Постанова № 43882952, 16.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2015 року

справа № 808/5430/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровськ апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі № 808/5430/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" до Запорізької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізької області про визнання протиправними дій,визнання неправомірною бездіяльності та стягнення переплати ввізного мита,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Запорізької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання протиправною відмови Запорізької митниці Міндоходів у поверненні ПАТ “Дніпроспецсталь” суми митних платежів за ВМД № 112030000/2012/008058 від 16.03.2012 у розмірі 2609 грн. 04 коп. та за ВМД № 112030000/2012/008054 від 16.03.2012 у розмірі 2609 грн. 04 коп., визнання неправомірної бездіяльності Запорізької митниці Міндоходів щодо ненадання ГУ ДКСУ у Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів за ВМД № 112030000/2012/008058 від 16.03.2012 у розмірі 2609 грн. 04 коп. та за ВМД № 112030000/2012/008054 від 16.03.2012 у розмірі 2609 грн. 04 коп. та стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ “Дніпроспецсталь” переплати ввізного мита у сумі 5218 грн. 08 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами судового оскарження, рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № 112030000/2012/000043/2 від 16.03.2012 та № 112030000/2012/000045/2 від 16.03.2012 скасовані, у зв’язку з чим після набрання законної сили рішенням суду позивачем була подана відповідна заява до Запорізької митниці Міндоходів щодо повернення надміру сплачених митних платежів у сумі 5218 грн. 08 коп., але враховуючи ту обставину, що митним органом не було надано висновок до органу Державного казначейства України щодо повернення надміру сплачених коштів, позивач просить визнати неправомірними дії Запорізької митниці Міндоходів щодо відмови у задоволенні зави позивача про повернення сум митних платежів, визнання неправомірної бездіяльності Запорізької митниці Міндоходів щодо ненадання висновку про повернення надмірно сплачених коштів та стягнення з Державного бюджету України переплати ввізного мита у сумі 5218 грн. 08 коп.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014р. у задоволенні позову було відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представник митного органу щодо задоволення скарги заперечив, зазначив, що скасування рішення митниці про коригування митної вартості товару не говорить, що митна вартість товару повинна була б заявлена за першим методом (ціною контракту).

Казначейська служба надала суду заяву про розгляд справи у відсутності представника.

Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову зазначив, що після скасування судом рішення про визначення митної вартості товарів № 112030000/2012/000043/2 від 16.03.2012 та картка відмови № 112030000/2/00189 від 16.03.2012, Запорізькою митницею Міндоходів відповідно до статті 54 Митного кодексу України митну вартість за першим методом, визначеним позивачем, не визнано, будь-якого іншого рішення про визначення митної вартості не прийнято, у зв’язку з чим не можливо встановити наявність чи відсутність переплати з ввізного мита, а також, позивачем до заяв про повернення надмірно сплачених митних платежів не подано документів, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина третя статті 301 Митного кодексу України).

Повернення платникам податків, зокрема, митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, врегульовано Порядком повернення (Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364).

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу ІІІ цього Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб’єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі – Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі – Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

За змістом пунктів 5, 7, 10 Порядку взаємодії повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється у визначеному законодавством порядку органом ДКСУ на підставі отриманого від органу Міндоходів висновку, погодженого місцевим фінансовим органом (Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженим спільним наказом Міндоходів і Міністерства фінансів України від 30 грудня 2013 року № 882/1188 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 року за № 146/24923;

Орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу ДКСУ для виконання (пункт 8 Порядку взаємодії).

При цьому, виходячи зі змісту пункту 11 Порядку повернення відмова у поверненні коштів у встановленому порядку можлива за умови відсутності підстав для такого повернення.

Судом встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2012, залишеної буз змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 позов ПАТ “Дніпроспецсталь” задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано Рішення Запорізької митниці Міндоходів про визначення митної вартості № 112030000/2012/000043/2 від 16.03.2012 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112030000/2/00189 від 16.03.2012 за ВМД № 112030000/2012/006375. Визнано протиправним та скасовано Рішення Запорізької митниці Міндоходів про визначення митної вартості № 112030000/2012/000045/2 від 16.03.2012 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112030000/2/00191 від 16.03.2012 за ВМД № 112030000/2012/006377 - Справа 0870/7857/12 (а.с. 49-57).

Також представник митного органу не заперечив, що судом касаційної інстанції було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою митниці на вказані рішення (ухвала ВАСУ від 15.05.2014 К/800/26153/14).

Сторонами не спростовано, що позивачем з урахуванням зазначених рішень митного органу було проведено оплату платежів.

Оскільки такі рішення митного органу скасовані, позивач звернувся до Запорізької митниці Міндоходів з заявою від 18.07.2014 № 171/1-287 про повернення надмірно сплачених до бюджету грошових коштів за ВМД № 112030000/2012/008058 від 16.03.2012 у сумі 2609 грн. 04 коп. та заявою від 18.07.2014 № 171/1-288 про повернення надмірно сплачених до бюджету грошових коштів за ВМД № 112030000/2012/008054 від 16.03.2012 у сумі 2609 грн. 04 коп. (а.с. 58, 59).

Необхідною умовою повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів та є помилковими висновки суду відсутності рішення митного органу про визначення митної вартості товару після скасування рішень про визначення митної вартості товару, оскільки таке не ґрунтується на нормах матеріального права.

Проте всупереч вказаним нормам Відповідач на вказані заяви обмежився формальною відповіддю, що питання повернення надмірно сплачених митних платежів не було предметом спору у справі 0870/7857/12 (а.с. 61-63).

Враховуючи зазначене, колегія судді погоджується з доводами позивача, що відповідачем протиправно не підготовлено та не подано до органу держказначейства висновок про повернення коштів, проте вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, оскільки такий висновок не надається позивачеві, а казначейській службі, а тому оскільки надмірно сплачених митних платежів не повернуті, то підлягають стягненню.

Щодо посилання представника митного органу, що скасування рішення митниці про коригування митної вартості товару не говорить, що митна вартість товару повинна була б заявлена за першим методом (ціною контракту), слід зазначити наступне.

Відповідно ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 (справа 0870/7857/12), колегія суддів дійшла висновку, що позивачем надані необхідні, законодавчо встановлені, документи для підтвердження митної вартості товару, враховуючи характер правовідносин, що склався між позивачем та його контрагентом, у зв’язку з чим позивач, визначаючи митну вартість товару у вантажних митних деклараціях за методом оцінки № 1, діяв у повній відповідності до ст.267 Митного кодексу України, яка встановлює метод оцінки митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Відповідно до приписів ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином загальна сума переплати ввізного мита становить 5218,08грн. (п’ять (за ВМД №112030000/2012/008058 від 16.03.2012р. в сумі 2609,04грн. та за ВМД №112030000/2012/008054 від 16.03.2012р. в сумі 2609,04грн., що у загальному розмірі складає 5218,08грн.).

Враховуючи зазначене, колегія суду приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково не надав оцінку вказаним доводам відповідача, тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі № 808/5430/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" до Запорізької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізької області про визнання протиправними дій,визнання неправомірною бездіяльності та стягнення переплати ввізного мита скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна” (ЄДРПОУ 00186536) переплату ввізного мита у сумі 5218,08грн. (п’ять тисяч двісті вісімнадцять)грн. 08коп. (за ВМД №112030000/2012/008058 від 16.03.2012р. в сумі 2609,04грн. та за ВМД №112030000/2012/008054 від 16.03.2012р. в сумі 2609,04грн., що у загальному розмірі складає 5218,08грн.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна” (ЄДРПОУ 00186536) судовий збір у розмірі 1205,82грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник