Ухвала суду № 43882928, 23.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2015 рокусправа № 804/9099/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції

у Ленінському районі міста Дніпропетровська

Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 17 вересня 2014 року

у справі № 804/9099/14

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності

Фізичної особи ОСОБА_1,

АДРЕСА_1;

до відповідача Державної податкової інспекції

у Ленінському районі міста Дніпропетровська

Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області,

вул. Театральна, 1а, м. Дніпропетровськ, 49047 ;

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив: Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 подала позов до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007411703.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Дєєв М.В.) своєю постановою від 17 вересня 2014 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що Позивач по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження-Дніпро» мав в наявності первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку. Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на наявність формально складених але не достовірних бухгалтерських документів.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нову постанову суду. У позові відмовити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні сторони не скористались.

З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обставини справи: в травні 2014 року уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо правильності та обґрунтованості формування податкового кредиту по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження-Дніпро» за період січень 2014 року.

За результатами 28.05.2014р. складений Акт № 659/04-67-17-03/НОМЕР_2.

В акті перевірки вчинено записи про порушення пункту 198.2, пункту 198.3 та пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

Так, 01 лютого 2013 року між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження-Дніпро» укладений договір поставки № 213.

В той же час, до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, що ставить під сумнів фактичне отримання товарно-матеріальних цінностей.

На підставі Акта перевірки, 10 червня 2014 року керівником контролюючого органу прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007411703.

Суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем 30 14010100, податок на додану вартість, у розмірі 11.287,00 грн. за основним платежем; нараховані штрафні санкції в сумі 5.643,50 грн., відповідно.

Скасування податкового повідомлення-рішення було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

В засідання, відкрите 23 квітня 2014 року, Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Відповідач, подав клопотання про примирення сторін.

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, в свою чергу, адресованою суду письмовою заявою клопотав про застосування податкового компромісу.

Згідно з Підрозділом 9-2 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях.

Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу.

Клопотання Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 містить відомості про подання заяви платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу.

До клопотання Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області додані Рішення № 14-р (ПК) від 24 лютого 2015 року та копія платіжного доручення № 237 від 25 лютого 2015 року про сплату такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу.

За таких обставин, податковий компроміс досягнуто.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» від 25 грудня 2014 року N 63-VIII розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 11-2 такого змісту: «Підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України».

Керуючись пунктом 11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, п. 3 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 196, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Задовольнити клопотання про затвердження примирення сторін у зв'язку з досягненням податкового компромісу.

Апеляційне провадження у справі № 804/9099/14 закрити.

Рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя Л.М.Нагорна