Ухвала суду № 43884289, 29.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/3248/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Алексєєвої Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Приватного акціонерного товариства "Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій" та Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про закриття провадження у справі у зв`язку із примиренням сторін на умовах податкового компромісу по справі за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.05.2014 р. № 0001262202. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає, що воно прийнято з порушенням норм податкового законодавства, а тому звернувся до суду про його скасування.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

18 березня 2015 року та 22 квітня 2015 року до суду надійшли клопотання від сторін, в яких вони просять суд закрити провадження у справі у зв'язку із примиренням сторін на умовах податкового компромісу щодо податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 27.05.2014 р. №0001262202.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду.

Відповідно до пункту 11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Таким чином, законом встановлено, що досягнення податкового компромісу є підставою для примирення сторін, в тому числі під час апеляційного розгляду справи.

З огляду на зазначене, встановленню підлягає факт досягнення сторонами по справі податкового компромісу відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Згідно пункту 1 вказаного підрозділу податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.

Пунктом 7 вказаного підрозділу передбачено, що процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Предметом оскарження в даній справі є податкове повідомлення-рішення від 27.05.2014 р. № 0001262202, яким ПрАТ «МОПАС» визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2014 року на суму 210000,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 140000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 70000,00 грн.

Таким чином, до податкових зобов'язань, нарахованих оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, може бути застосована процедура податкового компромісу.

Відповідно до пункту 8 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Пунктом 2 цього підрозділу передбачено, що сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

На підтвердження досягнення податкового компромісу до клопотання про закриття апеляційного провадження надано докази подання до податкового органу відповідної заяви про застосування податкового компромісу (а.с. 148), копія рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області №3 від 25 лютого 2015 року щодо погодження застосування процедури податкового компромісу (а.с. 145-146), копія розрахунку сум податкових зобов`язань по результатам досягнення податкового компромісу (а.с. 147), платіжне доручення №415 від 24.02.2015 р., згідно з яким до бюджету було сплачено 5 відсотків від суми податкового зобов'язання, визначеного спірним податковим повідомленням-рішенням, а саме - 7000,00 грн. (а.с. 150).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що процедура податкового компромісу була застосована у відповідності до підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а фактичне досягнення податкового компромісу підтверджене належними доказами.

Відтак, клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із примиренням сторін на умовах податкового компромісу підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 194 у разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 3 ст. 113 КАС України, сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову. У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду або ж визнати її нечинною і закрити провадження у справі.

Відповідно до ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо сторони досягли примирення.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги те, що обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі виникли після його ухвалення, керуючись вимогами ч. 2 ст. 203 КАС України, колегія суддів вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю, а судове рішення - визнанню нечинним.

Керуючись ст. ст. 113, 157, 194, 196, 198, 203, 206, 211, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання Приватного акціонерного товариства "Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій" та Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про закриття провадження у справі у зв`язку із примиренням сторін на умовах податкового компромісу - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року - визнати нечинною.

Провадження по справі за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик