Ухвала суду № 43886784, 08.06.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"08" червня 2011 р. Справа № 0670/426/11

номер рядка статистичного звіту 12.2

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

ОСОБА_1,

при секретарі Лабунській Ю.В. ,

з участю позивача ОСОБА_2,

розглянувши апеляційну скаргу військової частини А 1494 на від "08" квітня 2011 р. у справі № 0670/426/11 за позовом ОСОБА_2 до військової частини А 1494 про стягнення коштів ,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2011 року позов задоволено. Стягнуто з військової частини А 1494 на користь ОСОБА_2 13200 грн. компенсації за найом житла.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги. У своїх запереченнях зазначає, що апелянтом невірно трактуються закони.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду з позовом у січні 2011 року, після неодноразових звернень його у серпні, вересні та листопаді 2010 року до військової частини А 1494 та до військового прокурора Житомирського гарнізону щодо вирішення питання про виплату йому грошової компенсації за найом житла. Отримавши відмову, звернувся із позовом і просив стягнути з відповідача 12000 грн. грошової компенсації за найом житлового приміщення за період з квітня 2010 року по січень 2011 року.

В судовому засіданні позивач збільшив позовні вимоги, просив стягнути також компенсацію за піднайом житла за лютий 2011 року, а всього просив стягнути 13200 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій прокуратурі Житомирського гарнізону з 15 липня 2009 року на посаді помічника військового прокурора та знаходиться на фінансовому забезпеченні у військовій частині А 1494, службовим житлом не забезпечений.

18 серпня та 21 вересня 2010 року позивач звертався до військової частини А1494, де військова прокуратура Житомирського гарнізону перебуває на фінансовому забезпеченні, з проханням здійснити виплату йому грошової компенсації за найом житла за період з квітня по липень 2010 року включно (а.с.14-15).

Відповідач відмовив позивачу у виплаті компенсації за найом житла, посилаючись на відсутність фінансування видатків на виплату вищевказаної грошової компенсації у військовій частині (а.с.16).

22 листопада 2010 року позивач звернувся до військового прокурора Житомирського гарнізону з рапортом щодо вирішення питання про виплату військовою частиною А1494 належної йому грошової компенсації за найом житла за період з квітня 2010 року. На звернення військового прокурора гарнізону до командира військової частини А1494 з рапортом та з доданими до нього копіями договорів найму квартири для вирішення питання про виплату позивачу грошової компенсації (а.с.18-19) командування військової частини А1494 відповіло відмовою 28.12.2010 року у зв'язку із відсутністю коштів (а.сп.20).

Згідно із ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон), військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства. ОСОБА_3 частина зобов'язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовця та членів його сім'ї або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.

Відповідно до п.2 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081, військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що відповідають вимогам житлового законодавства. З цією метою у кожній військовій частині формується фонд службового житла. Для інших військовослужбовців військова частина зобов'язана орендувати житло з метою забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднаймання (наймання) житлового приміщення у встановленому порядку.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 1995 року №175 "Про грошову компенсацію військовослужбовцям за піднайом (найом) житла", військовослужбовцям у разі відсутності постійного житла, за їх бажанням, військова частина повинна виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) ними житлового приміщення в розмірі фактичних витрат, але не більше 5 мінімальних заробітних плат (в обласних центрах).

Всупереч чинному законодавству, військова частина А 1494 не забезпечила позивача службовим жилим приміщенням у відповідності до Закону, не орендувала житло та не виплатила йому компенсацію за найом житлового приміщення.

Позивачем відповідно до вимог діючого законодавства укладено договори найму квартири (а.с.7-9, 12-13). Питання про недійсність вказаних договорів найму житла відповідачем на час розгляду даної справи не порушувалось.

Понесення витрат позивачем за найом житла підтверджується квитанціями про перерахування коштів (а.с.31-34, 46), що становить 13200 грн., проти чого не заперечував представник відповідача в судовому засіданні. Заявлений розмір грошової компенсації не перевищує допустимого.

З огляду на викладене, суд з'ясував дійсні обставини справи, дослідив представлені докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу військової частини А 1494 залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2011 року - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_2 АДРЕСА_1,10000

3- відповідачу ОСОБА_3 частина А1494 вул.М.Бердичівська, 17а,м.Житомир,10014