Ухвала суду № 43889906, 16.09.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"16" вересня 2011 р. Справа № 2а/1770/2233/2011

номер рядка статистичного звіту 8.2.8

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Зарудяної Л.О.

ОСОБА_1,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" червня 2011 р. у справі № 2а/1770/2233/2011 за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Ливарно-механічний завод " "Ісполін" до ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Ливарно-механічний завод "Ісполін"" звернулось в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 об"єднаної державної податкової інспекції Рівненської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.03.2010 року № 0004551740/0 , від 20.04.2010 року № 0004551740/1 та від 02.07.2010 року № 0004551740/2 (за платежем "податок з доходів фізичних осіб" на загальну суму 9303,93 грн.) в частині нарахування податкового зобов'язання на суму 2925,28 грн.

На обгрунтування позову позивач зазначав, що вважає незаконним висновок податкового органу про порушення позивачем норм Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003 року, а саме, у твердженні про необхідність утримання і перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 971,76 грн. із суми визначених перевіркою відсотків за користування позикою за договорами, укладеними з ОСОБА_4 Позивач також вказує на безпідставність висновку податкового органу про те, що за укладеними договорами мають справлятись проценти за користування позикою.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року позов задоволено. Скасувано податкові повідомлення-рішення, винесені ОСОБА_2 об'єднаною державною податковою інспекцією від 05.03.2010 року № 0004551740/0, від 20.04.2010 року № 0004551740/1 та від 02.07.2010 року № 0004551740/2 в частині визначення податкового зобов'язання на суму 2925,28 грн. (основний платіж 981,76 грн., штрафні санкції - 1943,52 грн.).

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 об"єднана державна податкова інспекція порушує питання про скасування постанови та прийняття нової про відмову у позові з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що оскільки за загальним правилом договір позики має бути відплатним ( процентним), і у зв"язку з цим позикодавець має право на одержання процентів від позичальника, то укладений договір позики між підприємством та ОСОБА_4 є відплатним, він підпадає під визначення фінансових послуг, надання яких регулюється Законом про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. Відтак, зазначає податковий орган, позичальнику ОСОБА_4 слід було нарахувати відсотки за користування позикою за обліковою ставкою НБУ в сумі 6478грн.40 коп. Ненараховані відсотки мають бути оподатковані відповідно до п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 ОДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Ливарно-механічний завод "Ісполін", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складено акт від 24.02.2010 року № 31/23/33522271 (а.с.21-25).

За результатами перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004551740/0 від 05.03.2010 року, яким платнику визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб" всього на суму 9303,93 грн., в тому числі за основним платежем 3002,06 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 6301,87 грн. (а.с. 18).

Суд встановив, що у травні 2010 року підприємство уклало два договори позики про зворотну безвідсоткову позику : № 1 від 11.05.2010 року (а.с.33) та № 2 від 14.05.2010 року (а.с.34). Договори укладені між ТзОВ "ЛМЗ "Ісполін" (позикодавець) та працівником підприємства ОСОБА_4 (позичальник).

Згідно з умовами договору № 1 від 11.05.2010 року, позикодавець надає позичальнику безвідсоткову позику у готівковій формі 80 000 (вісімдесят тисяч) грн., а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві ту ж саму суму грошей у строк до 11 травня 2010 року.

Згідно з умовами договору № 2 від 14.05.2010 року, позикодавець надає позичальнику безвідсоткову позику у готівковій формі 80 000 (вісімдесят тисяч ) грн., а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві ту ж саму суму грошей у строк до 14 травня 2010 року.

Пунктом 2.2 договорів визначено, що позика надається на зворотній і безпроцентній основі.

На виконання вищевказаних договорів підприємство надало безвідсоткову зворотну позику ОСОБА_4, а саме:

в травні 2009 року в сумі - 125000 грн. (видатковий касовий ордер № 79 від 27.05.2009 року - 5000 грн., видатковий касовий ордер № 80 від 28.05.2009 року - 40000 грн., видатковий касовий ордер № 81 від 29.05.2009 року - 80000 грн.);

в червні 2009 року в сумі - 35000 грн. (видатковий касовий ордер № 83 від 02.06.2009 року - 20000 грн., видатковий касовий ордер № 84 від 05.06.2009 року - 15000 грн.).

Станом на 30.09.2009р. (останній день перевіряємого періоду) позика у загальній сумі 160000,0 ОСОБА_4 в касу підприємства не поверталася та із заробітної плати працівника утримана не була. Крім того, позичальник згідно наказу № 51 від 30.07.2009р. звільнений з займаної посади (23).

Відповідно до п.2.3 вказаних договорів, сторони досягли домовленості, що зворотна безпроцентна позика надається відповідно до 11 травня та 14 травня 2010 року. Пунктом 5.2 договорів передбачено, що договір діє до моменту його остаточного виконання.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того одержання від позичальника процентів від суми позики є правом, а не обов'язком позикодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Такий висновок суду грунтується на чинному законодавстві.

Так, статтею 1048 ЦК встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Отже, правомірним є включення до договору позики умови про його безвідсотковість. Якщо ж таку умову до договору не включено, позикодавець, крім передбачених пунктом 2 статті 1048 випадків надання безпроцентної позики, має право вимагати проценти на рівні облікової ставки НБУ, якщо інший розмір процентів не передбачений законом або договором.

Таким чином, твердження про обовязковість надання коштів у позику під відсотки з 01.01.2004 р. не грунтується на законі. Просто умова про відсотковість позики за ЦК є звичайною, а про безвідсотковість - випадковою для договору позики. Тому якщо умова про безвідсотковість не включена до змісту договору, вона не має юридичного значення (крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 1048 ЦК).

За таких обставин доводи відповідача про обов"язковість нарахування процентів за укладеними договорами є безпідставними, відтак суд дійшов обгрунтованого висновку про неправомірність податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, місцевий суд , виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст.197,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" червня 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: Л.О. Зарудяна

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Ливарно-механічний завод " Ісполін" вул.Грушевського 134,м.Дубно,Дубнівський район, Рівненська область,35604

3- відповідачу ОСОБА_2 об'єднана державна податкова інспекція Рівненської області вул.Грушевського , 134,м.Дубно,Дубенський район, Рівненська область,35600