Ухвала суду № 43885919, 20.06.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"20" червня 2011 р. Справа № 2а/1770/1075/2011

номер рядка статистичного звіту 8.2.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М.

ОСОБА_1,

при секретарі Феськовій М.Ю. ,

за участю представника ВАТ "Рівнеазот"

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Рівнеазот" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" квітня 2011 р. у справі № 2а/1770/1075/2011 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Рівнеазот" до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання податкового повідомлення - рішення нечинним

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.04.2011р. відмовлено ВАТ "Рівнеазот" у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив її скасувати. В своїй апеляційній скарзі ВАТ "Рівнеазот" вказує на порушення судом першої інстанції п.4.5 ст.4, п.п.4.5.2 п.4.5 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Скаржник звертає увагу суду на те, до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). Апелянт зазначає, що відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з висновками акту перевірки контролюючого органу, який на думку позивача є необґрунтованим та безпідставним, оскільки податковий кредит звітного місяця формується за наявності подій передбачених п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 на підставі Закону України "Про податок на додану вартість", а не на підставі коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної. Як зазначає позивач, незначні недоліки в заповненні податкових накладних, одержаних від постачальника, не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту та про обґрунтованість рішення податкової інспекції щодо нарахування фінансових санкцій. Відповідальність за правильність виписування податкової накладної покладена не на покупця, а на продавця товарів. На думку скаржника, контролюючим органом безпідставно нараховані штрафні санкції (5144,44грн.) в податковому повідомленні - рішенні, так як підприємство не вчиняло порушення вимог податкового законодавства.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 податковою інспекцією у м. Рівне було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ "Рівнеазот" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування додатку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року. За наслідками вказаної перевірки відповідачем складено акт від 22.02.2011 року за №208/23-300/05607824 (а.с.7-28).

У висновку - акту перевірки відповідач зазначив, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2010 року, що пов'язано з відсутністю відповідей від інших ДПІ на направлені запити про проведення зустрічних звірок по основних постачальниках. Відповідно до п. 4.5 ст.4. пп. 7.4.1. п. 7.4., пп.7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997року із змінами та доповненнями, суб'єктом господарювання завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту податку на додану вартість (ряд. 18.2) по декларації за грудень 2010 року на суму 20577,76 грн.

Як свідчать матеріали справи, на підставі акту перевірки 02.03.2011 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000102344, відповідно до якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 20577,76 грн., а також нараховані штрафні санкції у розмірі 5144,44 грн. (а.с.29).

Розглядаючи питання щодо обґрунтованості висновків ДПІ у м. Рівне та правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 25.02.2010 року по справі №12/8 стягнуто з ВАТ "Рівнеазот" на користь Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз-України" пеню на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки, державне мито за подання за подання позовної заяви та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ухвали господарського суду Рівненської області по справі від 30.09.2010 року № 12/8 розстрочено виконання рішення господарського суду Рівненської області від 25.02.2010 року по справі № 12/8 строком на 2 роки (24 місяці).

На виконання вказаних судових рішень позивач здійснив перерахунок грошових коштів, зокрема згідно платіжного доручення № 10584 від 26.10.2010 року на суму 74600 грн. та платіжного доручення № 11574 від 17.11.2010 року на суму 74600 грн. (а.с.81-82).

ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" видало позивачу податкові накладні №14650 від 31.05.2010 року з номенклатурою — інфляційні на відповідну суму, на підставі яких суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту за грудень 2010 року, що підтверджено податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2010 року з додатками та реєстром отриманих податкових накладних (а.с.40-56,79-80).

Згідно з пунктом 4.5 статті 4 Закону "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року, слідує, що якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

- постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

- отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого, податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення перерахунку.

На виконання Закону України "Про податок на додану вартість" ОСОБА_2 податковою адміністрацію України прийнятий наказ "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення" від 30.05.97 року N 165, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.06.97 року за N 233/2037.

Згідно з пунктами 20, 23-25 Порядку заповнення податкової накладної у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів (послуг). Копія залишається у продавця. Розрахунки коригування як покупцем, так і продавцем зберігаються в порядку, аналогічному порядку збереження податкових накладних. На підставі вказаного розрахунку отримувач товарів (послуг) здійснює коригування податкового кредиту відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону (за умови дотримання законодавчих норм щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (з від'ємним чи позитивним значенням).

Судом встановлено, що позивачем порушений передбачений зазначеними нормами порядок коригування кількісних і вартісних показників, оскільки розрахунок коригування на момент перевірки та на час судового розгляду наданий ним не був.

ВАТ "Рівнеазот" було включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по сплачених інфляційних втратах на підставі виданих ДК "Газ України НАК "Нафтогаз України" податкових накладних, а не відкориговано показники податкового кредиту у встановленому порядку.

Пунктом 7.4.1. статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 7.4.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з абз.2-3 п.п.7.2.6 ст.7 Закону № 168/97-ВР у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний, податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

З огляду на те, що ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" було порушено встановлений законодавством порядок заповнення податкової накладної щодо не надання додатку 2 до податкових накладних — розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, то право на віднесення сум ПДВ в розмірі 20577,76 грн. до складу податкового кредиту у ВАТ "Рівнеазот" виникло б лише за умови подання до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року заяви зі скаргою на ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", яка б слугувала підставою для формування податкового кредиту. Проте, ВАТ "Рівнеазот" не надав ні при перевірці, ні суду першої інстанції докази подання у встановленому порядку такої заяви із скаргою.

За наведених умов, обґрунтованим є висновок податкового органу щодо безпідставного віднесення ВАТ "Рівнеазот" суми податку на додану вартість в розмірі 20577,76 грн. до складу податкового кредиту у звітний період. Крім того, наведене позивачем не спростовано.

Підсумовуючи вищевказане, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000102344 від 02.03.2011року на підставі, у межах повноважень, що передбачені законодавством України.

Приписами ст.198 КАС України визначено повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін як таку, що винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та відповідно не спростовують висновків, покладених в основу оскарженої постанови, тому за наведених умов, апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Рівнеазот" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Рівнеазот" залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: М.М. Капустинський

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 акцілнерне товариство "Рівнеазот" м.Рівне-17,33017

3- відповідачу ОСОБА_2 податкова інспекція у м.Рівне вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023