Постанова № 43882422, 27.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 квітня 2015 року № 826/127/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до третя особаПриватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни ТОВ "Кредитні ініціативи"проскасування рішення № 7721110 від 07.11.2013О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни, третя особа ТОВ "Кредитні ініціативи", про скасування рішення № 7721110 від 07.11.2013.

04.02.2015 позивачем подано заяву про зміну позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з огляду на вимоги статті 513 ЦК України, статті 24 Закону України «Про іпотеку» та невиконання умов договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012, первісний кредитор - ПАТ «Промінвестбанк» не передав новому кредитору - ТОВ «Кредитні ініціативи» право вимоги за договором іпотеки від 07.02.2008 укладеним з ОСОБА_1, а отже, у приватного нотаріусу були відсутні підстави для прийняття рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №7721110 від 07.11.2013 щодо реєстрації відомостей про реєстрацію іпотеки за новим іпотекодержателем - ТОВ «Кредитні ініціативи».

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі з підстав викладених в запереченнях на позовну заяву від 10.02.2015 р. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що в розумінні норм права, виконання чи не виконання частини другої статті 24 Закону України «Про іпотеку» не впливає на перехід до Нового кредитора відступлених прав, а ні за основним зобов'язанням, а ні за договорами забезпечення і, відповідно, не може впливати на державну реєстрацію законно набутого права. Таким чином, нотаріус, як спеціальний суб'єкту на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та їх обтяжень, здійснюючи покладенні на нього обов'язки згідно із чинним законодавством України, неупереджено на засадах рівності перед законом не може відмовити будь-якій особі у обов'язковій реєстрації законно набутого прав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Третя особа надала суду заперечення на позовну заяву 02.02.2015 (вх. №01-5/6912/15), які за змістом є ідентичними запереченнями відповідача.

Представник третьої особи проти позовних вимог заперечувала в повному обсязі.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2008 року між ПАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №06-2.1/4, згідно якого позивачка отримала кредит в розмірі 68 000 доларів США на придбання квартири.

В забезпечення зобов'язань за Кредитним договором позивачка передала в заставу банку придбану квартиру, що підтверджується договором іпотеки від 07.02.2008, який засвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д. та зареєстровано в реєстрі за №439 та 07.02.2008 р. нотаріусом накладено на об'єкт іпотеки заборону відчуження, реєстраційний номер 440.

25 лютого 2009 року до вище зазначеного договору іпотеки були внесені зміни в зв'язку з укладанням 10.02.2009 року договору № 07-2.1/56 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 06-2.1/4 від 11.01.2008 року, а саме: п. 1.1 договору іпотеки викладено в новій редакції.

17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір відступлення прав вимоги, за умовами якого банк (первісний кредитор) передає (відступає) новому кредитору (ТОВ «Кредитні ініціативи») кредитний портфель, внаслідок чого новий кредитор набуває усіх прав вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення, включно з правом вимоги від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань, правом на звернення стягнення за зобов'язаннями позичальників на заставне майно, та іншими правами вимоги за забезпеченнями, що випливають із договорів застави/поруки (якщо вони укладені у письмовій формі з нотаріальним посвідченням) та іпотечних договорів, укладених первісним кредитором з позичальниками, оформлюються окремими договорами про передачу прав вимоги за забезпеченнями, що випливають з договорів застави/поруки (якщо вони укладені у письмовій формі з нотаріальним посвідченням) та іпотечних договорів, які укладаються сторонами одночасно з підписанням реєстру позичальників.

Також, 17.12.2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір про передачу прав за договорами забезпечення, в якому передбачено, що разом з передачею (відступленням) кредитного портфелю за договором відступлення цесіонарій (ТОВ «Кредитні ініціативи») приймає та набуває права, що передаються та зобов'язується прийняти договори забезпечення.

07.11.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. за заявою ТОВ «Кредитні ініціативи» до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис в розділ про державну реєстрацію іпотеки, номер запису про іпотеку 3286030, нового іпотекодержателя - ТОВ «Кредитні ініціативи», за договором іпотеки від 07.02.2008 реєстраційний №439, на підставі Договору про передачу прав за договорами забезпечення від 17.12.2012 посвідченого ПН Київського МНО Кирик О.А. і зареєстрованого в реєстрі за №1423.

ОСОБА_1 вважає рішення відповідача № 7721110 від 07.11.2013 незаконними та таким, що підлягає скасуванню та звернулася до суду з відповідним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Статтею 34 Закону України "Про нотаріат" встановлено, зокрема, що нотаріуси посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо). На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом.

Умови та порядок здійснення реєстрації прав на нерухоме майно встановлені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком Кабінету Міністрів України, від 17 жовтня 2013 р. N 868 " Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" (надалі по тексту Порядок).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що Державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус). Орган державної реєстрації прав проводить: державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна; державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно незалежно від місця розташування такого майна; облік безхазяйного нерухомого майна за місцем розташування такого майна. Якщо нерухоме майно розміщене в межах території, на якій діють два і більше органів державної реєстрації прав, державна реєстрація речових прав, облік безхазяйного нерухомого майна проводяться одним з таких органів, що обрані заінтересованою особою або уповноваженою нею особою (далі - заявник). Нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії. У разі коли у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном виникають речові права, що є похідними від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі прав нотаріус, яким вчиняється нотаріальна дія, одночасно проводить державну реєстрацію права власності на таке майно та державну реєстрацію речового права, що є похідним від нього.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження. Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 4 1 цього Закону. Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані. Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), в яких вони розташовані.

Частинами першої та другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", передбачено, що Державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт. Державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт. Державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 81) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України. Нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.

Згідно пункту 67 Порядку №868, для проведення державної реєстрації відступлення прав за іпотечним договором заявник також подає укладений в установленому законом порядку договір, відповідно до якого відбувається відступлення прав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Кредитні ініціативи» були подані наступні документи нотаріусу: договір відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка,12, ЄДРПОУ 00039002) в особі Голови Правління Башкірова Віктора Володимировича, який діє на підставі статуту (надалі за текстом - «Первісний кредитор», «Цедент») та Товариством з обмеженою відповідальністю (юридична адреса: Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, 14, ЄДРПОУ 35326253) в особі Стовбчатого Олександра Анатолійовича, який діє на підставі довіреності №8141 від 21.06.2012 року (надала за текстом - «Новий кредитор», «Цессіонарій»); Договір про передачу прав за договорами забезпечення від 17 грудня 2012 року між тими сторонами; Кредитний договір № 06-2.1/4 від 11.01.2008 року на суму 68 000 доларів США, укладений між Первісним кредитором та ОСОБА_1, строком до 10.01.2028 року; Договір іпотеки від 07.02.2008 року та Договір про внесення змін до договору іпотеки, укладений між Первісним кредитором та ОСОБА_1, за реєстровим №407 від 25.02.2009 року.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про іпотеку», правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

В поясненнях відповідач зазначає, що договір про передачу прав за договорами забезпечення від 17 грудня 2012 року нотаріально посвідчений, особи громадян, які підписали договір, встановлено їх дієздатність, а також правоздатність, дієздатність юридичних осіб та повноваження представників перевірено.

Підпунктом 1 пункту 20 Порядку № 868 зазначено, що за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 868 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Суд звертає увагу, що Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 26 січня 2015 року по справа № 127/21420/13-ц, встановлено, що на даний час усі права кредитора за кредитним договором № 06-2.1/4 від 11.01.2008 року належать ТОВ "Кредитні ініціативи" (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42470707).

У відповідності до частини першої статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, рішенням суду встановлено, що право кредитора за кредитним договором №06-2.1/4 від 11.01.2008 року належать ТОВ "Кредитні ініціативи", відтак даному випадку судом не досліджується правомірність укладання договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012.

Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави для скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни про державну реєстрацію прав та обтяжень №7721110 від 07.11.2013 19:07:30 щодо реєстрації відомостей про реєстрацію іпотеки новим іпотекодержателем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», а отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов