Ухвала суду № 43890416, 03.10.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"03" жовтня 2011 р. Справа № 2а/1770/941/2011

номер рядка статистичного звіту 8.2.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Бондарчука І.Ф.

ОСОБА_1,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "17" травня 2011 р. у справі № 2а/1770/941/2011 за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Вежа" до ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.05.2011р. позовна вимоги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Вежа" задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції від 9 лютого 2011 року № 0000031601/0.

Не погоджуючись з винесеною судом першої інстанції постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив постанову від 17.05.2011р. скасувати та прийняти новий судовий акт про відмову в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі, ОСОБА_2 ОДПІ Рівненської області зазначає, зокрема, що відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 09.02.2011р., прийнятого скаржником.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги , виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.2.2.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі - закон) (чинного на момент спірних правовідносин) контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Як встановлено судом першої інстанції, 9 лютого 2010 року ОСОБА_2 обєднаною державною податковою інспекцією (Острозьке відділення) проведена невиїзна документальна перевірка ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Вежа" щодо своєчасності сплати податку на додану вартість за жовтень 2010 року. За результатами перевірки складений акт № 16-13980230 від 09.02.2011р.

Перевіркою встановлено порушення п.57.1. ст.57 розділу ІІ та п.203.2 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, а саме платником податку на додану вартість несвоєчасно сплачено податок на додану вартість. На підставі даного акту ОСОБА_2 ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000031601/0 від 09.02.2011 року про визначення розміру штрафу в сумі 283,46грн. за затримку на 28 календарних днів граничного строку сплати суми податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 2834,64 грн.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість дій ОСОБА_2 ОДПІ вимогам законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, судом апеляційної інстанції враховується наступне.

Згідно з п. 5.3.1 ст. 5 Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. 4.1.4 а) Закону для податкового періоду, що дорівнює календарному місяцю, декларація подається протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем цього місяця, то останній день сплати ПДВ припадає на 30 число місяця, наступного за звітним.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону визначено принцип рівності бюджетних інтересів. З цією метою встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку (пункт 7.7 статті 7 Закону).

Підсумовуючи вищевказане, слід вказати, що грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Як визначено п.6 ст. 7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками. Аналогічно, відповідно до Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2003 р. за №768/8089, платник відповідає за дані, зазначені у квитанції, зокрема і призначення платежу, як необхідний реквізит касового документа.

За наведених умов, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що був чинний на момент подання ТОВ "Вежа" декларації з податку на додану вартість та на момент сплати позивачем податку, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), та Податковим кодексом України, на підставі норм якого органом податкової служби здійснено нарахування штрафних санкцій, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед визначених заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Як свідчать докази, зібрані в матеріалах справи, податкове зобовязання виникло у позивача на підставі податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року № 4459 від 18.11.2010 року.

З урахуванням наведених вище норм, граничний строк сплати податкового зобовязання в сумі 16003 грн. припадає на 30.11.2010 року. Сума податкового зобовязання сплачена позивачем 23.11.2010 року, що підтверджується платіжним дорученням № 213 від 23.11.2010 року, яким визначено призначення платежу - податок на додану вартість за жовтень по строку сплати 30.11.2010 року.

Враховуючи наведене, ТОВ "Вежа" у встановлені законом строки сплачено податок на додану вартість за жовтень 2010 року в повному обсязі.

З огляду на те, що позивач самостійно визначив призначення платежу в платіжному дорученні з зазначенням конкретного періоду, сплата вказаного податку призначалась саме за той період, який вказаний в платіжному дорученні, податковий орган в порушення вимог чинного законодавства здійснив зарахування поточних платежів, сплачених позивачем на підставі платіжного доручення (в якому чітко зазначено призначення платежу, в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів), податкове повідомлення-рішення ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції №0000031601/0 від 09.02.2011 року слід вважати нечинним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, покладених в основу оскарженої постанови.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч.1 ст.200 КАС України).

За наведених умов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скарга ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області задоволенню не підлягає, а постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 17.05.2011р. має бути залишена без змін як законна та обґрунтована.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "17" травня 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: І.Ф.Бондарчук

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Вежа" пр-т Незалежності 1,м.Острог,Острозький район, Рівненська область,35800

3- відповідачу ОСОБА_2 об'єднана державна податкова інспекція Рівненської області вул.Приходька,1а,м.Здолбунів,Рівненська область