Т.В. ,

за участю сторін:

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекція на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "18" липня 2011 р. у справі № 2а/1770/1371/2011 за позовом Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство " Володимирецький держспецлісгосп" до ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2011 року ОСОБА_3 підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп»( далі - ДП СЛАП "Володимирецький держспецлісгосп" звернулося з адміністративним позовом до ОСОБА_2 обєднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2010р. №0000592340/0 про визначення податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі 216925,50гн. (у т.ч.: 144617,00грн. за основним платежем, 72308,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), від 20.09.2010р. №0018421740/0 про визначення податкового зобовязання за платежем податок з доходів фізичних осіб в загальній сумі 6100,92гн. (у т.ч.: 2033,64грн. за основним платежем, 4067,28грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

На обгрунтування вимог позивач зазнав, що акт перевірки, на підставі якого прийняті вказані податкові повідомлення-рішення, не відображає фактичних обставин справи, зазначені в ньому порушення вимог податкового законодавства є надуманими, не підтверджені документами, а відтак, на думку позивача, податкові повідомлення-рішення є незаконними і підлягають скасуванню.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18 липня 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасувано податкові повідомлення-рішення ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції від 20.09.2010р. №0000592340/0, від 20.09.2010р. №0018421740/0.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 ОДПІ порушує питання про скасування постанови в частині задоволення позовних вимог з прийняттям нової про відмову у позові з підстав неповного з"ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права . Зокрема, вказує ОСОБА_2 ОДПІ, суд дійшов помилкового висновку про те, що позивач підпадає під дію ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" і може обирати спеціальний режим оподаткування. Крім того, суд, на думку ОДПІ, не дав правильної правової оцінки обставинам оподаткування додаткових благ працівників, які отримували паливну норму.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обєднаною державною податковою інспекцією з 18.08.2010р. по 01.09.2010р. проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.06.2010р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 06.09.2010р. №1034/23/32626235 (а.а.с.13-39), у якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема:

- пп.7.3.1, п.7.3 ст.7, п.8-1.1 ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 144617,00грн. у тому числі: березень 2009 року 13503,00грн., квітень 2009 року 2859,00грн., травень 2009 року 11088,00грн., червень 2009 року 10218,00грн., липень 2009 року 6791,00грн., серпень 2009 року 5977,00грн., вересень 2009 року 8772,00грн., жовтень 2009 року 9192,00грн., листопад 2009 року 10113,00грн., грудень 2009 року 16004,00грн., січень 2010 року 4956,00грн., лютий 2010 року 6405,00грн., березень 2010 року 11868,00грн., квітень 2010 року 4324,00грн., травень 2010 року 8238,00грн., червень 2010 року 14491,00грн.;

- п.1.15 ст.1, пп.3.1.3 п.3.1 ст.3, пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.«а» п.19.2 ст.19, пп.«а» пп.20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-IV (із змінами та доповненнями), а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб за період з 01.10.2008р. по 30.06.2010р. на загальну суму 2033,64грн., у тому числі: IVкв. 2008 року 582,12грн., 2009 рік 1020,60грн., Iкв. 2010 року 430,92грн.

На підставі акта перевірки від 06.09.2010р. №1034/23/32626235 ОСОБА_2 ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.09.2010р. №0000592340/0 про визначення податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі 216925,50гн., у т.ч.: 144617,00грн. за основним платежем, 72308,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення від 20.09.2010р. №0018421740/0 про визначення податкового зобовязання за платежем податок з доходів фізичних осіб в загальній сумі 6100,92гн., у т.ч.: 2033,64грн. за основним платежем, 4067,28грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.а.с.11-12).

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку, однак податковими органами скарги залишені без задоволення.

Як встановлен осудом, ОСОБА_3 підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» зареєстроване як юридична особа 04.11.2004р., видами діяльності за КВЕД позивача є: 02.01.1 лісівництво та лісозаготівлі, 20.5 виробництво інших виробів з деревини та корка, соломки і матеріалів для плетіння, 52.46.0 роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом, 20.1 лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини, 20.4 виробництво деревяної тари, 60.24.1 діяльність автомобільного вантажного транспорту, 02.01.2 одержання продукції лісового господарства, 51.31 оптова торгівля фруктами та овочами; 02.02 надання послуг у лісовому господарстві, 20.3 виробництво деревяних будівельних конструкцій та столярних виробів. Вказані обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА №184390 (т.1 - а.а.с.82-85).

З 01.01.2009р. ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» зареєстроване органом державної податкової служби як субєкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за видом діяльності надання послуг у лісовому господарстві, а з 06.03.2009р. за видами діяльності одержування продукції лісового господарства, надання послуг у лісовому господарстві, лісівництво та лісозаготівлі, що підтверджується заявами позивача про реєстрацію від 20.01.2009р., від 24.02.2009р. та свідоцтвом серії НБ №070021 (№100206049) (т.1 а.а.с.10, 74-77).

Відповідно до обраного режиму оподаткування позивачем сума податку на додану вартість залишалася у розпорядженні підприємства, при цьому за період з 06.03.2009р. по 30.06.2010р. ця сума становить 144617,00грн. Так, за спеціальним режимом оподаткування обсяг поставки за 10 місяців 2009 року з 06.03.2009р. по 31.12.2009р. складав 530514,00грн., сума податку на додану вартість - 94517,00грн., обсяг поставки за 6 місяців 2010 року з 01.01.2010р. по 30.06.2010р. складав 285232,00грн., сума податку на додану вартість 50100,00грн., що підтверджується деклараціями з податку на додану вартість (скороченими) ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» та відповідними первинними документами (т.1 - а.а.с.88-250; т.2 а.с.1-250; т.3 а.а.с.1- 250; т.4 1-250; т.5 а.а.с.1- 6).

Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства визначений у ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" , за приписами п.п. 8-1.1 якої будь-яка юридична або фізична особа, яка провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства, лісового господарства, рибальства, з обробки чи переробки такої виробленої нею продукції, а також з надання супутніх послуг, визначених цією статтею, може обрати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість.

Аналогічні приписи містяться у п. 26 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 року № 79 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 року за № 208/4429 .

Пунктом 8-1.2 ст.8-1 Закону №168/97-ВР передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно з п.8-1.6 ст.8-1 Закону №168/97-ВР сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Підпунктом 8-1.15.7 пункту 8-1.15 ст.8-1 Закону №168/97-ВР передбачено, що Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим відповідно до Закону України "Про стандартизацію".

На виконання вказаної норми Закону №168/97-ВР Кабінетом Міністрів України постановою від 21.01.2009р. N23 затверджено Перелік видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин (далі Перелік №23).

Згідно з Переліком №23 лісівництво та лісозаготівлі, а саме: вирощування будівельного лісу - посадка, підсадка саджанців, охорона лісу та лісосік, вирощування молодого порослевого лісу та балансової деревини, вирощування лісосадивних матеріалів, вирощування різдвяних ялинок, лісозаготівлі, рубання лісу та виробництво ділової деревини такої як колоди, стовпи, жердини, одержування паливної деревини, вирубування (дерев) лісу з метою зробити землі придатними для сільськогосподарського виробництва, вирощування рослинних матеріалів для плетіння, - є тими видами діяльності, на які поширюється спеціальний режим оподаткування, передбачений ст.8-1 Закону №168/97-ВР.

Для підприємств, які провадили діяльність у сфері лісового господарства (як і для підприємств сільського господарства та рибальства), на момент виникнення спірних правовідносин спеціальний режим оподаткування поширювався лише на операції, що здійснювалися в межах діяльності, визначених Законом №168/97-ВР і Переліком №23, та в результаті яких відбувалася поставка сільськогосподарських товарів, що відповідають визначенню, наданому п.8-1.7 ст.8-1 Закону №168/97-ВР.

Відповідно до п.8-1.7 ст.8-1 Закону №168/97-ВР сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Вказаній нормі не суперечить п.2.15 ст.2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004р. N1877-IV, згідно з яким сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).

Відповідно до пп.8-1.15.6 п.8-1.15 ст.8-1 Закону №168/97-ВР обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб).

Національний класифікатор України ДК 009:2005 «Класифікація видів економічної діяльності» затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.12005р. №375.

За визначенням КВЕД:

- перероблення це технологічний процес, здійснення якого змінює форму, властивості або склад сировини, напівфабрикатів або в окремих випадках, готової продукції з метою отримання нової продукції;

- оброблення це технологічний процес, який здійснюється з метою збереження певних видів продукції, надання їм деяких властивостей або для упередження шкідливого впливу, який може виявлятися у результаті їх використання. Наприклад, оброблення сільськогосподарських культур, деревини, металів або оброблення відходів.

Як зазначалося судом вище, одними з основних видів діяльності ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» за КВЕД є: 02.01.1 лісівництво та лісозаготівлі, 02.01.2 одержання продукції лісового господарства, 02.02.0 надання послуг у лісовому господарстві.

Товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД група 06, код НОМЕР_1, назва дерева лісові, вирощуються або заготовлюються безпосередньо платником податку позивачем.

Як встановлено у ході судового розгляду та підтверджено актом перевірки від 06.09.2010р. №1034/23/32626235 у періоді,що підлягав перевірці підприємство отримувало доходи від реалізації продукції (проводило основну діяльність), а саме: ділової деревини, техсировини (дрова паливні, баланси, пиловник, жердки, фансировина, рубанці та ін. (а.21 акта перевірки).

Товари групи 44 «деревина і вироби з дерева» за УКТ ЗЕД є продуктом переробки товарів групи 06 за кодом НОМЕР_1 «дерева лісові», а отже є сільськогосподарськими товарами відповідно до вимог п.8-1.7 ст.8-1 Закону №168/97-ВР, адже, як це передбачено згаданою нормою, товар «дерева лісові» вирощений безпосередньо платником податку субєктом спеціального режиму оподаткування та ним же перероблений, у результаті чого створено новий продукт групи 44 УКТ ЗЕД «деревина і вироби з дерева». Крім цього, продукт переробки товару групи 06 за кодом НОМЕР_1 «дерева лісові» є товари, які не можливо віднести до інших товарних груп за УКТ ЗЕД, окрім групи 44.

У Законі №168/97-ВР прямо не вказано, що сільськогосподарськими є товари, зазначені у групі 44 УКТ ЗЕД «деревина і вироби з дерева», проте опосередковано ці товари зазначені у ст.8-1 Закону №168/97-ВР, як продукти обробки (переробки) товарів, що зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД.

Вказаним спростовується посилання податкового органу на Примітку до групи 06 за УКТ ЗЕД та той факт, що позивачем, у періоді, який підлягав перевірці, не здійснювалася реалізація живих дерев та рослин, включаючи розсаду овочів, що поставляються з парників, оранжерей чи розсадників для висадки чи для декоративних цілей, адже реалізовані позивачем товари є наслідком заготівлі та предметом обробки (переробки) живих дерев.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач підпадає під поняття сільськогосподарського підприємства, визначеного у ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" , а тому відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині.

Суд також встановив, що ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» у періоді, що підлягав перевірці, для власних працівників у кількості 90 осіб видавалася паливна норма дрова соснові 4,2м куб. за ціною 34,50грн. за м куб., що підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні товарно-транспортними накладними від 06.10.2008р. №355, від 17.10.2008р. №363, від 05.11.2008р. №383, від 05.11.2008р. №385, від 06.11.2008р. №387, від 06.11.2008р. №388, від 06.11.2008р. №389, від 06.11.2008р. №390,від 14.11.2008р. №402, від 19.11.2008р. №407, від 25.11.2008р. №420, від 25.11.2008р. №421, від 28.11.2008р. №428, від 28.11.2008р. №430, від 28.11.2008р. №431, від 28.11.2008р. №432, від 02.12.2008р. №435, від 10.12.2008р. 3461, від 12.12.2008р. №469, від 22.12.2008р. №485, від 23.12.2008р. №496, від 26.12.2008р. №503, від 29.12.2008р. №508, від 30.12.2008р. №511, від 30.12.2008р. №512, від 30.01.2009р. №36, від 27.02.2009р. №82, від 05.03.2009р. №95, від 10.03.2009р. №101, від 16.03.2009р. №109, від 19.03.2009р. №120, від 19.03.2009р. №121, від 19.03.2009р. №122, від 30.03.2009р. №145, від 31.03.2009р. №161, від 05.08.2009р. №232, від 13.08.2009р. №236, від 31.08.2009р. №246, від 14.09.2009р. №253, від 25.09.2009р. №262, від 25.09.2009р. №263, від 02.10.2009р. №270, від 06.10.2009р. №271, від 16.11.2009р. №298, від 18.11.2009р. №299, від 01.12.2009р. №306, від 01.12.2009р. №307, від 04.12.2009р. №309, від 08.12.2009р. №314, від 08.12.2009р. №315, від 08.12.2009р. №316, від 11.12.2009р. №322, від 11.12.2009р. №323, від 11.12.2009р. №325, від 16.12.2009р. №330, від 17.12.2009р. №333, від 18.12.2009р. №335, від 24.12.2009р. №337, від 25.12.2009р. №338, від 25.12.2009р. №339, від 28.12.2009р. №340, від 29.12.2009р. №341, від 29.12.2009р. №342, від 29.12.2009р. №343, від 29.1.22009р. 3345, від 29.12.2009р. №346, від 29.12.2009р. №347, від 29.12.2009р. №348, від 29.12.2009р. №349, від 29.12.2009р. №350, від 03.03.2010р. №44, від 09.03.2010р. №49, від 09.03.2010р. №50, від 10.03.2010р. №54, від 11.03.2010р. №59, від 12.03.2010р. №64, від 16.03.2010р. №68, від 16.03.2010р. №69, від 02.04.29010р. №91, від 06.04.2010р. №92, від 15.04.2010р. №93, ввід 28.04.2010р. №102, від 29.04.2010р. №103, від 30.04.2010р. №105, від 19.05.2010р. №118, від 25.05.2010р. №128, від 27.05.2010р. №130, від 02.06.2010р. №141, від 18.06.2010р. №157, від 25.06.2010р. №163.

Надання працівникам паливної норми в розмірі 4,2м куб. на рік передбачено п.8.13 розд. VIII Колективного договору ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» на 2008-2010 роки, схваленого на загальних зборах трудового колективу 15.02.20008р. (протокол №9) (т.1 - а.а.с.86-87).

Згідно з прайс-листами на продукцію ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» ціна паливної норми для працівників у період з 06.10.2008р. по 11.11.2008р. за 1 м куб. становила 34,50грн., а у період з 12.11.2008р. по 30.06.2010р. - 36,00грн. Ціна дров паливних для реалізації населенню у ці ж періоди за 1 м куб. становила відповідно - 69,00грн. та 72,00грн. Формування цін позивачем здійснювалося на підставі калькуляцій собівартості за ці ж періоди. (т.1 а.а.с.70-73, 79-81).

За змістом пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону N889-IV до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо.

Згідно з п.1.1 ст.1 Закону N889-IV додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).

При цьому, пп.«е» пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону N889-IV передбачено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Звичайна ціна на момент виникнення спірних правовідносин встановлювалася за правилами п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. N334/94-ВР (далі Закон N334/94-ВР), залежала від умов продажу товару і повинна була відповідати справедливій ринковій ціні в Україні.

Відповідно до пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону N334/94-ВР звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом не встановлено інше. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Як вбачається з акта перевірки від 06.09.2010р. №1034/23/32626235, підставою для донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб став висновок ревізорів про реалізацію позивачем власним працівникам паливної норми (дров соснових) за ціною, нижчою від ціни, за якою здійснювалася реалізація дров соснових населенню.

Згідно з п.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону N334/94-ВР для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Вирішуючи спір в цій частині, місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що ототожнюючи ціну реалізації дров соснових населенню зі звичайною ціною товару податковий орган діяв не у межах зазначеної норми законодавства, оскільки не використовував інформацію про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

Згідно з пп.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону N334/94-ВР обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

У ході судового розгляду не встановлено обставин щодо звернення ОСОБА_2 ОДПІ до позивача із відповідним запитом.

Підпунктом 1.20.10 п.1.20 ст.1 Закону N334/94-ВР передбачено, що донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Порядок застосування органами державної податкової служби непрямих методів на момент виникнення спірних правовідносин було врегульовано пп.4.3.1, пп.4.3.2, пп.4.3.4, 4.3.5 п.4.3 ст.4 Закону №2181-III.

Так, за приписами пп. 4.3.5 п.4.3 ст.4 Закону №2181-III рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

Разом з тим, судом встановлено, що рішення про застосування непрямих методів для визначення суми податкового зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб податковим органом не приймалося.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що не може вважатися доведеним податковим органом той факт, що ціна дров соснових, реалізованих позивачем власним працівникам як паливна норма, є нижчою за звичайні ціни.

Доводи апеляційної скарги наведених висновків не спростовують.

Отже, суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18 липня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: Л.О. Зарудяна

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство " Володимерицький держспецлісгосп" вул.Поліська 24,смт.Володимирець,Рівненська область,34300

3- відповідачу ОСОБА_2 об'єднана державна податкова інспекція м-н.Будівельників 1,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400