Ухвала суду № 43884241, 30.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/7269/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В.судді -Вербицької Н.В.судді -Коваля М.П.при секретарі -Богдановій С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0003842201 та №0003852201 від 22 грудня 2014 року,

встановила:

Позивач - ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» звернувся до суду з позовом до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення №0003842201 та №0003852201 від 22 грудня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами позапланової виїзної перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0003842201 та №0003852201 від 22 грудня 2014 року щодо збільшення позивачу сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість, які порушують права та законні інтереси позивача, як платника податків. Так, позивач вважає, що наведені в акті перевірки висновки про порушення підприємством вимог п.187.1 ст. 187, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України та начебто заниження суми податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 6 861 960, 00 гривень, а також завищення залишку від'ємного значення на суму 86 858, 00 гривень не відповідають дійсності та не ґрунтуються на нормах податкового законодавства, а базуються на припущеннях податкової інспекції.

Представник позивача просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у задоволені позовної заяви просив відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року позовні вимоги були задоволенні. Було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №0003842201 від 22 грудня 2014 року. Також було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 0003852201 від 22 грудня 2014 року.

В апеляційній скарзі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що з 11 листопада 2014 року по 01 грудня 2014 року на підставі направлень, виданих ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 03 листопада 2014 року №549/15-54-22-01 та №550/15-54-22-01 згідно з пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України та відповідно до наказу від 31 жовтня 2014 року №1099 була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» з питань перевірки правильності нарахування ПДВ за період з 01.01.2014 року по 30.09.2014 року.

За результатами перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було складено акт від 08 грудня 2014 року №4883/15-54-22-02/31427962 «Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Агро ЛТД», з питань перевірки правильності нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2014 року по 30.09.2014 року» (т.1 а.с. 31-173).

Відповідно до висновків акту, перевіркою були встановлені порушення ТОВ «Велес-Агро ЛТД» п.187.1 ст. 187, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201, п. 198.1, п. 193.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого було занижено суми ПДВ в періоді, що перевірявся на суму 6 861 960, 00 гривень, а також було завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок) 19 у сумі 86858, 00 гривень (а.с. 172, том 1).

На підставі акту перевірки від 08 грудня 2014 року №4883/15-54-22-02/31427962, а також згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 ПК України відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003852201 від 22 грудня 2014 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 10 292 940, 00 гривень, з яких 6 861 960, 00 гривень за основним платежем та 3 430 980, 00 гривень за штрафними санкціями (т.1, а.с. 29).

Також згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 ПК України та на підставі висновків акту перевірки від 08 грудня 2014 року №4883/15-54-22-02/31427962, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003842201 від 22 грудня 2014 року, яким було зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 86858, 00 гривень (т.1, а.с. 30).

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.01.2014 року по 30.04.2014 року ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» було задекларовано податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 28900489,00 гривень, перевіркою повноти визначення яких не було встановлено їх заниження або завищення.

За період з 01.01.2014 року по 30.04.2014 року ТОВ «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» було задекларовано податкового кредиту по ПДВ у сумі 28986509,00 гривень. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року встановлено його завищення на загальну суму 6948820, 00 гривень.

Перевіркою встановлено, що на завищення вказаного показника вплинуло здійснення суб'єктом господарювання операцій з придбання металу та металевих виробів, метизів, комплектуючих для виробництва машин та устаткування для сільського господарства (плуги, культиватори, запчастини, інше).

