Ухвала суду № 43884365, 30.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 р.Справа № 818/3726/14

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2015р. по справі № 818/3726/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області № 0047171703/001408/18-19-06/574799 від 21.10.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що сума штрафних санкцій, визначена відповідачем, суперечить встановленому ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" порядку її нарахування та не відповідає відсотковому вираженню розміру штрафу та пені, що може бути обрахований з визначеної контролюючим органом суми боргу.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2015 року відмовлено в задоволені позову Приватного Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе".

Позивач, не погодившись з даним рішенням суду подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що постанова є незаконною та винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права і просить суд скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 21.10.2014 р. ДПІ у м. Сумах на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" прийняте рішення №0047171703/001408/18-19-06/574799 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ПАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" застосовано штраф у розмірі 767506,05 грн. та нарахована пеня у розмірі 182903,22 грн. за період з 22.07.2014 року по 15.08.2014 року.

Рішення оскаржене позивачем 30.10.2014 р. до ГУ Міндоходів і зборів у Сумській області, але скарга залишена без задоволення, про що ГУ ДФС України у Сумській області було прийняте відповідне рішення від 25.11.2014 року.

Не погодившись з висновками ГУДФС України у Сумській області, ПАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" 04.12.2014 року оскаржило рішення №0047171703/001408/18-19-06/574799 від 21.10.2014 року до ДФС України. За наслідками розгляду скарги було прийнято рішення про відмову у її задоволенні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того , що ДПІ у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області правомірно та у спосіб , передбачений законом, прийнято оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмовлення у задоволенні позовних вимог , виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в редакції станом на час їх виникнення.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 зазначеного Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до вимог ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до вимог ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

На підставі вимог ч.10, 11, 14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, а також на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Порядок застосування фінансових санкцій встановлено Інструкцією «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України №455 від 09.09.2013 року (далі Інструкція).

З матеріалів справи вбачається , що ПАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, чого не заперечують сторони.

17.07.2014 року позивачем до ДПІ у м. Сумах в електронному вигляді подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового зобов'язання, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів №1409124876 від 14.07.2014 року. Даним звітом позивачем було узгоджено розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2014 року в сумі 12111276,00 грн., що підтверджується копією звіту (а.с.16-19).

Станом на 21.07.2014 року в інтегрованій картці позивача по єдиному соціальному внеску обліковувалась переплата в сумі 4436215,50 грн., у зв'язку з чим розмір самостійно визначеного позивачем грошового зобов'язання по сплаті єдиного соціального внеску в сумі 12111276,00 грн. за рахунок переплати було зменшено і станом на 21.07.2014 року розмір несплаченого грошового зобов'язання по єдиному соціальному внеску складав 7675060,50 грн., що підтверджується даними з особового рахунку платника.

Зважаючи на вимоги ч.8 ст.9 вищезазначеного Закону самостійно узгоджену суму єдиного соціального внеску позивач за червень 2014 року повинен був сплатити до 20.07.2014 року. Оскільки 20.07.2014 року припадало на вихідний (неділя), останнім днем сплати єдиного внеску було 21.07.2014 року.

31.07.2014 року у зв'язку з наявністю у ПАТ "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ДПІ у м.Сумах було сформовано вимогу №Ю-6743-25 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 7570181,13 грн., з яких: недоїмка - 7569002,58 грн., штраф - 1178,58 грн.

Вказану вимогу позивачем оскаржено 14.08.2014р. до ГУ Міндоходів і зборів у Сумській області.

За наслідками розгляду скарги 04.09.2014 року ГУ Міндоходів і зборів у Сумській області прийняте рішення про залишення оскаржуваної вимоги без змін, а скарги без задоволення. Зазначено, що, оскільки станом на 02.09.2014 року за платником відсутня недоїмка, тому вимога №Ю-6743-25 на суму 7570181,13 грн. вважається відкликаною.

Отже, на виконання вказаних вимог Закону, 21.10.2014 року ДПІ у м. Сумах прийняте рішення №0047171703/001408/18-19-06/574799 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Сума застосованого до ПАТ "СМНВО ім. М.В.Фрунзе" штрафу у розмірі 767506,05 грн. становить 10% від розміру не сплаченого станом на 21.07.2014 року грошового зобов'язання по єдиному соціальному внеску в сумі 7675060,50 грн.

Не погоджуючись з розміром пені, апелянт вказує на те, що обрахування пені здійснюється невірно, на що надав свій розрахунок, а також наголошував, що у зв'язку з оскарженням позивачем вимоги ДПІ у м. Суми нарахування пені мало бути зупинено 14.08.2014 року і не враховувати останній день сплати заборгованості 15.08.2014 року.

Однак , такі доводи позивача є помилковими, виходячи з наступного.

Обрахування пені, що нараховується на суму недоїмки здійснюється за формулою, вказаною п.7.5 Інструкції.

Нарахування пені, відповідно до ч.13 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п.7.6 Інструкції починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.

Тобто, пеня у розмірі 182903,22 грн. за період з 22.07.2014 року по 15.08.2014 року нарахована у відповідності з вимогами Інструкції, що підтверджується відповідним розрахунком.

Колегія суддів зазначає,що оскарження вимоги зупиняє лише процес нарахування пені, однак не звільняє платника від сплати заборгованості відповідно до закону.

Оскільки останній день сплати позивачем заборгованості - 15.08.2014 року, що не заперечується сторонами, цей день був правильно врахований відповідачем при визначенні розміру пені, оскільки нарахування фінансових санкцій здійснювалось вже після закінчення процедури оскарження вимоги.

Доводи апелянта про ненадання йому відповідачем будь-яких розрахунків штрафних санкцій для звірки взаєморозрахунків з платником внеску є безпідставними, оскільки згідно вимог ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею, тобто надання будь-яких розрахунків штрафних санкцій для звірки взаєморозрахунків не передбачено Законом.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність прийнятого оскаржуваного рішення і як наслідок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2015р. по справі № 818/3726/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 30.04.2015 р.