Рішення № 4389015, 17.06.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.09р.

Справа № 33/184-09

За позовом Акціонерного товариства "ХІМПРОМ", м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання", м. Павлоград

про стягнення 6 153 грн. 59 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "ХІМПРОМ" звернулось з позовом до господарського суду Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" про стягнення 5 500 грн. 00 коп. –основного боргу за договором купівлі-продажу № 114/7 від 01.10.2008 року, 261 грн. 28 коп. –пені, 359 грн. 66 коп. –інфляційних втрат, 32 грн. 65 коп. –3% річних та витрат по справі.

27.04.2009 року від відповідача надійшла заява в якій він повідомив про зменшення суми основного боргу, а саме сума основного складає 4 000 грн..

В судове засідання 17.06.2009 року представник позивача не з’явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзив та витребувані документи суду не надав. Про слухання справи відповідача було повідомлено належним чином.

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

У судовому засіданні 17.06.2009 р. прийнято рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2008 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 114/7 (далі –Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору продавець зобов’язався поставити покупцеві на умовах і в порядку, передбаченому Договором, товар –(емульсол ТУВ-95), а покупець зобов’язався прийняти товар і оплатити його відповідно до специфікації, яка є невід’ємною частиною Договору.

Відповідно до пункту 3.2. Договору передача товару від продавця до покупця здійснюється по видатковій накладній, в якій зазначаються сторони та найменування поставленого товару, кількість в одиницях виміру, погоджена ціна товару та загальна вартість поставленого товару. Дата, яка вказана у видатковій накладній, є датою поставки товару продавцем.

Згідно з пунктом 4.1. Договору покупець оплачує продукцію по договірним цінам, які вказані в специфікації.

Згідно з пунктом 4.4. Договору форма оплати - 100 % оплата покупцем на розрахунковий рахунок продавця на протязі 20 банківських днів з моменту відвантаження товару. Ї

Позивач, на виконання своїх договірних зобов’язань, поставив відповідачу товар, що підтверджується накладною № 758 від 26.12.2008р. та довіреністю на отримання ТМЦ №595 від 24.12.2008р. (а.с. 13).

Відповідач, свої зобов’язання за Договором в частині оплати товару здійснив частково, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 27-28).

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи відповідачем сплачена заборгованість у розмірі 1 500 грн. 00 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с 27-28).

В частині стягнення заборгованості в розмірі 1 500 грн. 00 коп. –суд вважає за необхідне провадження по справі припинити, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 4 000 грн. 00 коп. доведені і підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п.5.2. Договору у разі порушення виконання зобов’язання по даному Договору сторони сплачують пеню (штраф) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня (штраф), від суми простроченого платежу чи суми несвоєчасної поставки продукції за кожний день прострочення, але не більше 0,05% від суми вказаної в специфікаціях. Пеня за період з 23.01.2009 року по 23.03.2009 року складає 261 грн. 28 коп. та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати складають 359 грн. 66 коп. та 3 % річні –32 грн. 65 коп., які підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення суми основного боргу підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі – 4 000 грн. 00 коп. - основного боргу по договору купівлі-продажу № 114/7 від 01 жовтня 2008 року, 261 грн. 28 коп. –пені, 359 грн. 66 коп. –інфляційних втрат, 32 грн. 65 коп. –3% річних.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В частині стягнення заборгованості в розмірі 1 500 грн. 00 коп. –суд вважає за необхідне провадження по справі припинити, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

2. Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" (51413, м. Павлоград, Дніпропетровська область, вул.Промислова, 1, код ЄДРПОУ 33019165) на користь Акціонерного товариства "ХІМПРОМ" (61099, м.Харків, вул.Автогенна, 12, код ЄДРПОУ 24346849) 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. - основного боргу, 261 (двісті шістдесят одна) грн. 28 коп. –пені, 359 (триста п’ятдесят дев’ять) грн. 66 коп. –інфляційних втрат, 32 (тридцять дві) грн. 65 коп. –3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя

І.А. Рудовська