У перевіряємому періоді поставку металу та металевих виробів, метизів, комплектуючих для виробництва машин та устаткування для сільського господарства (плуги, культиватори, запчастини, інше) на користь позивача здійснювали наступні підприємства-контрагенти:

1) ТОВ "Компанія Каравела", згідно договору поставки від 28.03.2013 року №280313 (т.1, а.с. 179-183);

2) ТОВ "Віст Груп Лімітед, згідно договору поставки від 08.02.2014 року №4-2096/13к (т.1, а.с. 184-187);

3) ТОВ "Аквілон Груп", згідно договору поставки від 02.09.2013 року №101 (т.1, а.с. 188-189);

4) ТОВ "Спец-трейдінг", згідно договору поставки від 03.02.2014 року №122 (т.1, а.с. 190-191);

5) ТОВ "Троодос, згідно договору поставки від 03.02.2014 року №120 (т.1, а.с. 192-193);

6) ТОВ "Будхіменерго", на підставі усної домовленості про поставку товарів та рахунку-фактура №17-1 від 17.12.2013 року (т.1, а.с. 194);

7) ТОВ "Мегапрофіт", на підставі усної домовленості про поставку товарів та рахунку-фактура №СФ-0000019 від 21.03.2014 року та №СФ-0000058 від 23.07.2014 року (т.1, а.с. 195-196);

8) ТОВ "Алмтрейд", згідно договору поставки від 21.01.2014 року №1АЛМ-14/06 (т.1, а.с. 197-199);

9) ТОВ "Дартон Білдінг", згідно договору поставки від 01.03.2014 року №130 (т.1, а.с. 200-201);

10) ТОВ "Сантан Бріз", згідно договору поставки від 03.03.2014 року №140 (т.1, а.с. 202-203);

11) ТОВ "Альфа люкс СТ", згідно договору поставки від 03.03.2014 року №030314 (т.1, а.с. 204-205);

12) ТОВ "Геркулес Трейд", згідно договору поставки від 01.04.2014 року №142 (т.1, а.с. 206-207);

13) ТОВ "Фірма Інтер-Торг", згідно договору поставки від 01.04.2014 року №144 (а.с. 209-210);

14) ПП "Віва Трейдінг", згідно договору поставки від 01.04.2014 року №153 (т.1, а.с. 212-214);

15) ПП "Білдінг Стаф", згідно договору поставки від 01.04.2014 року №155 (т.1, а.с. 215-216);

16) ТОВ "Комплекс ПРО", згідно договору поставки від 03.02.2014 року №125 (т.1, а.с. 218-220);

17) ТОВ "ПАЛОМАР", згідно договору поставки від 05.05.2014 року №050514 (т.1, а.с. 221-223);

18) ТОВ "Альянс КОВ", згідно договору поставки від 03.02.2014 року №125 (т.1, а.с. 224-2245);

19) ТОВ "ТГБ" на підставі усної домовленості про поставку товарів та рахунку-фактури №СФ-0000183 від 15.05.2014 року (т.1, а.с. 226);

20) ТОВ "ТК Геліос", згідно договору поставки від 01.07.2014 року №01/07 (т.1, а.с. 227-229);

21) ТОВ "Будмонтажінвест", згідно договору поставки від 01.07.2014 року №01072014 (т.1, а.с. 230-232);

22) ТОВ "Прод-Тех-Маркет", згідно договору поставки від 01.07.2014 року №140701 (т.1, а.с. 233-235);

23) ТОВ "100 Ярдів", згідно договору поставки від 25.07.2014 року №250714 (т.1, а.с. 236-238);

24) ТОВ "Видар Транс Україна", згідно договору поставки від 28.07.2014 року №28072014 (т.1, а.с. 239-241);

25) ТОВ "Примадін Лідер", згідно договору поставки від 03.07.2014 року №030714 (т.1, а.с. 242-244);

26) ПП "Чорномор'є" на підставі усної домовленості про поставку товарів та рахунку-фактури №чм-00139 від 20.08.2014 року (т.1, а.с. 245);

27) ТОВ "Інвест Компані", згідно договору поставки від 01.09.2014 року №010914 (т.1, а.с. 246-248,);

28) ТОВ "Аксон-Групп", згідно договору поставки від 01.11.2013 року №114 (т.4, а.с. 182);

29) ТОВ "Інтерія ЛТД", згідно договору поставки від 01.11.2013 року №116 (т.4, а.с. 193).

