Постанова № 43884454, 28.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 р. Справа № 820/282/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпауер" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2015р. по справі № 820/282/15

за позовом Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпауер"

про зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти в банках,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпауер", в якому просить суд зупинити видаткові операції Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпауер" (код 35073156) шляхом накладення арешту на його кошти в банках, у сумі 440026,25грн. на відкритих рахунках платника податків.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2015 року адміністративний позов Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпауер" про зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти в банках - задоволено. Зупинено видаткові операції Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпауер" (код ЄДРПОУ 35073156, адреса: 61140, м. Харків, пр. Гагаріна 20) шляхом накладення арешту на його кошти в банках, у сумі 440026 грн. 25 коп. на відкритих рахунках платника податків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінпауер", не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2015 року та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що суд неправильно посилається на Закон України «Про банки і банківську діяльність», неправильність викладення резолютивної частини рішення, на недоліки податкової вимоги, визначення сум боргу, неврахування відповіді на запит позивача щодо надання документів для опису майна, оскарження податкових повідомлень - рішень.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Грінпауер" пройшло державну реєстрацію у порядку визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, взято на податковий облік в Основ'янської ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

За Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінпауер" рахується податковий борг перед бюджетом в загальному розмірі 440026,25грн., що як зазначає позивач виник внаслідок несплати відповідачем донарахованих податкових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями № 0000022203 від 15.07.2013р. у сумі 396775,00грн. та № 0000122203 від 22.10.2013р. у сумі 43251,25грн.

Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було направлено податкову вимогу від 22.07.2014 року № 7836-25.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Положеннями п.п. 54.3.1 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, ст. 36).

Положеннями пп. 41.1 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.

Згідно п.91.3 ст.91 Податкового кодексу України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Положеннями п. 89.3 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Пунктом 89.4. статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що у разі, якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Податковим органом було надіслано відповідачу лист від 23.07.2014р. № 11304/10/20-38-25-01-16 (а.с. 8), відповідно до якого останньому було запропоновано надати перелік ліквідного майна, яке знаходиться на балансі підприємства. Інформації, зазначеної у листі, відповідач податковому органу не надав. Відповідач направив до контролюючого органу лист з наступними додатками: копіями судових рішень та заяви про примусове виконання судового рішення (а.с. 53-54), які на думку суду першої інстанції у розумінні Податкового кодексу України не могуть слугувати переліком ліквідного майна, яке знаходиться на балансі підприємства, а відповідно відповідач не виконав обов"язок покладений на платника податку Податковим кодексом України щодо подання документів, необхідних для опису майна у податкову заставу.

26 вересня 2014 року податковим керуючим було складено акт № 27 відмови платника податків від опису майна у податкову заставу (а.с. 12).

Суд першої інстанції зазначив, що в даному випадку наявні всі підстави, передбачені пунктом 89.4. статті 89 Податкового кодексу України для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпауер" такого заходу, як зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків у зв"язку з не поданням документів, необхідних для опису майна у податкову заставу.

Крім того, відповідно до частини другої статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".

Отже, на думку суду першої інстанції накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках, крім тих, які випливають з норм Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".

Також суд першої інстанції визначився, що з урахуванням змісту статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" зупинити видаткові операції з підстав, передбачених Податковим кодексом України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції помилковими, а позов необґрунтованим виходячи з наступного.

Відповідно до п. 89.4 ст. 89 Податкового Кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Тобто, обов'язковою умовою для зупинення видаткових операцій є не допуск податкового керуючого чи не подання документів, необхідних для опису майна. Позивач обґрунтовує позов саме не наданням необхідних документів.

Однак, а ні судом першої інстанції, ні позивачем не враховано, що відповідач надав до податкового органу докази визнаної судом бюджетної заборгованості у розмірі 811651 грн., яка судовим рішенням, набравшим законної сили, стягнута на користь відповідача, рішення по справі не виконано, що не заперечується сторонами.

Згідноп.п.14.1.105 ст. 14 Податкового кодексу України поняття майно вживається за правилами ЦК України. Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Тобто, право стягнення за судовим рішенням фактично є майном.

При цьому, це борг держави перед платником, встановлений судом, який не можливо вважати не ліквідним.

Відповідно до п. 87.1 статті 87 Податкового кодексу України сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Також, цією статтею передбачено погашення податкового боргу за рахунок дебіторської заборгованості.

Колегія суддів зазначає, що з урахуванням положень ч. 1 ст. 87 Податкового кодексу України вжиття заходів стягнення боргу повинно в першу чергу здійснюватися за рахунок коштів. До сплати прирівнюється зарахування сум надмірно сплаченого податку.

Вжиття заходів щодо примусового стягнення іншого, крім коштів, майна, можливе лише при відсутності можливості погасити майно коштами.

З урахуванням того, що відповідач фактично запропонував позивачу погасити податковий борг за рахунок боргу державного бюджету по податку, у податкового органу були відсутні підстави вважати невиконаними вимоги щодо не надання документів для опису майна.

При цьому, колегія суддів зазначає на помилковість висновків податкового органу в акті відмови платника податків від опису майна у податкову заставу щодо того, що погашення за рахунок дебіторської заборгованості можливо лише, якщо заходи щодо продажу майна не призвели до повного погашення боргу (п. 87.5 ст. 87 Податкового кодексу України). В даному випадку, відповідач запропонував погашення зобов'язань за рахунок боргу бюджету, надмірної сплати податку, що передбачено іншою нормою - п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, що є одним з основних видів погашення зобов'язання, а не додатковим, яке передбачено зазначеним п. 87.5 . Крім того, в даному випадку переведення боргу на органи державної податкової служби не є потрібним, оскільки вона обособлює в собі боржника.

Крім того, колегія суддів зазначає, що за своєю суттю, зупинення видаткових операцій є заходом впливу, санкцією за невиконання платником податків обов'язку. Але якщо не погашення податкового боргу обумовлено невиконанням зобов'язань державою по тих же самих правовідносинах, то застосування заходів впливу не може відповідати їх цілям та бути направленим на виконання функцій державного органу.

За таких обставин, колегія суддів вважає позов не обґрунтованим, а рішення суду першої інстанції таким що підлягає скасуванню, з прийняттям рішення про відмову в задоволенні позову.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що предметом даного позову є наявність підстав передбачених п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України щодо застосування заходів впливу до платника податків. Оскільки відсутні підстави передбачені п. 89.4 ст. 89 Податкового Кодексу України, то вони не впливають на вирішення справи по суті.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2015р. по справі № 820/282/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Григоров А.М.Судді Подобайло З.Г. Тацій Л.В. Повний текст постанови виготовлений 30.04.2015 р.