На підтвердження товарності операцій по вказаним договорам позивачем надано до суду копії наступних документів: податкові накладні (а.с. 249-250 - том 1, а.с. 1-250 - том 2, а.с. 183-187, 194-198 - том 4); видаткові накладні (а.с. 1-211, том 3, а.с. 188-192, 199-203 - том 4), відомості по партіях товарів на складах за період 9 місяців 2014 (а.с. 217-250, том 3, а.с. 1-135, том 4), подорожні листи вантажного автомобіля (т.3 а.с. 212-249).

Колегія суддів зазначає, що по вищевказаним договорам продавці поставляли покупцю (позивачу) продукцію у відповідності норм «Інкотермс-2010» на умовах: при поставці автомобільним транспортом - СРТ - склад «покупця».

Оплата за вищевказаними договорами проводилась у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 4 а.с. 165, 204-250, т.5 а.с. 1-99).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Такої ж позиції у своїй практиці дотримується й Верховний суд України у своїх постановах від 01 червня 2010 року по справі за позовом ПП «Армівір» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 31 січня 2011 року по справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, від 31 січня 2011 року по справі за позовом ТОВ «Фірма «ВІК» до ДПІ у м. Херсоні, а також Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 12 лютого 2014 року у справі №К/9991/66418/12, від 26 березня 2014 року у справі №К/800/36974/13, від 14 квітня 2014 року у справі №К/800/23746/13.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п. 1 і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Колегія суддів зазначає, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз.

В акті зазначено, що у наданих до перевірки договорах поставки, укладених з вищенаведеними контрагентами, не конкретизовано поняття Товару; на підприємстві позивача відсутні будь-які документи на перевезення вантажів від постачальників, а саме товарно-транспортних накладних, які б підтверджували факт поставки товару (метал та металеві вироби) на адресу ТОВ "Велес-Агро ЛТД" від постачальників; щодо підприємств-контрагентів позивача наявна податкова інформація, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкового законодавства, зокрема, акти про неможливість проведення зустрічних звірок цих контрагентів.

Як вбачається з матеріалів справи та відповідно до умов договорів поставки, контрагенти позивача в цілому поставляли йому метал та металевих виробів, метизи, комплектуючі для виробництва машин та устаткування для сільського господарства (плуги, культиватори, запчастини, інше).

При цьому, в акті перевірки відвідач посилається на податкові накладні якими визначено номенклатуру товарів (а.с. 50, 53, 63, 68-69, 74 і т.д. - том 1) та взагалі в акті вказано про придбання позивачем металу та металевих виробів, метизів, комплектуючих для виробництва машин та устаткування для сільського господарства (плуги, культиватори, запчастини, інше).

Господарська діяльність позивача включає: Код КВЕД 28.30 Виробництво машин і устатковання для сільського та лісового господарства (основний); Код КВЕД 29.32.1 Виробництво інших машин та устаткування для сільського та лісового господарства, Код КВЕД 16.23 Виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів; Код КВЕД 46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками; Код КВЕД 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

До того ж, в акті перевірки відповідачем зазначено, що на формування позивачем податкових зобов'язань з ПДВ мало вплив здійснення операцій з виробництва та реалізації машин та устаткування для сільського господарства (плуги, культиватори, запчастини)

Отже, набуття товарів за договорами поставки безпосередньо пов'язано зі здійсненням ТОВ "Велес-Агро ЛТД" власної господарської діяльності.

Щодо висновків відповідача стосовно завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок) 19 у сумі 86858,00 гривень, колегія суддів зазначає, що причиною виникнення показників від'ємного значення ПДВ у січні 2014 року у розмірі 2994, 00 гривень та у серпні 2014 року у розмірі 83864, 00 гривень стало включення до податкового кредиту податкових накладних, виписаних у зв'язку з придбанням позивачем товарів згідно договорів поставки, які зазначені вище.

Також колегія суддів зазначає, що згідно довідок з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців усі контрагенти позивача на момент укладання договорів не мали статусу припинення.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС-АГРО ЛТД» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0003842201 та №0003852201 від 22 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:/підпис/Ю.В. ЯковлевСуддя:/підпис/Н.В. ВербицькаСуддя:/підпис/М.П. Коваль